Дружба крізь роки: у селі біля Луцька сусідки товаришують вже понад 60 років (фото)
За 62 роки в селі Ратнів Боратинської громади змінилися вулиці, будинки, інфраструктура, але дружба двох сусідок – Мартинюк Любові Сергіївни (1935 р.н.) та Оксенюк Ганни Федорівни (1942 р.н.), залишилася незмінною.
У фейсбуці Боратинської громади опублікували світлини, різниця між якими понад 60 років.
«Ми все життя прожили на вулиці Шевченка, яку у народі називають – Гмінна. Завжди важко було йти восени по ґрунтовій дорозі, особливо після дощів – залишалися калюжі й бруд. Згодом вулицю заасфальтували, посадили ялинки. Я сама родом з Оздова, де працювала у конторі колгоспу. Потім вийшла заміж за Мартинюка Івана Юхимовича та переїхала у Ратнів.
Пізніше чоловік пішов в армію. На той час служба тривала 3 роки. Я залишилася з малою донькою Валею на руках. Нелегко було жінкам в той час – тяжко працювали, адже вся чоловіча робота падала на жіночі плечі. То ми й ходили одна до одної допомагати, «закладати глину» на горищі, коли будувався дім, чи то в будь-якій іншій роботі. Сусідська підтримка була завжди», – розповідає Любов Сергіївна.
Ганна Федорівна ж пригадує:
«Приблизно три роки я була ланковою в місцевому колгоспі. Після цього все життя працювала дояркою на фермі, де всі роботи виконувалися вручну: роздавали корм худобі, прибирали. А яку-то силу потрібно мати було в руках, щоб видоїти понад 10 корів тричі на день та виходити більше трьох кілометрів на роботу. Це лише згодом доїння автоматизувалося, але і число голів на доярку збільшилося: від 30 до 50 корів».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.