Експертку, яка розробила генплан Луцька, шокувала забудова на місці «Електротермометрії» (відео)
Будівництво хмарочосів на місці «Електротермометрії» могли просто прифотошопити на генеральному плані міста Луцька. Бо ж під час громадських слухань на місці заводу була промислова зона, а вже у документі, який потрапив на голосування на цій території дивним чином з'явилась житлова забудова.
Експертка-проєктантка, яка й займалася генеральним планом Луцька, каже: будь-яка зміна має пройти спеціальну експертизу. Проте після громадських слухань щодо генплану, жодних змін не було. Тому як на місці заводу можуть вирости хмарочоси – невідомо. Ба більше, у лучан, які на згаданій території мають, наприклад, будинок чи іншу власність, можуть це забрати. Точніше – змусити продати, аби на місці будинку виріс новий ЖК, який пов'язують із найближчим соратником Ігоря Палиці.
Про це повідомила авторка ютуб-каналу «Волинь має знати» Наталка Поліщук.
Вона звернулася безпосередньо до проєктантки, яка й розробляла генеральний, спеціалістки Українського державного науково-дослідницького інституту проєктування міст «Діпромісто» Ганни Айлікової.
Перший етап підготовки генерального плану – збір побажань мешканців міста та інвестиційних пропозицій. Це відбувається за допомогою анкетування. Пропозиції може надавати будь-хто. Опісля вже проводять громадські слухання. Під час слухань мешканці міста теж надають свої пропозиції.
– Чи можна після громадських слухань вносити зміни?
– Як правило, якщо є відповідний лист, всеодно, в будь-якому випадку, цю зміну ми повинні оцінити. Якщо вона не має якогось страшного впливу, можливо, потрібно буде робити знову громадські слухання. В мене таких речей не було, якщо чесно. Такого не було. Тобто останню крапку ми ставимо на громадських слуханнях. Зміни ще можуть бути після експертизи. Експертиза пізніше може надати своє зауваження, що треба зробити то, зробити це. Громадські слухання, рішення містобудівної ради – лише вони можуть давати зауваження. Ми повинні вирішувати прийняти чи не прийняти їх (зауваження, – ред.). І останній момент – зауваження експертизи. Там технічні можуть бути зауваження. По екології можуть бути зауваження.
Отож, як зауважує Наталка Поліщук, виходить, що після громадських слухань, коли уже усі пропозиції врахували й внесли їх до документа, більше не можна вносити зміни у схему міста. Єдиний, хто може щось коректувати – це експерт, якому віддають на дослідження генеральний план. Це стосується технічних моментів, які як правило виправляються. Але схоже, що в Луцьку свої правила.
– Тобто ніяких змін, крім того, що може порадити експерт вноситись не може?
– Ні, то вже все, то вже кінцевий результат. Були такі випадки (не в Луцьку, ред.), що, м'яко кажучи, припали той момент, коли можна було усе це робити. Там дуже жорстко. Є місяць на громадські обговорення, якщо ви прострочили на день, то просто не приймають ваші зауваження, це дисципліна така.
Зі слів блогерки, після того, як пройшла експертиза, генеральний план виносять на голосування, на найближчі сесії. Щоправда, додає авторка відео, у Луцьку процедура голосування затягнулася десь на рік.
– Чи може бути таке, що один варіант йде на експертизу, а вже інший – на голосування?
– Ні, такого я не знаю...
– Будь-які зміни вносити можете лише ви й більш ніхто?
– Ну так, а як інакше?
– Тобто ніхто більше не може вносити зміни?
- Ну, знаєте, буває всяке. Але я з таким не зіштовхувалася. Інколи мені в фотошопі мені щось намалюють, тому в нас, є контрольний варіант, який завжди можна прийти й подивитися.
– За цей завод, можливо, ви все-таки памятаєте?
- А що це за завод?
– Там така ситуація, що різні плани їм подали (на голосування і громадські слухання, – ред.). На громадських слуханнях завод був у промисловій зоні, а потім, вже після експертизи після цього всього, вже на самому голосуванні, був інший генплан.Там, де забудова (з промислової зони зробили забудову, – ред.). При чому, що будинки-висотки, яких в Луцьку ще немає – 24 поверхи передбачено.
– В генеральному плані призначення міняється, саме функція. Щодо того, що там буде забудовано – це вже в детальному плані вирізняється. Це треба порушувати питання, де ті детальні плани й дивитися на них. Детальний план повинен громадські обговорення прийти. Адже на основі генерального плану будівництво не розпочинається. Ніколи. Воно повинно обовязково пройти стадію детального плану.
– Це мають громадські слухання пройти?
– Звичайно. Саме по цьому кварталу. По цьому детальному плану мають пройти громадські слухання.
До речі, про промислові зони й будівництво там. Як розповідає Наталка Поліщук у своєму відео, територія заводу «Електротермометрія» на громадських слуханнях була представлена лучанам як промислова зона, а на голосуванні вона враз стала зоною багатоквартирної забудови. Однак, як розповідає Ганна Айлікова, забудова ділянок, які мають статус промислових зон, вкрай складна процедура.
– От, наприклад, дуже часто людина хоче у промзоні житло. Ніяк вона там не може його побудувати, бо в нас є державні санітарні норми, які не дозволяють цього робити.
– Чому там не можна будувати? Є завод, його приміщення викупили, чому там не можна побудувати?
– Житло – ні! Тому що будь-яка виробнича територія має свою санітарно-захисну зону. В нас є санітарні правила, які говорять, що в цій зоні заборонено будівництво житла, гуртожитків і так далі.
– Це якщо він діючий (завод, – ред.), а якщо не діючий?
– Коли ми починаємо працювати, то ми обов'язково повинні зрозуміти, чи він дійсно ніколи більше не працюватиме. Чи це приватна власність, чи це комунальна власність. Якщо комунальна, то маємо вирішувати з містом. Якщо в нього є якийсь власник, то ми можемо сказати лише одне – Якщо він потім захоче відновити цей завод, то у нього ця санітарна зона не повинна накривати навколишню територію. Щоб людям не створювати ніяких незручностей. Вона не повинна виходити за межу території, яка у його власності. Це дуже жорстко.
Зауважимо, що завод «Електротермометрія», на базі якого і хочуть звести луцькі хмарочоси, як повідомляє Наталка Поліщук, у реєстрах, досі проходить як діюче підприємство.
«Можливо, тому голосування по генплану відбулося через рік, щоб зняти обмеження по будівництву у промисловій зоні саме на ділянки під Електротермометрією», – припускає авторка проєкту.
Окрім того, у лучан таки можуть забирати об'єкти приватної власності, якщо вони заважатимуть інфраструктурі елітного мікрорайону. Точніше не забирати, а змусити власників продати їх.
«Є такий Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Наприклад, якщо на місці вашого будинку запланований дитсадок чи дорога, виходить є необхідність знести будинок і побудувати там садочок, або ж дорогу. Відповідно держава або місцева влада може звернутися до суду, щоб зобов'язати вас продати своє майно на благо суспільства», – розповідає блогерка.
Як повідомила Наталка Поліщук, вона має на руках аж два генеральні плани міста. Один з них, який виносився на обговорення, а відповідно на експертизу, та інший, який затверджували депутати на сесії.
«Вони різняться. Особливо у тих ділянках Луцька, де неочікувано і несподівано для багатьох враз виросли багатоквартирні забудови. Такі перспективні будівництва «наклалися» на приватні ділянки. Таких випадків багато. Здебільшого, власників землі ніхто й в принципі й не питав. Саме зараз ми говоримо про скандальну забудову луцького заводу «Електротермометрія». Ділянка під яким для людських очей спочатку була промисловою зоною, а вже на голосування депутатів її «перемалювали» під багатоквартирний район», – каже Наталка.
Вона додає, аби не бути голослівною, звернулась до міської ради із запитом. Просила надати схеми міста, які були подані на громадські слухання і на експертизу. Проте отримала лише копії пропозицій, які надсилали для формування генплану. А ось самої вихідної схеми міста, про яку й запитувала авторка каналу, не надали.
Блогерка поцікавилась й у пані Ганни Айлікової, що роблять із приватною власністю на ділянках, де, згідно з генеральним планом, наприклад, має бути школа чи садочок.
– Ви розробляєте план життєдіяльності міста вже на роки. Зіштовхуєтеся з такими питанням – є перспективна територія, але вона у приватній власності, наприклад, чийсь будинок, але там можна збудувати, наприклад, багатоповерхівку, чи стоянку, чи заправку. Скажіть, будь ласка, як розв'язується це питання, як взагалі воно має проходити, мешканців до відома ставлять?
– Обовязково (ставлять до відома, – ред.). Ми зробили опорний план, план існуючого стану. З'ясували, які у нас є проблеми на території міста, чого нам не вистачає, які там інвестиційні пропозиції. Починається з інвестиційних пропозицій. Ми просимо міську раду дати оголошення, що в нас починаються розроблення генерального плану. Мешканці міста, згідно з чинним законодавством, повинні нам сформулювати завдання на проєктування. Там все по стандартній процедурі, але є декілька пунктів: побажання мешканців міста й інвестиційні пропозиції. У мешканців ми збираємо, щоб вони хотіли, а у бізнесменів те, щоб вони хотіли.
***
Що ж ми маємо? Два генплани, один з яких, ймовірно, підредагували за допомогою фотошопу перед тим, як висунути його на голосування. Оригінальний генеральний план, що був безпосередньо на громадських слуханнях, як каже Наталка Поліщук, їй відмовилися надавати. Фахівчиня, що займалась розробкою луцького плану пояснює: зміни вносити просто так не можна й вони обов'язково мають проходити перевірку.
Тому як так вийшло, що без відповідної експертизи до сесійної зали потрапив зовсім інший проєкт генерального плану, досі залишається невідомим. Хіба, хтось реально таки оволодів фотошопом на рівні просунутого користувача й швиденько підправив усе так, як сказали.
Так на додачу ще й лучан, які мають приватне майно на території забудови нових хмарочосів, можуть його забрати, точніше змусити власників його продати.
Нагадаємо: У Луцьку мають намір облаштувати парк на Набережній за 40 мільйонів гривень якраз перед майбутніми багатоповерхівками соратника Ігоря Палиці, що планують звести на території колишньої «Електротермометрії».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: