Чому Львів відмовився від капітальних реконструкцій: на Urban Talks Lutsk розповіли про зміни під час війни

Замість дорогих капітальних реконструкцій громадських просторів у Львові з початком повномасштабного вторгнення почали реалізовувати концептуально інші проєкти. У пріоритеті – розвиток міста без витрати великих ресурсів бюджету.

Про приклади, де вдалося реалізувати такий підхід, під час Urban Talks Lutsk у центрі Дія.Бізнес у Луцьку розповіла спеціалістка управління архітектури та урбаністики Львова Марина Пелещак.

Довідково. Urban Talks – міські лекції та дискусії, ініційовані ГО «Місто.Перезавантаження» в рамках першого урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk за підтримки центру Дія.Бізнес у Луцьку. 

Мета події – у відкритому форматі обговорити урбаністику як науку, її вплив на якість життя в місті, а також шляхи, методи та сфери взаємодії, які провокують якісні зміни в місті.

Більше про Urban Vision Lutsk можна дізнатися на сайті проєкту https://uvl.algorytm.ngo/

«До повномасштабного вторгнення у Львові втілювали довгі, дорогі проєкти, капітальні повноцінні реконструкції з переосмисленням всього простору, із заміною комунікацій, розробкою проєктів, авторським наглядом. Усе це потрібно, коли ми, наприклад, переосмислюємо площу перед вокзалом, чи центральну площу, чи велику магістраль. Але існує й інший підхід: створювати місця, які будуть притягувати людей, не використовуючи великих грошей із бюджету. На такому підході ми сконцентрувалися після 24 лютого 2022 року. І почали робити проєкти, які не вимагають великого ресурсу, швидкі в реалізації, але які дадуть неймовірний ефект для містян», – розповіла спікерка.

Такі проєкти вдалося реалізувати за рахунок грантових коштів, внесків інвесторів та місцевого бізнесу, а також – співфінансування мешканців.

«Русалка Дністрова»: замість реконструкції – проєкт за декілька днів

«Один із прикладів – простір, який ми називаємо «Русалка Дністрова». Це була закинута територія, довгий час закрита парканом, чим приваблювала місцевих маргіналів. Цьому ще сприяло, що територія закрита, з усіх боків обмежена будівлями. Попередньо у нас була концепція, як облаштувати цей простір. Але з початком війни ми переосмислили підхід. Що зробили? Вирізали чагарники, лишили тільки цінні кущі, зробили доріжку із щебеневого посіву, точково переклали плитку, де була така потреба, висадили газон, поставили чотири стільці і один ліхтар, щоб трохи освітити простір і відлякати тих, хто хотів би там займатися чимось не таким, що задумано. Тепер є місце, де можна зупинитися і перепочити, а загалом весь простір гарно вписався в ландшафт вулиці», – розповіла Марина Пелещак.

Як розчистили закинуте «Знесення» і що далі

Ще один приклад облаштування нового громадського простору у Львові після початку повномасштабного вторгнення – проєкт «Незламні матусі».

«Цей проєкт так само був виконаний в дуже короткі терміни і обмеженими ресурсами. У Львові є величезний лісовий масив «Знесіння» фактично в центрі міста. Неподалік розташований прихисток – тимчасове житло для жінок при надії, це частина комплексу Unbroken. Але поруч – лише максимально природні зони без інфраструктури, тому тут не було особливо місця, де прогулятися. Ми вирішили облаштувати якусь частину простору, вибрали красиву долину. Раніше це був кар’єр, але після того, як його закрили, мешканці просто викидали сюди сміття. Все поросло чагарниками», – розповіла спікерка.

Крок за кроком вдалося облаштувати місця відпочинку, дитячий майданчик, доріжки, а також — розчистити озеро та організувати поруч оглядові майданчики. В подальшому заплановано і надалі розвивати цю територію.

 

 

Площа Галицька: використали можливість

Ще один реалізований проєкт – площа Галицька. Тут була запланована повноцінна реконструкція із заміною мощення, дорогими лавками навколо дерев, проте реалізувати не вдалося.

«У 2020 році плитку на площі Галицькій частково замінили на граніт. Проте залишилося 10 метрів рельєфного каменю, це максимально незручне покриття, яке виклали тут вже в сучасний період, воно не несе історичної цінності. Обмежувачами руху в цій частині площі слугували велопарковки і припарковані автомобілі, а люди проходили по цьому незручному покритті. Але так вийшло, що одна компанія-забудовник змушена була прокласти комунікації якраз під цією територією. Вони могли б після цього покласти назад те саме покриття, але з ними домовились, щоб вони замінили плитку на більш зручну. Також ми почали думати, як використати ситуацію і по-новому облаштувати цей простір. Зміни надихнули всіх і коли вже почалися роботи, до нас звернулася сусідня кав’ярня з питанням, як можна долучитися, щоб покращити простір. За їхні кошти закупили і встановили вуличні меблі», – розповіла Марина Пелещак.

Також на площі висадили дерева в рамках програми «Подаруй місту дерево». Ця програма передбачає, що кожен мешканець може оплатити саджанець, а місто бере на себе логістику, висадку і догляд. До речі, за цією програмою за сезон у Львові вдається висадити 150-200 дерев.

 

 

Повну версію трансляції Urban Talks Lutsk за участі начальника управління транспорту Львова Ореста Олеськіва та спеціалістки управління архітектури та урбаністики Львова Марини Пелещак можна переглянути за посиланням.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• У Дія.Бізнес у Луцьку відбувся останній PRO-саміт у межах освітньої програми Global E-commerce Access
• Дія.Бізнес у Луцьку: які освітні заходи варто відвідати у листопаді
• У Дія.Бізнес у Луцьку бізнесменів навчали маркетингу (фото)