Музику писали в Кельні, а тексти – в Луцьку: гурт Nervo3ni про свою творчість

Гурт «Nervo3ni» – це музика, точного місця народження якої важко визначити. Адже автор мелодій створював мелодії у Кельні, в Німеччині. А лірика вже виписувалася у Луцьку.

Журналістка сайту новин Луцька «Конкурент» поспілкувалася з учасниками музичного бенду. Про колективну творчість на відстані, звукозаписи у Бергамо та прийняття своїх емоцій читайте у матеріалі.

 

Як утворився гурт

Група Nervo3ni утворилася ще у 2019 році. У його складі: Олег Щебетюк – бас-гітарист і автор музики та Дарина Гребенко – авторка текстів та вокальних партій. Зародком нинішнього музичного бенду був кавер-гурт «Royal City Cover Band». Учасники виступали у клубах, на вечірках, фестивалях. Але відколи Олег переїхав у Кельн, його зв’язок з із кавер-гуртом майже обірвався. А от з музикою — ні.

«Я займався аранжуванням мелодій, писав біти для реперів. Але мені не було з ким грати. Тому я сказав Дарині: «Може зробимо якийсь спільний проєкт?». Я надсилав їй свої музичні матеріали, а вона вже в Україні щось підспівувала під мою музику», – розповів Олег Щебетюк.

Зі записом пісень їм допомагав саунд-продюсер Сергій Мінаєв. Нещодавно він офіційно доєднався до гурту вже у ролі гітариста. Сергій був першим порадником для гурту й досі його голос є авторитетом у музичних рішеннях.

Дарина переконана: попри авторське бачення та талант виконавця, у музики існує технічна сторона, в якій артисти не завжди достатньо обізнані. Тому вона спільно із саунд-продюсером шукала найвдалішу вокальну стилістику під кожний трек, яка б відповідала емоційному наповненню пісні й музичним трендам.

«Я пам’ятаю свій перший запис пісні. Тоді я дуже роздратувалася, бо було важко вловити правильну аритмічну (хаотичну – ред.) манеру вокалу. Ти думаєш, що вмієш співати — і цього достатньо. А от і ні! До того я вважала, що студія – це прийшов, швиденько записав і все. З’ясувалося, що іноді ти сам не повністю усвідомлюєш, як має виглядати музичний продукт в кінцевому результаті — тоді дублів може бути дуже багато. Але з надцятої спроби вже вдалося», – зізналася вокалістка гурту Дарина Гребенко.

Свій перший англомовний трек «Freedom» гурт записував три дні. Стільки ж довелося попрацювати над записом і наступної пісні. Щоправда, вже на кілька годин менше.

Зрештою, до студійної роботи вдалося звикнути і процес пішов значно швидше. Проте, кількість годин роботи насамперед залежить від складності самої пісні.

«Особливо важко йде запис, коли тобі в навушники хтось кричить, що ти робиш це неправильно», – додав Сергій Мінаєв, натякаючи на себе.

Чому саме Nervo3ni

Назва Nervo3ni народилася з роздумів про творчих особистостей. Вокалістка переконана: наше сьогодення – це доба емоційності. Проте не всі дозволяють собі повністю проживати та відпускати емоції. Група прагнула переконати свою аудиторію, що почуття – це нормально і їх не варто соромитися.

«Почуття (як позитивні, так і негативні) — це частина кожного з нас і цього не варто соромитися. І от мистецтво – це своєрідна терапія. Ми хочемо, аби у нашій музиці слухачі чули: я у цьому не самотній, я у цьому не один. Хочемо, аби наша музика лікувала душі слухачів», – розповіла Дарина.

 

Тема людської вразливості наскрізно відтворюється у кліпі на першу пісню. У ньому учасники гурту з’являються у гамівних сорочках. Наприкінці вони знаходять сили, щоб перемогти свої слабкості й стати вільними. Тому скидають гамівні сорочки і постають у кольоровому одязі, сповнені життєвої сили та рішуче налаштовані перемагати у своїх головних битвах — у боротьбі за мрії.

Творчість на відстані

Гурт творив на відстані до вересня 2023-го року. Попри складнощі колективної роботи на «дистанційці», Олег згадує ці часи, як дуже цікавий досвід.

«Я писав «мінусівку», а Дарина записувала на диктофон свій вокал. Пізніше я обробляв спів і робив з цього демоверсію. Сергій часто казав: «Чим ти її годуєш? Вона на демо краще співає, ніж потім у студії»», – поділився спогадами бас-гітарист.

 З демоверсіями вдавалося краще, адже щойно почута мелодія викликала непідробні відчуття та емоції.

«Коли я готувала першу чернетку пісні, то працювала інтуїтивно, на емоціях. Найпотужніша творчість — це завжди про «тут і зараз». Відтворити той стан у студії складніше», – поділилася творчим процесом Дарина.

Як пояснила вокалістка, у студії можна відчути тиск, адже від тебе очікують результату і бажано якомога швидше. До того ж потрібно водночас і працювати по-акторськи, і тримати ритм, і добре артикулювати – але не занадто добре, аби не вийшло награно. Насамкінець варто пам’ятати про чистоту та якість звучання, дотримуватися вокальної стилістики.

Лірика, цензура та правки у тексті

Чоловіки жартують: намагалися додати у тексти пісень щось брутальне від себе, але зазнали поразки. Вокалістка принципово не пише тексти з лайкою.

«Я не категорична до сленгу. Проте стосовно лайки… Я вважаю, що гурт може стати популярним, маючи репертуар без матюків. От «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», «Vivienne Mort» і чимало інших без цього чудово обійшлися. Мені не подобається ідея «хайпувати» на лайці», – сказала співачка.

 

Здебільшого, пісні «нервозних» – це пережитий досвід. Або ж хвилюючі теми, які учасники гурту не могли оминути у своїй творчості.Спочатку репертуар гурту складався з пісень про кохання, але з настанням повномасштабної війни з’явилися й інші. Змінилася і цільова аудиторія. Раніше бенд орієнтувався на англомовну аудиторію, оскільки Олег жив у Німеччині, а Дарина планувала концертну поїздку за кордон. Зараз група відчуває більшу тягу до українських текстів і слухачів.

Бергамо, труднощі перекладу та закордонний досвід

Улюбленою авторською піснею Олега є «Танцюй». Каже, що з нею його пов’язують особливі спогади. Це був перший досвід роботи у «трушній» студії у Бергамо в Італії.

З власником студії Франческо, бас-гітарист познайомився 10 років тому на концерті в клубі «Майдан». Італієць грав у складі гурту «The Last Fight», а Олег тоді разом з «NeverEnd» виступав «на розігріві».

«Під час виступів «The Last Fight» жили в мене. Ми здружилися, тусувалися, на репетиційних разом грали. То коли він дізнався, що ми записуємо альбом, запропонував нам допомогти зі зведенням аудіо. Тоді смішна ситуація виникла, бо у нього проблеми з українською вимовою. А при зведенні записів мова пісні має величезне значення. Я казав: «Франческо, так не підходить!»», – поділився спогадами Олег.

Як гурту здобути популярність в Луцьку

«Найголовніше – це знайти майданчик для презентації. А також чимало вирішує інтернет. Успіх виконавця на 90% залежить від того, наскільки твої відео залетять в тіктоці. Гадаю, нам також потрібно взятися за цю мережу», – вважає Сергій.

Також сходинкою до популярності є вибір закладу, який має свою публіку.

Клуб «Кораблик» – це остання станція для луцьких гуртів. А якщо ти граєш у клубі «Майдан» – то це круто. В Луцьку це перемога», – переконаний Олег.

Діяльність поза гуртом.

Учасники гурту живуть не лише музикою. Дарина Гребенко – акторка у Волинському обласному драмтеатрі. Першу вищу освіту здобула за спеціалізацією «Іноземна філологія», що згодом допомогло у творенні англомовних треків. Музичним мистецтвом почала займатися змалку навчаючись у музичній школі по класу фортепіано.

Сергій Мінаєв має вищу музичну освіту. Його профільні інструменти – фортепіано та гітара, також грає на барабанах. Є клавішником гурту «Флайза». Проте професію віднайшов у ІТ-сфері – займається кібербезпекою.

 

До поїздки в Німеччину, окрім роботи із «The Royal City cover band» Олег грав у рок-гурті «NeverEnd». Зараз хоче вчитися розробляти інтерфейси для вебсайтів.

Фінансова підтримка

У своїх соцмережах гурт поділився новиною про отримання гранту від музичної платформи Іnitiative Мusik. Агенція фінансує артистів, які працюють у Німеччині в жанрі рок, поп-музики та джазу. Виграш становив 2 000 євро.

«Про цю платформу мені розповіла моя знайома-німкеня. Організація підтримує людей, які мають проблеми зі здоров’ям (я також входжу у цю категорію). Влітку я надіслав їм заявку з нашим синглом та відео – і забув. У вересні ми дізналися, що пройшли відбір», – розповів Олег.

Nervo3ni записали альбом, зняли кліп, вклавшись у половину отриманої суми. Решту музиканти планують інвестувати в рекламу або кліпи.

Над чим працюють зараз

Зараз гурт завершує запис альбому, до якого увійдуть 10 треків. Також готуються до свого першого акустичного концерту в клубі «Кораблик», який відбудеться 10 грудня.

«У записах у нас більш електронна музика. В акустиці наші пісні звучать інакше, відповідно і вокал має бути інший, тож репетируємо. Завдяки концерту ми зможемо про себе заявити», – сказали учасники гурту.

 

Єдиний виступ музикантів до «Кораблика» був на творчому вечорі, який організовував Національний альянс.

«Нас дуже добре сприйняла молодь. Після концерту на сторінках гурту відразу збільшилася кількість підписників, і ми зрозуміли, що нам просто потрібно продовжувати свою справу. Кожен бенд розпочинає з того, що запрошує на концерт своїх друзів. Але дуже приємно було коли я нещодавно їхала в таксі, і мені водій сказав: «Я чув цю пісню, мені хтось її вмикав і я додав у трек-лист»», – Дарина.

Творчі плани й мрії учасників гурту різняться. Дарина мріє про подорожі з гуртом на фестивалі й концерти, масштабне шоу, повноцінний акустичний альбом і концерт з оркестром. У чоловічого складу плани більш прагматичніші – головне, кажуть, допрацювати програму для концерту уже з електронним звучанням і знайти свого слухача. Проте попри різні погляди на подальший розвиток бенду, артисти не планують зупинятися й продовжують працювати над своєю творчістю. Зазначають, що скільки б у ці непрості часи наші душі не оримували ран, неохідні ліки завжди можна знайти у мистецтві. 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Для дітей військових у Луцьку влаштували казкове свято (фото)
• Волинське весілля: що таке весільна корона і чому важливо зберегти цей обряд (відео)
• Тейлор Свіфт стала «Людиною року 2023» за версією Time
• Де у Луцьку замовити їжу на Різдво і Новий рік