Звуки мотоцикла та сушарки у вбиральні тригерять військових: як не провокувати захисників (відео)
Військові вдома. Як поводитися з ними рідним та чого краще не робити, розповіли консультантка з військової психології Ірина Костюк та ветеран російсько-української війни Євген Сивопляс у новому випуску соціального проєкту «Наші вдома» на телеканалі «Конкурент TV».
Нагадаємо, «Наші вдома» – спільний проєкт телеканалу, Фонду підтримки ветеранів «Свідомі» та громадської організації «Зруш скелю».
«Родині, яка зустрічає військового чи ветерана, варто бути готовою до того, що удома рідна людина може ще деякий час «воювати». Адаптація потребуватиме часу і захисник ймовірно переживатиме фізичні, поведінкові та емоційні «післявоєнні» реакції.
До фізичних проявів адаптації відносимо проблеми зі сном, надмірну пітливість, прискорене серцебиття, відсутність апетиту або переїдання, головний біль, біль у м'язах тощо.
Військовий може реагувати на адаптацію і своєю поведінкою: мати проблеми з концентрацією та пам'яттю, уникати людей та всього, що нагадує про війну, бути постійно настороженим в очікуванні небезпеки, зловживати алкоголем, щоб розслабитися, а ще реагувати на гучні та різкі звуки», – розповіла ведуча.
А ветеран Євген Сивопляс додав, що військового можуть тригерити навіть звуки мотоцикла чи побутових приладів.
«Не варто кричати в присутності військового, бо все, що голосно, – буде сприйматися як небезпека. Людський голос, протягом зачинені двері, робота двигуна мотоцикла, автомобіля на світлофорі або навіть у вбиральні – звук повітряної сушки. Вони всі будуть тригерити про те, що якась створюється небезпека і потрібно реагувати. Гучні звуки будуть мобілізовувати військового, готувати його до бою», – сказав Євген.
Окрім гучних звуків, варто уникати у присутності захисника і різких рухів.
«Особливо в громадських місцях, коли підлітки рухаються, вони можуть бавитись між собою групами, штовхатися, відбігати... Така поведінка досить сильно тригерить, на молодь відчувається роздратованість, агресія... Рік, як я вже не воюю, і якщо до голосних звуків адаптація відбувається поступово, то до різких рухів – знаєте, ніби вчора з поля бою.Ось в цьому якось нема прогресу, тому не можна сказати, скільки часу конкретно треба, аби адаптуватися», – розповів Євген Сивопляс.
Також у програмі «Наші вдома» наголосили на тому, що до військових не варто підходити зі спини, а спочатку встановити візуальний контакт, переконатися, що захисник вас побачив, а вже потім підходити ближче.
Локація зйомок – Veteran Hub Луцького національного технічного університету.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.