Сім громад на Волині – на межі фінансової спроможності: чому та що кажуть їхні очільники
Із 54 волинських громад лише 13 мають високий рівень фінансової спроможності, себто можуть забезпечити усі важливі потреби громади, а сім – критичний рівень, тобто забезпечення таких потреб під питанням. Решта опинились посередині – мають оптимальний, задовільний та низький рівні фінансової спроможності. Про це пише «Сила правди».
Що таке та «спроможність» і які показники волинських громад
Влітку 2020 року Кабінет Міністрів України остаточно затвердив утворення нового районного поділу та межі територіальних громад. Замість 490 в Україні з’явилося 136 нових районів, а замість кількох тисяч сільських, селищних, міських громад – 1469 територіальних громад. Восени 2020-го у більшості з них відбулися перші вибори.
На перші роки життя в умовах нового адміністративно-територіального поділу припало чимало викликів: спочатку пандемія коронавірусу, а згодом і повномасштабне вторгнення Росії. Аби оцінити результати реформи після цих викликів, у рамках робочої групи експерти Центру політико-правових реформ за підтримки Програми «ULEAD з Європою» провели аналітичне дослідження спроможності територіальних громад.
Результати дослідження
Високий рівень фінансової спроможності за результатами дослідження і показниками 2023 року мають 13 волинських громад: Володимирська, Ківерцівська, Луцька, Ковельська, Боратинська, Луківська, Вишнівська, Підгайцівська, Нововолинська, Ратнівська, Рівненська, Литовезька, Шацька.
Оптимальний рівень фінансової спроможності мають десять громад: Дубівська, Зимнівська, Любомльська, Маневицька, Торчинська, Колодяжненська, Прилісненська, Устилузька, Локачинська, Оваднівська.
Ще 11 громад мають задовільний рівень спроможності: Городищенська, Поромівська, Берестечківська, Горохівська, Іваничівська, Рожищенська, Смідинська, Турійська, Люблинецька, Павлівська, Самарівська.
Низький рівень у 13 громадах: Велимченська, Затурцівська, Камінь -Каширська, Поворська, Головненська, Олицька, Старовижівська, Копачівська, Любешівська, Сошичненська, Голобська, Заболоттівська, Сереховичівська.
Критичного рівня сягнула фінансова спроможність у семи громадах: Дубечненській, Забродівській, Колківській, Мар’янівській, Цуманській, Велицькій та Доросинівській.
Заважає політика і реформи, або які висновки зробили очільники громад
Як оцінюють фінансову спроможність в самих громадах і чи докладають зусиль для покращення ситуації – про це «Сила правди» запитала у їхніх очільників.
Мар’янівська громада має критичний рівень спроможності. До прикладу, тут капітальні видатки на одного мешканця становлять лише 4,9 гривні на рік, тоді як в інших громадах цього рівня – 300-400 гривень. Голова громади Олег Басалик каже, що причина – у політиці.
«Я б не сказав, що вона критична, фінансова спроможність. Я розумію, що деякі громади набагато краще формують бюджет і виконують, але в нас бюджет прийнятий реальний, ми його виконуємо, – ділиться Олег Басалик. – Чи можна збільшити? Так, можна збільшити дохідну частину. Але на даний час війна і тут така ситуація, що не дуже.
Я вам поясню чому така ситуація вийшла за 2023 рік. На даний час 2024 рік, а у нас остання сесія селищної ради відбулася 17 травня 2023 року. Я навіть пленарне засідання не закрив. Вона в нас залишилася ще відкритою. І після 17 травня ми нічого не могли робити, тому що я не є одноосібним розпорядником коштів, я виконую рішення сесії. Сесія не відбувається. У нас 22 депутати: 10 депутатів приходять на сесію, решта – ні. Щоб я міг розпочати сесію треба 12 депутатів».
У Цуманській громаді, яка теж має критичний рівень фінансової спроможності, кажуть, що проблема у скороченні бюджетоутворюючих підприємств.
«Відносно рівня доходів у нас йде зменшення. Скажу вам чому, – пояснює селищний голова Цуманської громади Анатолій Дорошук. – У нас свого часу було чотири основних джерела надходжень. У 2020 році скоротили одну установу – там було 200 працівників з нормальною зарплатою. На той час вона (виправна колонія – авт.) платила нам десь до чотирьох мільйонів гривень різних платежів. Ну, от вона скоротилася. Далі через рік, у 2021 році, почали реформу лісової галузі і скоротили наш знаменитий Цуманський лісгосп. І маючи меншу територію, маючи цих платників, ми мали і відносно більший дохід.
Зараз, додавши територію, додавши населення, додавши комунальних бюджетних установ, ми втратили цих два бюджетоутворюючих підприємства. Це була втрата доволі серйозна. Додалися школи, дороги та інше, а платників податків зменшилося. Але намагаємося зараз це все трохи доганяти».
Щоб збільшити доходи, у громаді працюють над залученням бізнесу. За словами голови, наразі є підприємці, які планують будувати автозаправну станцію, відкривати підприємства з виробництва та переробки м’ясної та овочевої продукції.
А от у Доросинівській громаді не вважають свою фінансову спроможність критичною. Кажуть, що мають власні доходи і мають можливість робити дороги та інші корисні речі для громади.
«За 2023 рік ми виконали бюджет на 102%, все нормально, – пояснює голова громади Микола Касянчук. – Дороги ремонтуємо, все робимо, то я критичного рівня ніякого не бачу. У 2023-му у нас було 12 мільйонів гривень своїх доходів, а зараз 17 мільйонів заплановано. Треба було б більше, але виживаємо з того, що є».
Камінь-Каширська громада, яка за чисельністю населення не поступається деяким великим міським громадам, за висновками експертів має низький рівень фінансової спроможності. Втім, керівник громади так не вважає. Каже, що громада має потенціал для розвитку.
«Не можу сказати, що в нас низький рівень фінансової спроможності, – каже голова громади Віктор Пась. – Бюджет виконуємо, перевиконуємо, хоч у нас нема військового ПДФО, Збройним силам допомагаємо. Я не знаю які там експерти оцінювали, то їм судити про те, але я бачу цю громаду абсолютно розвинутою і бачу, що в ній буде розвиток в подальшому.
У нас є той капітал, який необхідний, – це люди. Хай він сьогодні не затребуваний, в нас сьогодні немає стільки робочих місць. Але закінчиться війна нашою перемогою, людський капітал стане основним ресурсом, побачите, як він буде цінитися. Ситуація, я думаю, суттєво зміниться в тих громадах, які мають велику кількість населення, тому що виробництво буде тоді базуватися на людях».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На сайті використовуються файли cookie. Для згоди, будь ласка, натисніть «Прийняти». Докладну інформацію можна знайти на сторінці Політика конфіденційності.