«10 сторінок маячні», – Леся Гасиджак про рішення суду в її позові про цькування

Директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак прокоментувала рішення Голосіївського райсуду Києва про відмову у задоволенні позову про захист гідності та ділової репутації.
Гасиджак подавала до суду минулого року після того, як через зовнішність її почали цькувати в Мережі.
Директорка музею Голодомору повідомила, що отримала текст рішення через тиждень після того, як його виніс суддя, пише Українська Правда.
Жінка каже, що суддя став на сторону відповідача і відмовив їй у задоволенні позовних вимог.
«Якщо зовсім коротко (бо там 10 сторінок маячні), то обґрунтування відмови є таким: відповідач виклав на своїй сторінці оціночні судження, адже вживав фрази «на мою думку», «я вважаю», а оціночні судження не є дискримінацією. Бо судження – це розумовий акт, оцінити його правдивість чи правильність неможливо, бо воно не входить до предмета судового доказування», – прокоментувала рішення Гасиджак.
Також суддя постановив, додала директорка музею, що вона є публічною особою, тож «межі допустимої критики щодо такої особи є значно ширшими, ніж щодо пересічної особи. Публічна особа, державний службовець повинні бути готовими до підвищеного рівня критики».
«І особливо прекрасне, – зазначила Гасиджак, – що слово в слово повторює аргументи відповідача і наводить на певні висновки: «про Позивачку написали тисячі дописів та коментарів, тому прийти до висновку, що саме оспорювана інформація вплинула на її психологічний стан неможливо. Так само, Позивачка мала подати позови на усі інші дописи і коментарі».
«Життя занадто коротке, аби його витрачати на гру. А немалі кошти, які треба було б сплатити як судовий збір я краще додатково задоначу на воєнні збори для перемоги».
Чому Гасиджак подала позов?
25 липня минулого року Міністерство культури та інформаційної політики опублікувало допис у фейсбуці, у якому йшлося про етапи будівництва Музею Голодомору у складі Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років.
Однак у коментарях під фото Лесі Гасиджак дехто почав писати образливі коментарі про зовнішність жінки. Юрист Клим Братківський на своїй сторінці у фейсбуці написав, що музей має очолити військовий, «який пройшов російський полон і знає реально, що таке голод». Також він писав, що нібито директорці «має бути соромно» представляти музей Голодомору «з таким виглядом».
Багатьох українців обурили дискримінаційні коментарі, і вони стали на захист Лесі Гасиджак. На скандал відреагував і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, зазначивши, що цькування людей за зовнішністю – неприпустиме.
У жовтні 2023 року Гасиджак подала до суду позов про захист гідності та ділової репутації.
На початку жовтня цього року стало відомо, що Голосіївський райсуд Києва відмовив у задоволенні позову директорки Національного музею Голодомору-геноциду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Директорці музею Голодомору-геноциду відмовили у задоволенні позову про дискримінацію
- Новий скандал: alyona alyona та блогерка Доротюк можуть подати до суду на «Ісландію»
- У Львові сперечаються про оголену жіночу скульптуру у парку (фото)
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.