Які психічні розлади найбільш поширені у старшому віці

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 14% людей у віці 60+ має той чи інший психічний розлад. 

Які розлади найбільш поширені у старшому віці, та як піклуватися про психічний добробут старших людей, розповіли у Міністерстві охорони здоров’я. Про це пише УП.Життя.

Деменція – незворотний поступовий занепад мисленнєвих функцій (здатності логічно мислити, давати собі раду з буденними справами, пам’ятати і згадувати потрібну інформацію, відчувати адекватні ситуації, емоції). Як пише News In Health, є кілька типів деменції, як от хвороба Альцгеймера, васкулярна деменція тощо.

Тривожний розлад. Часто тривога з'являється без причини, проявляється неспокоєм, панічними нападами, підозрі в неіснуючих себе хвороб, фобіях, зокрема соціофобії чи в нагромадженні мотлоху.

Депресія. Проявляється поганим настроєм, апатією, плаксивістю, відмовою від їжі, порушенням сну.

Психотичні симптоми. Мова йде різноманітні галюцинації, агресію й так звану ажитацію, коли людина постійно безладно метушиться, рухається, щось говорить і не піддається заспокоєнню.

Часто кілька розладів можуть бути одночасно чи взаємно збільшувати ризик виникнення. А самі люди рідко коли підозрюють, що з ними щось пішло не так, і не шукають допомоги. 

Як подбати про психологічне здоров'я старших людей

Прийом антипсихотичних препаратів. Так буде легше і самій людині, і її оточенню, адже агресія часто може призвести до неусвідомлених дій та навіть застосуванням фізичної сили старшою людиною. Стосовно прийому медикаментів обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!

Зменшення хронічного болю. Хронічний біль (в суглобах, наприклад, чи в животі) може стати поштовхом до того чи іншого психічного розладу. Тому його слід за можливості усувати й зменшувати.

Здоровий сон. Порушений сон дуже посилює тривожність та збільшує ризик інсульту. Здоровий сон – це база психічного добробуту.

Щоденна рухова активність. Навіть якщо людина малорухома, потрібно тренувати ті частини тіла, які рухаються. Нашими рухами керує мозок, тому рухова активність –  це певне тренування і для нього. За змоги – прогулянки, танці, адже під час цього у мозкові виділяється фактор росту, який підтримує життя нейронів і не дає їм гинути. 

Стримування остеопорозу. Остеопороз – це поступова втрата міцності і щільності кісток. 

Тривале лежання з травмою часто означає соціальну ізоляцію, відчуття безпорадності та збільшений ризик інсульту. А це –  передумови для психічних розладів. Тому збереження щільності кісток – це й піклування про психічне здоров’я теж.

Вітаміну D та кальцію для цього замало – потрібні й певні рецептурні препарати. Тому варто звернутися до лікаря для призначення схеми лікування. 

Сенсорна стимуляція. За потреби – слуховий апарат, підбір окулярів. Достатні для спілкування і ведення побуту зір та слух – це ще одна запорука повноцінного життя, впевненості в собі і можливості спілкуватися. Навіть людям на пізніх стадіях деменції важлива сенсорна стимуляція – музика їхньої молодості, яскраві кольори, сонячне світло.

Організація побуту. Продумана дітьми, друзями чи соціальними працівниками організація побуту, наприклад, світло, що вмикається на рух, підписані шухляди, органайзер для таблеток, конфорки з газ-контролем. Так буде менший ризик травм і втрати мобільності і як наслідок, кращий настрій, відсутність відчуття власної безпорадності.

Спілкування з рідними, друзями. Соціальна ізоляція, брак контактів – це потужний прискорювач розумового занепаду й розладів. Але розмови телефоном раз в день замало.

Достатнє харчування. Раціон, в якому достатньо клітковини, білка, жирів, складних вуглеводів – це гарантія адекватної роботи імунної системи і профілактика запальних процесів. 

Діяльність. Це може бути час із онуками, перегляд кіно, читання, рукоділля, садівництво, танці, плетіння маскувальних сіток, спілкування із сусідами, прогулянки.