«Для мене і наших дітей він був цілим Всесвітом!» – вдова з Луцька про свого загиблого чоловіка-воїна з Краматорська (фото)
Вдова з Луцька полеглого Героя-піхотинця Сергія Козлова згадує про свого мужнього чоловіка-воїна, який народився у Краматорську, а похований на волинській землі. Навіки він і у пам’яті бойових побратимів з’єднання.
Йдеться у повідомленні відділу зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Відомо, що вдова Героя Марина Козлова відвідувала зустрічі, котру проводили представники Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України з родинами полеглих і зниклих безвісти військовослужбовців. Коротко вона розповіла про долю своєї родини, а також, як пішов захищати Україну та за яких обставин віддав життя за Вітчизну її чоловік – старший солдат-оператор одного з механізованих батальйонів 141 Окремої механізованої бригади Сергій Козлов.
А згодом у соціальних мережах відділення комунікацій цього з’єднання поширило таке повідомлення:
«Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новосілки внаслідок ворожого обстрілу загинув військовослужбовець, старший солдат Сергій Козлов.
Сергій Валентинович діяв пліч-о-пліч із побратимами, залишаючись вірним військовій присязі та своїм побратимам до останнього подиху.
Такі воїни, як Сергій Козлов – це вірні сини України. Вони навіки вписані в історію нашої держави, нашої нації, нашого народу.
Ми не забудемо. Не пробачимо. Пам’ятаємо. Слава Україні! Слава Герою!»
Пам’ять про побратимів, які до останнього подиху виконували бойове завдання та не відступили перед навалою окупантів – священна. І для України, котру обороняли, і для підрозділу, де вони служили, і насамперед для осиротілих родин.
«Для мене і наших дітей він був цілим Всесвітом!» – зауважила Марина Козлова.
Яким він був і яким навіки залишитися в нашій пам’яті, старший солдат Сергій Козлов?
Доля так розпорядилася, що сама Марина Козлова частину життя провела на заході України, а частину – на сході. Її батько був кадровим військовим, служив в одній із частин міста Луцька Волинської області. А потім вийшов на пенсію та перебрався в місто Краматорськ на Донеччині. Там і познайомилися Марина та Сергій.
Він навчався у державній машинобудівельної академії, а вона – в Краматорському економіко-гуманітарному інституті. Одружилися у 2001 році. У подружжя народилося двоє дітей – син 2002 року і донька 2008 року.
У Краматорську Сергій Козлов працював на місцевому машинобудівельному заводі слюсарем. У 2022 році вони переїхали до міста Луцька, де чоловік працевлаштувався. У серпні 2023 року він був мобілізований і з того часу незмінно служив у складі спочатку піхотної, а віднедавна 141 Окремої механізованої бригади Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У старшого солдата був позивний «Лапа». Хто придумав, невідомо… Так називали його ще в школі…
Воював переважно у складі підрозділу на Запорізькому напрямку. Про бойову роботу рідним розповідав мало. Новопавлівка, Нестерянка, потім був у складі ССО в Оріховому…
Дуже переживав, коли загинув наприкінці грудня один із побратимів – солдат-водій Валерій із міста Горохова Волинської області.
На початку 2025 року був перший бойовий вихід «Лапи» на Донецькому напрямку. На жаль, ворог завдав потужного артилерійського удару, старший солдат отримав поранення, несумісні з життям…
«Він дуже мріяв потрапити до доньки на випускний… Це школа-гімназія № 4 міста Луцька. Коли в класі було обговорення, він сказав: багато що можливе в житті кожної людини, а от випускний – один раз, його не повториш... Сергій на той момент був єдиним з батьків учнів класу, який воював «на нулі». І до нього прислухалися. А також він дуже мріяв одружити сина…», – згадує Марина.
Коли бездиханне тіло Героя привезли на Волинь, син сам пішов у морг на впізнання… Мамі не дозволив: пояснив, що в такий спосіб прагне, аби тато в її пам’яті залишився назавжди живим…
«Повернувшись додому, то тільки й сказав: Сергій був усміхнений…», – каже крізь сльози вдова.
Старший солдат Сергій Козлов навічно став символом нерозривного зв’язку представників різних регіонів України в боротьбі проти російських загарбників. Славний син Донеччини віддав своє життя в ім’я майбутньої Перемоги на рідній донецькій землі, а останній спочинок знайшов на Волині…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.