Що святять на Зелені свята і чим прикрашають оселі

Субота, 07 червня 2025, 20:59

Українці з давніх-давен по особливому шанували трави. Їх використовували в кулінарії, медицині, домашній магії та релігійних обрядах.

Трійця – це перше велике свято літнього циклу обрядовості й, звісно, наші предки не могли залишити його без рослин-символів. У цей період вся зелень буяє найдужче – звідси на назва «Зелені свята», яка тепер об’єднує багато сенсів, народних вірувань та релігійну історію в єдиний цикл святкування, пише Українська правда. Життя.

Сучасна церква не має особливого чину освячення трав чи молитви на свято П’ятидесятниці, однак традиція освячувати зілля на Трійцю таки існує. Це не обов’язкова практика, а скоріше благочестива традиція: тож кожен збирає букет трав за власними вподобаннями.

Які трави шанували найбільше і могли святити

Серед найбільш шанованих рослин – любисток, материнка, чебрець, медунка, полин, деревій, звіробій та ще багато інших. Народна увага до цих трав пояснюється їхніми властивостями та пов’язаними з цим зіллям легендами.

Степан Килимник у своїй праці «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» пише: кожна рослина мала свій глибокий символізм. З огляду на це жінки обирали, що садити на квітниках, та які трави збирати напередодні Трійці.

Цікавий факт від історика: Килимник зазначає, що квітників перед хатою, як досі поширено в українських селах, в давнину не було. Квітками опікувалися переважно дівчата й садили їх у тихому загородженому місці, щоб там не ходили ані собаки, ані кури. Називали такий квітник городчиком.

Раніше кожна родина на свято збирала окремий список квітів та зілля, складений з огляду на потреби.

Степан Килимник у своїх експедиціях з розповідей старожилів записав такі значення та символіку поширених трав:

  • Любисток – символ любові та злагоди;
  • Калина – образ вірності, невинності, туги в розлуці;
  • Полин – оберіг від відьомства та чортівні;
  • Татарзілля (лепеха) – чарівне зілля, оберігає від русалок, потерчат, злиднів;
  • Шальвія (шавлія, сальвія) – образ туги;
  • Материнка – символ материнської любові та здоров’я дітей;
  • Чебрець (Богородична трава) – спокій родини та, як і материнка, здоров’я дітей;
  • Барвінок – символ добрих духів, дівочої краси;
  • Конвалія – лікувальні квіти для серця;
  • Кривавник, деревій, липовий цвіт, шипшина – лікувальне зілля;

З огляду на ці значення стає очевидним, чому дітей купали в чебреці та материнці, калину садили біля дому, до букетів, які освячували в церкві часто додавали полин та барвінок, а лепехою і досі у багатьох регіонах встеляють долівку на Зелені свята.

Чим на Трійцю прикрашали оселі

Будинки на свято часто прикрашали також гіллям дерев. І якщо дуб, ясен, липа, клен були улюбленцями людей, то осики старалися уникати. Її гілля ставили хіба що в «глухих кутках подвір’я – щоб відьми не заходили».

Осика вважалася грішним деревом – бо «пропустила цвяхи, коли розпинали Христа». З неї не будували хати (бо вірили, що у грішне дерево влучить блискавка), не цямрували криниць та не робили ритуальних речей (як от хрести).

Ще однією сакральною рослиною для давніх українців було жито. Люди вірили, що саме у житі, яке квітує, жили русалки і мавки: вони нібито могли залоскотати дівчат чи хлопців, які мали необережність йти повз наодинці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: