У Луцьку – скандал між реабілітаційним центром та сусідами: що там коїться (фото)
У Луцьку розгорівся скандал між мешканцями провулка 4-го Степового, що в районі вулиці Львівської, та дитячим центром «Розмовляйко». Мешканці нарікають, мовляв, клієнти закладу ганяють вулицею на автівках так, що страшно дітей випустити на прогулянку. Крім того, бідкаються через пошкодження дороги, бо клали асфальт самотужки, а габаритний транспорт нібито руйнує покриття. Як вишенька на торті – чимала кількість сміття та хаотично припарковані машини.
Про це журналістам сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» розповіли жительки провулка Ольга та Ганна.
Люди наголошують: жодним чином не проти діяльності дитячого центру, адже діло й справді благе, і діткам там допомагають. Проблема ж, на думку мешканців, – у клієнтах установи. Кажуть: чиї пороги тільки не оббивали, щоб добитися справедливості, але усюди отримували відписки.
Коли на вулиці почався ґвалт?
«У самому кінці провулка був будинок, який дуже довго продавався. На початку минулого року його купила пані Людмила. Ми були дуже раді, що кінець кінцем хтось поселився там і будуть нормальні сусіди. В той будинок часто залазили злодії , були крадіжки й нас це лякало.
І тут, думаю, буде хтось жити. Все наче добре. Але потім почали ходити провулком люди. Питали: «А ви знаєте, що у вас тут буде?». А ми такі: «Та ні, не знаємо». Ведуть люди ремонт та й усе. Почали казати, що буде тут така скандальна жіночка – Вознюк і нашому життю кінець. Люди казали, що десь на Чернишевського вже був «Розмовляйко». І там дуже жалілися сусіди на неї», – розповідає про те, як на вулиці з'являвся дитячий центр пані Ольга.
Жінка додає: вулицю ремонтували своїми силами. Ще років зо десять тому, додає вона, мешканці взялись облаштовувати асфальт. Гроші здавав кожен будинок аж у три етапи, бо таке задоволення – не з дешевих.
Але торік провулком почали їздити великогабаритні машини, які, зі слів Ольги, понищили газони попід парканами та розтягнули багнюку так, що все було аж на проїжджій частині.
«Почалось будівництво (центру, – ред.). Дорогу там ми робили самі й кожен облаштовував біля себе прибудинкову територію. Почали їздити ЗІЛи, роз’їздили нам траву, що обабіч дороги. Ми ходили до неї (власниці центру, – ред.), просили прибрати, просили, щоб ЗІЛи їхали дорогою, а не по траві й не розносили багнюку. Вона весь час відповідала: «Я до цього відношення не маю». Так ніхто нічого і не прибирав.
Муніципали теж ходили до нас, але я тоді не хотіла скаржитися. Бо якось воно не по-сусідськи виходить. Вона тільки заїхала, а я одразу муніципалів на неї маю викликати? Знаєте, якось не по-людськи», – розповідає лучанка.
Ольга каже: тихенько засіювала газон знову і знову, проте автівки все їхали та їхали. Результат – трава й не думала сходити, а територія, далі пояснює сусідка центру, була понищена, бо ЗІЛи все їздили та їздили.
Мешканці 4-го Степового провулкуДвері для відвідувачів дитячий центр відкрив у вересні-жовтні 2024-го. Сусідствує він із храмом, яким опікується отець Олександр. Священник, дізнавшись, що у закладі роблять добру справу – допомагають діткам – дозволив паркуватись автівкам на території церкви, каже Ольга.
«Згодом отець Олександр ставить шлагбаум. Загороджує там все. Чому? Бо осінь, мокро і йому роз'їздили територію, весь газон зіпсували. Попід храмом було два метри бруківки, то й на тій почали кататися і розсовувати болото. Батюшці було шкода всієї праці, яку вклали й Людмила не хотіла там прибирати, сказала: «Що я можу зробити?».
Батюшка загородився і почався «двіж» на нашій вулиці. Почалося те саме болото під заборами, де росте трава. Осінь, зима, а вся багнюка – на дорозі. Почали кидати недопалки, обгортки від цукерок, стаканчики від кави і бахіли. Нам неприємно, тому що в нас був тихий провулок. Ми жили спокійно, ніхто не заважав. У нас провулок – як маленьке село, де всі один одного знають і діти собі можуть гратися на вулиці», – доповнює жінка.
Оскільки реабілітаційний центр у самому кінці провулка, автівки клієнтів закладу нібито почали там ганяти. Мешканці ж просили водіїв зважати, що там ходять їхні дітки, й просто-напросто знижувати швидкість. Але у відповідь, кажуть люди, лунали погрози. «В нас теж є і хворі дітки з проблемами, і люди похилого віку. Ми розуміємо, що таке болячки. Просимо лишень, щоб і нас розуміли», – пояснюють жителі Степового.
Що каже власниця центру «Розмовляйко»?
«До Людмили (власниці центру, – ред.) неодноразово ходили. Просили, аби та попереджала відвідувачів, щоб не їхали швидко, щоб не смітили. Поприбирайте, хоча б раз в тиждень вийдіть. У нас завжди було чисто, а з приходом центру прийшов і бруд. Вона все казала: «Я до цього відношення не маю». На контакт з нами не йде. Робить тиск. До нас муніципали ходять кожного дня, як на роботу. Викликає їх зразу, як тільки бачить, що сусіди пішли ближче до неї і ставлять машини. Через півгодини приходять муніципали, виписують штрафи. І на мене, і на інших сусідів, і на священника складали протоколи.
Вона всім розказує, що ми проти діяльності центру. Ні! Ніхто не проти. Ми тільки просимо, щоб був порядок і все», – каже жителька провулка Ольга.
У коментарі журналістам ТРК «Аверс» власниця дитячого корекційно-розвиткового центру «Розмовляйко» Людмила Вознюк називає дії мешканців провулка 4-го Степового неправомірними. Вони нібито перешкоджають та погрожують. Хоч, як саме це роблять, – не пояснила.
«Мотиви їхні можна в них запитати, але, наскільки я знаю, що це їхня дорога, це їхня власність. Хоча у нас є офіційний лист від міської ради за підписом міського голови, що це наш законний доїзд і проїзд, бо ми піднімали питання, щоб нам дозволили проїзд з іншої вулиці. Поки що в нас такого дозволу немає, але ми розглядаємо такий варіант», – пояснила свою позицію Людмила.
Людмила ВознюкРазом з тим інші нарікання людей, які лунали у сюжеті, власниця центру не прокоментувала.
Як на ситуацію реагує влада?
Жителі написали колективне звернення у луцьку мерію, де просили перевірити діяльність центру на предмет можливих порушень. Мовляв, призначення земельної ділянки, на якій розміщена будівля, – для будівництва та обслуговування житлових будинків, а там ведуть підприємницьку діяльність.
Щобільше, комунальні послуги там, ймовірно, нараховуються за тарифами для побутових споживачів, оскільки це житловий будинок, а не для комерційних, як би це мало бути, згідно з законом. Та й, писали люди у зверненні, у приміщенні немає укриття, хоч воно є обов'язковим для закладів, які забезпечують освітній процес.
Відповідь мерії була такою:
«ГО Центр розвитку дитини «Розмовляйко» не належить до мережі закладів та установ освіти департаменту освіти Луцької міської ради та не підпорядковується виконавчим органам Луцької міської ради.
Працівниками департаменту муніципальної варти було проведено роботу щодо виявлення порушень правил паркування транспортних засобів за адресою: провулок 4-й Степовий, 12, м. Луцьк. Інспектори здійснили 9 виїздів, винесли 2 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п. 15.9 «и» ПДР та ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Водночас повідомляємо, що працівниками департаменту ЖКГ проведено комісійне обстеження 4-го Степового провулку в місті Луцьку. На цей час дорожнє покриття перебуває в задовільному технічному стані та забезпечується безперешкодний проїзд до будинків. У разі виявлення порушень правил паркування транспортних засобів, просимо звертатися до департаменту муніципальної варти», – йдеться у відповіді мерії від 26 грудня 2024 року.
Відповідь, яку жителі отримали від луцької меріїНатомість про можливу відсутність укриття там не обмовились жодним словом.
Проблему не можна вирішити?
Можна. Як-то кажуть, аби було бажання. Бо ж і самі мешканці, і власниця центру Людмила Вознюк зазначали: під'їзд та парковку можна було б організувати з іншої вулиці.
«За її центром є закинута комунальна ділянка. Там немає власника. Ніхто б не був проти, ніхто б не писав до муніципалів і не скаржився, якби вона завезла туди щебеню, щоб її відвідувачі паркувалися там. Але ж це треба вкласти гроші», – пояснюють жителі 4-го Степового.
Провулок 4-й СтеповийВкотре мешканці наголошують, що обома руками за те, аби у центрі допомагали діткам й продовжували цю справу. Проте просять звичайного людського порядку на вулиці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.