У Луцьку говорили про психіку українців після війни (фото)

Під час зустрічі з виконавчим директором «Українського інституту майбутнього» Вадимом Денисенком обговорювали питання післявоєнного життя українців. 

Захід організував Громадянський рух «СВІДОМІ» з ініціативи незалежного аналітичного центру «Український інститут майбутнього».

Крім питань про економіку та подальшу мілітаризацію України, обговорювали не менш важливі теми. Зокрема, розмова йшла про психоемоційний стан українців після завершення війни. Адже для успішного майбутнього нація повинна мати не лише фізичну силу, а й нормальний психічний стан.

Аспірантка Волинського національного університету Орися Харитонюк поцікавилася у спікера заходу, як держава планує реабілітувати населення. Адже, на її думку, після голодоморів, війн та революцій українці отримали сильні психоемоційні травми.

«Для того, щоб реалізовувати ці меседжі, про які говорили, ми маємо бути здоровими психічно. Мені дуже страшно від того, що ми, як нація, до кінця психічно не здорові. Два голодомори, війни та революції на нас дуже сильно вплинули», — каже Харитонюк.

 

Вадим Денисенко трохи не погодився з аспіранткою. Проте в цілому поділяє її думку щодо необхідності вводити в країні певні заходи, які покращуватимуть психоемоційний стан населення. 

«Я не зовсім згоден, що ми психічно глибоко хворе суспільство. Усі нації чимось травмовані. Ви правильно говорите, що держава не достатньо займається цим питанням. Є цілий ряд, як абсолютно успішних прикладів, так і провальних. Але чи є якась загальнодержавна політика, яка б дозволяла, як мінімум, розуміти ситуацію? На жаль, її немає», — зазначив експерт.

 

До того ж, спікер розповів, що раніше проводив соціологічні дослідження, які показали проблеми у психоемоційному стані українців. Він додав, що держава поки цим не займається, але є багато хороших волонтерський ініціатив.

«Минулого тижня ми презентували велике соціологічне дослідження по психоемоційному стану українців. У багатьох людей за останній місяць погіршився психоемоційний стан. Це нормально, що настрій падає, але 41% — це багато. Найгірша ситуація у віковій групі 18-35. Такі речі держава повинна заміряти та контролювати. На жаль, такого механізму для цього немає. Є багато хороших ініціатив, але волонтерських», — повідомив Денисенко.

Нагадаємо: у Луцьку 1 березня відбулась зустріч-дискусія, на якій обговорювали роль волонтерів після закінчення війни.

 

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Перетворення на фортецю за принципом Ізраїлю — модель держави обговорювали в Луцьку
• Директор Українського інституту майбутнього приїхав з презентацією до Луцька (фото)
• «єРобота»: які результати державної програми підтримки бізнесу на Волині (відео)