Кіт на передовій: історія захисника зі 100 ОМБр Волині та його пухнастого побратима (відео)
З головним сержантом самохідного артилерійського дивізіону 100 ОМБр Андрієм Нестеренком, на позивний «Корс»,служить його вірний бойовий друг – кіт на ім’я Бенджамін.
Йдеться у дописі 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.
За словами військового, під час контрнаступу на Харківщині їм вдалося врятувати двох кошенят. Одного назвали Маск, а іншого – Бенджамін. Саме другого котика Андрій Нестеренко забрав собі. І так вже півтора року вони разом.
«Шкоди не робить, служить сумлінно. Іноді йде в «СЗЧ», але завжди повертається», – з усмішкою розповідає про чотирилапого побратима Андрій.
Захисник не приховує, що кіт не тільки його друг, а й справжній антистрес, бо допомагає пережити всі лихоліття війни. Інколи доводиться переживати за нього, особливо коли котик йде у «самоволку», але він завжди повертається.
«Бенджамін має ветеринарний паспорт. Був час, коли він приносив мені великих мишей, бо, мабуть, думав, що я помру з голоду. Довелося їхати до ветеринара і робити щеплення», – зізнається військовий.
За освітою Андрій Нестеренко – вчитель музики (духові та ударні інструменти). Свій перший військовий досвід він здобув ще у 2000-х роках, коли служив у військовому оркестрі. Зокрема, «відіграв» чотири паради на Хрещатику.
«У 2014 році з третьою хвилею мобілізації я повернувся до ЗСУ, але з артиста 1 категорії перекваліфікувався на командира САУ 2С1 «Гвоздика». Після Мінських угод у 2015 році звільнився. До 2022 року раз або два на рік проходив перекваліфікацію, аби не забути військової справи. На початку повномасштабного вторгнення одержав важке поранення, проте повернувся до строю. Зараз я – головний сержант самохідного артилерійського дивізіону 100 ОМБр», – розповідає захисник.
Гармаші «Сталевої Сотки» навіть виготовили котику Бенику, як його називають побратими, жартівливе «Посвідчення УБД», завірене «Котячою службою України» – у ньому хвостатий вусань гордо іменується «Бенджаміном Андрійовичем Нестеренком».
«Удома всі рідні чекають Бенджаміна з перемогою. Звичайно, я заберу його зі собою. Куди я без нього. Ми стільки разом пережили. Вдома у мене вже є три собаки, але вони миролюбні, нікого не ображають. Думаю, що з Бенджаміном подружаться», – посміхається військовий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.