Найбільший водоспад у світі насправді знаходиться під водою: як це можливо (відео)
Найвищий водоспад на Землі насправді знаходиться під водою і має висоту 3,5 кілометра. У порівнянні з ним найвищий безперервний водоспад на суші, – Анхель – загальною висотою 979 метрів, виглядає досить непоказно.
Найвищий водоспад називається «Водоспадом Данської протоки» і знаходиться під Датською протокою між Гренландією та Ісландією. Про це пише IFLScience, – передає УНІАН.
Тут вода падає з Гренландського моря в море Ірмінгера на висоту більше 3 кілометрів, що більш ніж утричі перевищує висоту знаменитого водоспаду Анхель у Венсуелі.
Водоспад також має вражаючу ширину в 160 кілометрів. Кожну секунду він занурює близько 5 мільйонів кубічних метрів води - це майже 2000 ніагарських водоспадів при піковому потоці.
Водоспад, який ще називається «Катарактою Данської протоки», розташований глибоко під поверхнею моря і був виявлений в 1989 році.
Але як може існувати підводний водоспад, інакше кажучи, як вода може падати у воду? Як зазначає Національна океанічна служба США (NOS), вся справа в температурі води. Холодна вода щільніша за теплу, тому, коли морозна вода північних морів, що тече на південь, зустрічається з більш м'якою водою моря Ірмінгера, вона тоне. Більш холодна і щільна вода витісняє більш теплу, спадаючи по колосальному провалу на морському дні, і утворюючи феноменальний водоспад.
Однак, глобальне потепління не є союзником підводного водоспаду. Оскільки зміна клімату продовжує наростати, океани стають теплішими, збільшується приплив прісної води, а також зменшується утворення морського льоду, і все це призводить до зменшення обсягу холодної, щільної води, що стікає вниз.
«Хорошим прикладом є каталонське узбережжя, де зменшення кількості трамонтанських днів (Трамонтана – холодний північний і північно-східний вітер в Італії, Іспанії, Франції, Хорватії, – ред.) взимку в Ліонській затоці і на північ від каталонського узбережжя викликає ослаблення цього океанографічного процесу, який має вирішальне значення в регулюванні клімату і має великий вплив на глибоководні екосистеми», – говорить професор Анна Санчес-Відаль, яка очолює експедицію з дослідження «Катаракти данської протоки».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: