Від Попова до Конотопської Битви: Луцьк віддає шану історичній події перейменуванням вулиці

Вівторок, 09 липня 2024, 17:32

Вулиця Конотопської битви розташована у районі Володимирської. Виникла у Луцьку в 50-их роках, коли активно почала заселятися територія мікрорайону між омелянівськими ставками та вулицями Володимирською і Ковельською. Нині заселена невеликими приватними будинками. Із 1952-го року до 2022-го мала назву Попова, – йдеться в новому подкасті Вікторії Жуковської та Анастасії Передрій «Луцьк, вулиця Перейменована».

Олександр Попов – російський фізик та електронік. Ви могли чути, що на початку 1895-го створив радіоприймач. Попов як громадянин наших північних сусідів підпадає під дерусифікацію. Відповідний закон Луцьк практично виконав. Продовжує Алла Доманська, депутатка Луцької міської ради, членкиня комісії з впорядкування назв вулиць Луцької міської територіальної громади.

«Під час роботи комісії, під час активної фази перейменування було важливо власне позбутися цього комуністичного російського спадку, який був відображений у нас в назвах вулиць. Часом це вдавалося зробити досить легко, часом важче. Але, тим не менше, мені здається, що основні важливі рішення вже прийняті і ми тепер маємо жити і пристосовуватися до нових назв. Тобто станом на зараз Луцьк фактично позбувся усіх комуністичних російських назв і може тепер сказати, що він є українським набагато більше, ніж був ще на початку, наприклад, повномасштабного вторгнення». 

Тож тепер у Луцьку замість вулиці Попова маємо вулицю Конотопської битви. Ця подія є досить важливою для української історії та показує, що ми можемо перемагати потужних ворогів. Зрозуміти контекст та значення Конотопської битви нам допоможе історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.

«Ця битва відбулася між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку проти московських військ з іншого. Ця битва була ця під містом Конотопом сучасної Сумської області. Це був один із епізодів тогочасної московсько-української війни 1658-1659 років. Гетьман Іван Виговський напередодні цієї війни у своїй зовнішній політиці обрав шлях євроінтеграції. У 1658 році він підписав Гадяцький договір, за яким Польща Литва і Гетьманщина мали об'єднатися в одну державу. Проти цього рішуче виступило Московське царство, яке не бажало випускати Україну із сфери своїх інтересів. Незабаром російська армія вторглася на територію Лівобережної Гетьманщини. Тоді почалася московсько-українська війна. Передумовою до Конотопської битви була Облога в квітні 1659 року московськими військами міста Конотопа. Ця Облога відбувалася на чолі із Трубецьким, як по-іншому ще його називали «мстиславський Різник». Так от уже в червні 1659 року на допомогу міста прийшов Іван Виговський. Він прийшов разом зі своїм військом. І уже 7-9 липня за новим стилем у 1659 році відбулась переможна Конотопська битва. Вдалося тоді зробити так що полягло близько 30 000 ворожого війська і до рук переможців-українців потрапило безліч трофеїв. В тому числі великий прапор війська супротивників. Поразка примусила тоді Трубецького зняти облогу Конотопа і ганебно тікати до московщини. У битві під Конотопом війська гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханату змогли відкрити собі шлях до Москви. І в принципі могли зробити наступ, проте антигетьманські повстання не дозволили тоді тому статися». 


Дуже символічно зараз, у час великої війни, згадати про стратегічні успіхи Конотопської битви. Тоді – понад три з половиною століття тому – Україна відстояла своє право на власний національний шлях, знищила ідею так званого «багатосотлітнього прагнення українського народу об'єднатися з російськими братами». В Конотопській битві українці зруйнували російський міф про те, що «в історії росіяни ніколи не воювали з українцями». І найголовніше – засвідчила цивілізаційний вибір України – на Захід.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: