Русалки приходять на Трійцю: як волиняни захищали свої домівки та худобу на Зелені свята (фото)

8 червня українці святкуватимуть Трійцю. Свята Трійця, або ж Зелені свята, або ж П’ятидесятниця, – одне з найдавніших християнських свят, яке поєднує глибокий релігійний зміст і давні народні традиції.

Про звичаї відзначення Зелених свят на Волині, використання трав, шанування русалок і багато іншого розповіла етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки Алла Дмитренко, пишуть «Волинські новини».

Нагадаємо, що Трійцю відзначають через сім тижнів після Великодня, тобто на п’ятдесятий день. Вона символізує триєдність Бога: Отця, Сина та Святого Духа.

Як готували оселю та худобу до Трійці

До свята – зазвичай напередодні в суботу або в неділю зранку, або після церкви, – люди прикрашають свій дім гіллям і різною зеленню. Насамперед українці вірили, що троїцьке зілля є засобом охорони від злих духів.

Основне зілля – лепеха. Також використовують клен, липу, березу, ясен, горобину, ліщину, папороть, м’яту, вербу та інші рослини. Наприклад, лепеху ставлять по кутках будинку, розкидають по підлозі, закладають за ікони, вішають на воротах, а липові та кленові гілки чіпляють на колодязях, вуликах, воротах, заносять у хлів до худоби.

Раніше біля воріт, на подвір’ї, на городі чи в полі закопували молоді берізки. Вірили, що на їхньому гіллі будуть гойдатися русалки.

В окремих селах на Трійцю коровам плели вінки, які чіпляли тваринам на роги або на шию, коли ті поверталися додому з пасовища. Згодом ті віночки вішали в хліві.

На Трійцю рослини освячують також у церкві. Для цього збирають спеціальні букети. Подекуди досі вірять, що на Трійцю «кожна рослина проситься, щоб її посвятили». Освячені букети згодом виносили на горище, де вони зберігалися досить довго.

«Після 70-80 років ми починаємо повертати наші традиції, дуже часто вже забувши, а що ж було раніше. Тому традиції не тільки трансформуються, а й відроджуються. І це дуже добре, – зазначила Алла Дмитренка. – Чому совєти все це заборонили свого часу? Бо це тримало нас в єдності. Це наша етнокультура, наша спадщина, яка робила й робить нас українцями. У різних селах, у різних регіонах – свої особливості, але ці особливості взаємодоповнюються і роблять нас багатими. Я завжди кажу, що це збережене якраз і робить нас українцями в європейському та загальносвітовому просторах. Це наше обличчя. Чи старалися би совєти все викорінювати, забороняти, нав’язувати свої уніфіковані звичаї, якби їм це нічим не загрожувало? Ні. Їм це загрожувало нашою національною єдністю. Наша культура – це наша єдність, це наше обличчя у світовому просторі».

Найчастіше освячені на Трійцю рослини згодом використовували в поховальних обрядах, наприклад, клали зілля до труни, а також приносили на могили. А ті рослини, які прикрашали домівку, господарство, спалювали. Вірили: не можна, щоб посвячене зілля валялося під ногами.

Окрім того, зеленосвятські трави, зокрема лепеху, використовували як лікувальний засіб та як оберіг від грози.

Русалки на Трійцю

За давніми віруваннями волинян, на Зелені свята приходили русалки. Їхніми місцями прояву вважали не тільки воду, а й ліси, поля. Саме тому не можна було купатися і навіть сидіти біля водойм, щоб русалка не втопила. Не можна було прати одяг в озерах і річках. Не можна було ходити на жита, сидіти в межах, бо русалки могли накинутися й залоскотати. Не можна було працювати на городі чи в полі.

У деяких селах на Трійцю спеціально для русалок вивішували одяг і рушники, бо «русалки прийдуть вмиватися і переодягатися». По завершенню свят русалки поверталися туди, звідки приходили.

Дохристиянський обряд «Куста»

В окремих регіонах збереглися навіть деякі Зеленосвятські дохристиянські обряди. Наприклад, у деяких селах на Трійцю водять «Куста», плетуть вінки, завивають березу чи встановлюють віхи.

Вперше обряд водіння «Куста» зафіксували на початку 1970-х у селі Сварицевичі Рівненської області. Нині це село залишається єдиним в Україні, де досі проводять цей обряд. Раніше ж «Куста» водили також у селах Сваловичі та Хоцуні на Любешівщині.

Цей обряд проводять зазвичай у перший день Трійці. Серед місцевих обирають дівчину – «Куста», яку вбирають у зелень. Згодом гурт дівчат і жінок, вбраних у святковий одяг, водить головну героїню селом, заходячи в двори, співаючи та озвучуючи побажання господарям. Серед основних мотивів пісень і побажань – величання «Куста» як символу добра, гарного врожаю та інших господарських успіхів. Також були присутні теми кохання та жіночого щастя.

«Це як колядування. Як згадували, ми водили «Куста» від хати до хати, щоб були всі люди щасливі й багаті… Це не просто розважальне дійство. Глибокий сенс, який у ньому захований, також не завжди розгадаєш, адже тільки на початку 1970-х цей обряд уперше було зафіксовано. В інших регіонах країни були обряди водіння Тополі, Верби, Берези. Колись писали, що це просто шанування зелені, розквіт природи.

Чому ми зберегли багато тих обрядів? Я завжди на цьому наголошую: тому що в нас не було Хрестових походів і наша православна Церква мало воювала проти народних обрядів. Вона їх увібрала. Як писав у ХVІ столітті Іван Вишенський, зілля бісівське несуть у доми свої на Трійцю. Тобто він так таврував язичницькі звичаї. А тепер ми ті трави несемо не тільки в доми свої, а ще й у храми. Це все поєдналося... І в цьому – наше багатство, наша культура, наша сила, наше коріння. Як я завжди наголошую, корінням – в етнос, а гіллям – у світову цивілізацію. Тільки таким чином ми вистоїмо в цьому швидкозмінному світі», – зауважила Алла Дмитренко.

Як вона звернула увагу, на зламі пір року українці завжди вшановують поминальні дні, навесні та літом – під час Проводів і Зелених свят.

«Це традиції. Кожен вірить так, як звик. Хтось – тільки-но пізнає все. І ця пізнавальна інформація потрібна нам для того, щоб ми відчували себе єдиним народом», – резюмувала краєзнавиця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Православний календар на червень 2025 року: які свята і коли відзначатимуть українці
• 5 справ, які потрібно встигнути зробити до Трійці: народні звичаї
• Петра й Павла за новим календарем святкуватимуть 29 червня