«Дякую за захист»: як військовим подякувати за службу та обійняти (відео)
Як спілкуватися з військовими та подякувати їм за службу, – розповіли консультантка з військової психології Ірина Костюк та ветеран російсько-української війни Євген Сивопляс у новому випуску соціального проєкту «Наші вдома» на телеканалі «Конкурент TV».
Нагадаємо, «Наші вдома» – спільний проєкт телеканалу, Фонду підтримки ветеранів «Свідомі» та громадської організації «Зруш скелю».
«Зустріти військового зараз в Україні можна будь-де – на вулиці, у транспорті, у різних інстанціях та лікарнях. Але не всі знають, як правильно поводитися поруч з людьми у пікселі.
Одні з важливіших моментів у спілкуванні із захисниками: Не жаліти. Поважати. Підтримувати», – наголосила Ірина.
Як спілкуватися з військовими та подякувати за службу
Найперше, каже ведуча, не жалійте військового, адже жалість веде до безнадії та спустошення. Висловлюйте підтримку та віру, вони нададуть йому сил та натхнення.
Не питайте: «А чи вбивав ти на війні?». Військові виконують накази, бойові завдання, захищають країну, а отже вбивають ворога.
Не питайте: «А чи страшно тобі було?». Страшно кожному, хто бачив війну, хто на власному досвіді пройшов цей шлях. Нагадування про це почуття може повернути біль і тугу. Страх – природна реакція організму на реальну чи уявну загрозу життю.
Уникайте питання «А що ти робив на війні?» На війні не «щось роблять», а виконують накази та бойові завдання.
Недоречним буде і питання «Коли ми переможемо?». Питання, на які військовий не може дати вам відповідь, можуть спонукати його до почуття провини через неспроможність вплинути на процес, як того очікують. Натомість підтримкою для героя буде ваша впевненість і віра в перемогу.
У топі найбезглуздіших питань до військових – «Навіщо ти туди пішов?». Питаючи це, ви знецінюєте та не підтримуєте вибір людини. То ж краще, мовчіть.
Як подякувати за службу?
Ветеран війни Євген Сивопляс розповів, як подякувати військовому за службу на вулиці або у громадському місці:
«Зустрічаючи військового, найальтернативніший жест – це покласти руку до серця, подивитись в очі, можна кивнути головою, можна легесенько посміхнутися, можна сказати: «Дякую за захист».... Якщо ж нам все-таки хочеться обійняти його або потиснути руку, треба спитати дозволу, чи можна вас обійняти, чи можна вам потиснути руку, але краще все-таки обходитися саме жестом з відстані, бо військовий може погодитись, щоб його обійняли, але насправді не хотіти цього. Тиснути руку краще військовим, які знаходяться десь на заходах, коли ми їх запрошуємо, наприклад, в школу – військовий вже підготовлений, відкритий до комунікації, там вже можна обійматися і тиснути руку», – розповів захисник.
Євген також додав, що варто бути вкрай обережними, обіймаючи військових, ветеранів із травмами чи на протезах, адже їм не завжди під силу «витримати» силу обійм та не втратити рівновагу.
Більше – у відео.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.