Лучани обурені, бо місто хоче витрачати мільйони на квіти, а не на ЗСУ
У Луцьку відбулися бюджетні слухання. Представники влади та активні лучани обговорили, куди ж треба витрачати гроші платників податків наступного року. Активісти наполягали, що пріорітетом мають бути військові, проте у бюджеті на допомогу воїнам заклали тільки 150 млн, а небайдужі жителі просили вдвічі більше.
Журналісти сайту новин Луцька та Волині «Конкурент» дізнавалися, чи врахували пропозиції мешканців обласного центру.
Першою отримала слово головна фінансистка міста Лілія Єлова. Саме на її плечах лежить відповідальність за проєкт бюджету. З її слів, у 2025 році загальна сума доходів становитиме 3,2 мільярда гривень. Проте з цієї суми на допомогу армії заклали лише 150 млн.
«Враховуючи воєнний стан, необхідність підтримки військових, що перебувають в зоні бойових дій, на покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин та інших формувань, проведення заходів тероборони та мобілізаційної підготовки у бюджеті міста передбачено 150 млн гривень. Ці кошти будуть спрямовані на придбання засобів розвідки, комп'ютерної техніки, засобів зв'язку, відеонагляду, інших цінностей, здійснення ремонту автомобільної техніки», – розповідає Єлова.
Лілія ЄловаЧому на допомогу військовим заклали майже втричі менше, а зарплати службовців лишились на тому ж рівні?
Опісля доповіді головної фінансистки Луцька, присутні мали змогу поставити запитання. Першим мікрофон отримав активіст Володимир Гвоздик, який поцікавився, чому на допомогу воїнам заклали таку невелику суму та скільки на кінець цього року лишилося невитрачених коштів.
«Наскільки я зрозумів, то бюджет закладається плюс-мінус такий же, як і минулого року, щоправда, буде з реверсною дотацією (коли кошти з великих громад забирають, аби віддати на розвиток менших, – ред.). Але допомогу ЗСУ ми зменшили на 250 млн. Фактично те, що нам не додали, ми не дамо армії й накажемо таким чином військових? Наступне питання – які виконання бюджету цьогоріч? Що у нас з вільними коштами?» – запитав чоловік.
Володимир ГвоздикКерівниця департаменту фінансів поінформувала, мовляв, попередньо бюджет освоїли на трохи більше як три мільярди. Що ж до коштів, які лишилися, то їх, за даними Єлової, близько 400 мільйонів. Але вона наголосила, що до кінця цього року ще не проплатили усі витрати, тому сума може бути меншою.
Зауважимо, що торік у бюджеті було вдвічі більше вільних коштів – 850 мільйонів. Проте за грудень 2023 року встигли витратити майже усю цю суму.
Зацікавили Володимира Гвоздика й заробітні плати чиновників. Він вважає, якщо на ЗСУ фінансування зменшують, то мали б і зменшити зарплати службовців.
«Пройшла цифра по Україні, що зарплата чиновників зросла на 50%. Як у нас із цим? Раз бюджет зменшився на 10%, то і зарплата мала б зменшитись. У нас виходить, що собі не зменшуємо, а на ЗСУ зменшуємо втричі», – каже Гвоздик.
Лілія Єлова відповіла – люди, які працюють в органах місцевого самоврядування, як-от міська рада, теж виконують роботу і їм треба годувати сім'ї. Вона каже, що раз оплату праці педагогам не зменшували, то її не зменшували ні лікарям, ні держслужбовцям.
«Посадові особи – це такі ж сам люди, як і вчитель, лікар чи двірник. Це абсолютно такі самі люди, які хочуть їсти, пити, виховувати дітей, одягати їх та взувати. Якщо ми не зменшували заробітну плату педагогам, ми не зменшували її жодній галузі», – зазначила посадовиця.
Чи можна збільшити суму на допомогу воїнам?
Представник Громадянського руху «СВІДОМІ» Михайло Наход зауважив, що всі говорять – ЗСУ має бути пріорітетом. Але разом з тим реальність і слова не співпадають. Адже на допомогу захисникам заклали лише 150 млн гривень, що майже втричі менше, ніж цього року.
«У мене ще одне запитання і воно, мабуть, ключове. Це кошти на допомогу Збройним силам України. У бюджеті закладено лише 150 мільйонів. Ми вчора проводили круглий стіл щодо бюджетних пріорітетів за участю військових. І вони, і ми відверто не розуміємо (чому заклали тільки 150 млн, – ред.). У нас ЗСУ – це пріорітет. Про це говорить і міський голова, і всі люди, але видатки у бюджеті на них зменшили вдвічі», – розповів Наход.
Михайло НаходНа його думку, на допомогу військових треба закласти хоча б у двічі більше, а згодом знову збільшувати цю суму.
«Минулого року задекларували 500 млн на військових, а зараз ми закладаємо тільки 150 млн. Я впевнений, що це неправильний сигнал для воїнів. Чому ми не можемо зняти кошти з інших витрат і закласти хоча б 300 млн і довести згодом суму до 500 млн? Нас не розуміють військові. Я просив би переглянути бюджет і зняти фінансування з речей, яких на початку не треба, і закласти на воїнів мінімум 300 мільйонів», – запропонував варіант Михайло Наход.
Головна фінансистка Луцької громади пояснила, що вільні залишки у бюджеті дійсно можна направити на допомогу військовим. Нагадаємо, що з її ж слів, зараз у бюджеті є 400 млн таких залишків. Проте підкреслимо, що їх можуть оперативно витратити ще до нового року і тоді цієї суми може не стати.
Разом з тим вона додала, що Луцьк і так багато допомагає фронту та вкотре зауважила, що повернулась реверсна дотація й вкінці всю відповідальність скинули на державу.
«Якби з нас зняли 100 млн реверсної дотації, то можна було б говорити, що ще якісь кошти направити на ЗСУ. Військове ПДФО, яке у нас забрали, на рівні держави використовується не у повному обсязі. Спрямування коштів на оборону – це основний пріорітет держави, а громади долучаються до цього процесу і ми долучаємось», – додала Єлова.
З її слів, якщо десь скрупульозніше пошукати, то 3-5 мільйонів додатково можна «нашкребти».
Активісти пропонують забрати кошти з камер та озеленення і віддати на оборону
Представник громадської організації «Семиярусна гора» Богдан Сімонов запропонував забрати кошти з фінансування встановлення та обслуговування камер спостереження у громаді. Мовляв, вони, на його думку, не ефективні.
«Наскільки мені відомо, то камери нам не покращують зменшення кількості злочинності. Натомість місто було б безпечним завдяки нашим військовим, які захищають фронт. Чи могли б ми скерувати кошти замість камер на допомогу воїнам?» – запитав активіст.
Богдан СімоновЗаступниця міського голови Ірина Чебелюк заявила, якщо відмовитися від фінансування камер спостереження, то їх доведеться вимкнути по всьому місту. Разом з тим вона не відповіла конкретно, чи ці кошти можна віддати воїнам.
Окрім цього, Богдан Сімонов запропонував зекономити 14 мільйонів на висадці багаторічних рослин та догляду за ними. Мовляв, на багаторічні рослини коштів треба менше.
«Згідно з нашим дослідженням, можна використовувати меншу кількість коштів на висадку багаторічних рослин, зменшити витрати на обслуговування цих рослин. Таким чином наша пропозиція зменшити на 50% витрати на озеленення та віддати їх на Сили оборони. Покос трави теж є не обов'язковим, трава лишатиметься на своєму рівні й це не нашкодить місту», – запропонував хлопець.
Далі присутні обговорювали пропозиції. Представниця Громадянського руху «СВІДОМІ» Алла Надточій висловила єдину думку – збільшити кошти у бюджеті на підтримку ЗСУ. Заступниця мера Ірина Чебелюк зазначила, що цю пропозицію включать до протоколу.
Алла Надточій***
Що ж буде далі? Далі проєкт бюджету потрапить на розгляд профільних комісій, а 18 грудня – у сесійну залу, де за нього голосуватимуть обранці громади. Проте чи зросте сума фінансування допомоги воїнам – невідомо. Адже пропозицію про збільшення коштів на це просто-на-просто включили у протокол і на цьому закінчили. Зауважимо, що під час бюджетних слухань минулого року, жодна пропозиція від громадськості та воїнів у фінальний проєкт бюджету не потрапила.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.