Перейменування вулиць в Луцьку: чому Кольцова змінили на Скоропадського
У Луцьку в процесі декомунізації вулицю Кольцова перейменували на вулицю Павла Скоропадського.
Про те, ким був Скоропадський і який внесок зробив в історію України, – йдеться в новому подкасті Вікторії Жуковської та Анастасії Передрій «Луцьк, вулиця Перейменована».
Вулиця Павла Скоропадського паралельна з Набережною, заселена приватними будинками, тупикова. Із 1956-го до 2023-го мала назву Кольцова. Називаючи вулицю іменем Олексія Кольцова радянська влада намагалася ще більше популяризувати і возвеличувати саме російських культурних діячів. Противники перейменування апелювали до того, що російський поет Кольцов інколи писав українською мовою. Але вони упускали той факт, що перший вірш українською мовою, який Кольцов написав у ранній юності, називався … «Малоросійська пісня». У таких деталях, як завжди, бачимо зневажливе ставлення до українців. Тому особливо важливо, що вулицю, названу іменем російського поета, перейменували на честь справді знакової постаті для української історії – Павла Скоропадського. Український державний, політичний та громадський діяч, Гетьман України, очолював українську державу з 29 квітня по 14 грудня 1918-го.
Що важливого вдалося йому запровадит, розповідає волинська дослідниця та історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко:
«Варто сказати, що за час короткий свого правління він зробив дуже багато: по-перше нашу країну визнавали близько 30-ти держав. Дуже багато було зроблено для розвитку освіти, зокрема в Україні відкривалися сотні українських гімназій, до навчальних програм ввели українську мову як обов'язковий предмет (чого не було раніше), в Україні були відкриті українські державні університети (в Києві, в Кам'янці-Подільському), також заснували Державний український архів, національну галерею мистецтв, український історичний музей, українську національну бібліотеку. Діяли також український театр драми, українська державна капела, український симфонічний оркестр. Варто сказати, що якраз в період Павла Скоропадського в країні була своя валюта, досить стабільна. Також була розроблена податкова система».
Зі слів дослідниці, Павло Скоропадський виконував і приймав державний бюджет. Також тоді були створені державні і земельні банки. Відносно непогано тоді працювала залізниця, яка на той час була одним із головних засобів комунікації. За часи свого правління Павло Скоропадський прагнув також розширити українські кордони. І це йому вдалося за рахунок українських етнічних земель. Що важливо: в результаті економічної блокади Криму у серпні 1918 року цей півострів став частиною української держави і українською стала також частина чорноморського флоту.
Краєзнавець, член комісії з перейменування, начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради Олександр Котис каже, що питання про те, чи варто враховувати місцевий контекст при перейменуванні вулиць, тобто, щоб особистості мали прив'язку до міста, воно двояке.
«Тобто, звичайно, враховувати варто, але це правило не є залізобетонним, воно не повинно обов'язково в кожному випадку бути реалізованим. Тому що, з одного боку, це є добре, коли ми враховуємо місцевий контекст, і є люди і герої, які пов'язані з цим містом, з його історією, з його розвитком, а з іншого боку – місто перебуває в конкретній державі і загальнодержавні діячі так само мають право бути відображеними в назвах вулиць».
До того ж, Павло Скоропадський все-таки має стосунок до наших земель. Зі слів історикині Тетяни Яцечко-Блаженко, в роки Першої світової війни він воював на території Волині і перебував поблизу села Угли біля Ковеля: саме звідти він писав свої листи для своєї коханої дружини Олександри Скоропадської. Згадував він в цих листах і місто Луцьк.
Читайте також першу частину: чому Єршова змінили на Яремчука.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.