Що ховає луцький «Ціберек»? (фото)
Алла Теліга – відома широкому загалу як співзасновниця мережі магазинів напівфабрикатів «Галя Балувана». Вона вирішила увійти в нову для себе сферу та започаткувала сімейну чебуречну «Ціберек», яка вже 1 грудня запрацює у Луцьку. Реалізувати ідею їй допоміг відомий кухар, фіналіст популярного телевізійного шоу «МастерШеф. Професіонали» Владислав Цимбалюк.
В інтерв’ю сайту новин Луцька «Конкурент» вони пояснили, чому їхні чебуреки – це цібереки, а також привідкрили завісу, розповівши, що ще цікавого та смачного чекатиме на гостей закладу.
– Алло, розкажіть, будь ласка, коли і як ви познайомилися з Владиславом?
Алла: Я та моя партнерка Інна Верцинська на той момент вже планували відкриття сімейної чебуречної. Ми почали шукати професіонала, який реалізує нашу ідею у практичній площині.
Насправді, на початку намагалися самостійно проробляти рецептури, але швидко зрозуміли, що лише власними силами не зможемо досягнути нашої цілі. Було декілька варіантів для співпраці, але ми вирішили довіритися Владиславу. Він швидко відреагував, погодився приїхати і з першого разу догодив нам своїм чебуреком. До слова, разом із шефом розробили і готові страви в «Галі Балуваній», вони зараз дуже добре «заходять». Я задоволена.
– Чесно кажучи, я думав, що саме Владислав вас підбурив відкрити кафе, але ми вже розібралися що це не так. Тоді поясніть. У вас і так є успішний бізнес: чому ви вирішили піти ще й у ресторанну сферу?
Алла: Сьогодні в «Галі Балуваній» добре налагоджені всі процеси, організовано роботу так, що все працює, як один механізм. Для цього я доклала чимало зусиль. Коли моє навантаження стало меншим – з’явився додатковий час. І в підсумку почалася ця історія. Це відбулося абсолютно випадково. Моя колега одного разу сказала, що була в чебуречній, їла, наче непогано – проте хотілося б краще. Але таких місць у Луцьку нема.
Я подумала, що відкриття закладу ресторанного типу, в якому основною стравою буде чебурек, – непогана ідея. Це ж наш український фаст-фуд, який у новому форматі дуже добре реалізовується у великих містах. І я вирішила, що потрібно відродити цю традиційну їжу і в нас, але не в якомусь «вагончику», а зробити це на високому рівні.
В період активних роздумів над цим, моя теперішня партнерка Інна сказала, що хоче купити собі чебуречну франзишу. Звісно, я одразу їй сказала про свою ідею та запропонувала зробити це разом. І ми почали.
– Я планував запитати, чому обрали саме таку концепцію та «пішли в чебуреки». Проте ви вже і так це пояснили. Тому я звернуся до Владислава. Скажіть, як ви сприйняли прохання допомогти у відкритті цього закладу? Чи сподобалася вам така ідея?
Владислав: Коли до мене звернулися, одразу погодився і запитав, куди їхати. Сказали, що в Луцьк. Ну, супер, я там ніколи не був, хороша можливість подивитися місто. Чесно кажучи, за усією роботою, я цього досі не зробив (сміється).
Отже, у мене попросили створити нелінійні чебуреки, щоб вони виглядали якось «ваууу», щоб їх хотілося сфотографувати і виставити в Instagram. Ну і, звісно, смак, за яким захочеться неодноразово повернутися.
А що я? Будь-який кулінарний виклик – це цікава пригода, де можна продемонструвати свої навички. Мій стиль приготування їжі можна назвати comfort food: це прості та зрозумілі смаки. Разом із цим я посилено працюю зі спеціями та їхнім балансом у страві. Це один із ключових моментів для досягнення необхідного результату. І чебурек – це саме про це. Тому я вирішив приїхати, зробити і подивитися, чи людям зайде. І все зайшло.
– А чому для кафе обрали назву «Ціберек»?
Алла: Традиційна назва – чіберек. Але ми вирішили назвати – ціберек. Це така гра слів. При відкритті цього ще не буде, але незабаром запровадимо мінічебуреки для компаній і подаватимемо їх у маленьких відерцях. А моя бабуся на такі завжди казала «ціберко». Тож я вирішила це використати. Так ми стали «Цібереком», а наші чібереки – це цібереки.
– Як відбувалася ваша підготовка до відкриття? Особисто мені цікаво, чому ви обрали це приміщення, як створювали інтер‘єр, працювали над рецептами чебуреків. Напевно, цей процес був захопливим?
Алла: Було декілька варіантів приміщення, але я цілеспрямовано шукала місце, яке буде знаходитися на видному місці у центрі Луцька та приваблюватиме людей, оскільки ми зі свого боку максимально вклалися і в інтер’єр, і у розробку меню, тож хотілося, щоб мова про нас поширювалася якнайшвидше. Але це я вже забігла наперед. Повертаємося назад.
Всі знають, що раніше на цьому місці була «Фелічіта». Вони в якийсь період закрилися, не працювали, а потім використовували приміщення для інших цілей. Воно не пустувало. Але ми змогли домовитися з власниками та одразу ж почали ремонт. Результат всі зможуть побачити вже 1 грудня!
Владислав: Як і спробувати наші цібереки.
Як я їх створював? Спершу уявив: це був такий великий, надутий, пузирчастий чебурек. Далі я почав шукати баланс спецій, пробувати та готувати. Коли зрозумів, що мені подобається, – запропонував спробувати Аллі та Інні. Так це і працює: спочатку готуєш смачно для себе, а потім адаптуєш цей самий смак для всіх.
– Які цібереки будуть представлені у вашому меню?
Владислав: Починаємо з п’яти солоних та двох солодких видів.
- Класичний – з яловичиною, свининою, спеціями.
- Наступний – з куркою, чедером та томатами.
- Також – з індичкою та грибами.
- «По-італійськи» – традиційне поєднання вершкової моцарели, томатів та песто.
- Та «Чотири сири» з доданою грушею та хрусткими горіхами.
Для любителів поласувати солоденьким у нас будуть:
- Цібереки з вишнею та шоколадом.
- А також – з бананом та шоколадно-горіховою пастою.
Звичайно, ми могли б щось вигадувати, зробити чебуреки з аґрусом або взагалі з витяжкою з ока дракона (сміється). Проте кому це потрібно? Один раз спробують і скажуть, що хочуть щось більш звичне.
Алла: Але ми ще плануємо вводити нові позиції пізніше. Наприклад – баранину.
Владислав: Так, це 100 відсотків. Будемо стежити за тим, що подобається нашим гостям, дослухатися до їхніх побажань та працювати над цим.
– Скажіть. А як щодо янтиків? Чому про них не кажете?
Владислав (сміючись): Янтик – це така ж кримськотатарська страва, але готується без олії. Вони мають таке саме тісто та начинку, але смажаться на повністю сухій поверхні (гриль-тепан), лише наприкінці трішечки їх змащуємо вершковим маслом. Вони не менш смачні і при цьому доволі «хелсі».
– Які ще страви будуть в меню?
Владислав: Сніданки упродовж всього дня (12 видів), боули, салати, закуски та морозиво.
– А на що ви спиралися, коли формували меню? Ви хотіли якось влучно доповнити цібереки? Якою була ваша концепція?
Алла: Я розумію, що люди не можуть їсти одні чебуреки упродовж всього дня. Тому вирішили ввести понад десять видів сніданків. Я вважаю, що це дуже класно, бо хтось сильно хоче ціберек, а інший би зараз скуштував салат або ще якусь страву.
– В багатьох чебуречні асоціюються з пивом, футболом. Часто на такі заклади кажуть – забігайлівка. Чому ж ви обрали концепцію сімейного кафе?
Алла: Я одразу розуміла, що хочу сімейний заклад. Не хотіла чогось такого, як ви описуєте в своєму питанні. Так, в нас теж буде алкоголь в меню, але лише пиво та просекко. Вважаю, що в такій атмосфері всім буде затишно відпочивати.
Владислав: Повністю підтримую Аллу. В нас була мета створити заклад, в якому люди можуть зібратися за теплою розмовою ввечері, легенько випити за бажанням, смачно поїсти без зайвих криків та шуму. Це ж класно: поговорити з друзями, з’їсти величезного смачного чебурека, можливо, – запити пивом чи коктейлем.
– Повернімося до чебуреків. Багатьох турбує якість олії, на якій вони готуються. Якою вона повинна бути, щоб страва вийшла смачною та поживною, але без зайвої шкоди для здоров‘я?
Алла: Шеф одразу сказав, що нам потрібна спеціальна олія. Фахово я не можу пояснити, але це не така, яку застосовуємо в повсякденному вжитку. Вона є найбільш очищеною і через це – вдвічі дорожчою. Але різниця і справді колосальна. Зможете в цьому переконатися.
Владислав: Це найбільш стійка до перетворення у трансжири олія. Звичайно, можна було зекономити і купувати звичайну, але наша ціль – смачно та поживно нагодувати. Людина повинна добре почуватися після того, як пообідає нехай і кількома чебуреками. Тоді їй буде комфортно і вона неодноразово захоче повернутися.
– Що б ви рекомендували спробувати при першому візиті у «Ціберек»? Можливо, маєте власних «улюбленців»?
Владислав (сміючись): Шеф рекомендує: класичний ціберек з яловичиною та свининою. Як на мій смак, це найкращий, що я їв.
Друга позиція – курка, чедер та томати. Це два мої фаворити. Топові топи!
З іншого: вітелло тонато – дуже рекомендую.
А якщо ви такий самий любитель хумусу – спробуйте хумус із м’яким яйцем панко, салатом та зеленою олією.
Алла: Я теж пропоную розпочати своє знайомство з класичного ціберека. Там фарш настільки доведений до смаку, що словами передати важко – варто спробувати.
Також я дуже люблю різні сніданки. Мій улюблений в нас – бельгійські вафлі з яйцем пашот, крем-сиром та ніжним лососем. Для мене це ідеально.
– На продовження теми та на завершення розмови розкажіть про ваші плани розвивати франшизу «Ціберек». Вже маєте потенційних партнерів?
Алла: Люди вже цікавляться, але наразі ми ще нічого нікому не продаємо. Щоб почати це робити – необхідно все пропрацювати, відкритися, подивитися на результати. Лише після цього можна займатися франшизою. Тому я скажу так: ми плануємо, але детальніше про це почнемо говорити дещо пізніше.
«Ціберек» запрацює з 1 грудня о 10:00. Знаходиться новий заклад на вулиці Винниченка, 2.
Instagram: https://www.instagram.com/ciberek.lutsk/
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.