Поділитись:

Коли генератор – не вихід: як працював луцький бізнес, поки не було світла (фото)

Автор: Міла Роспопа |
Субота, 25 лютого 2023, 08:00

Ще місяць тому шалений гул генераторів було чутно у всіх українських містах. Ввечері на Лесі Українки у Луцьку не світили ліхтарі. Вулиця слабо освітлювалася завдяки кільком магазинам, кав'ярням і аптекам, які могли дозволити собі генератори. Колись затишну центральну пішохідну вулицю міста хотілося якнайшвидше проминути, аби врятуватися від шуму і брудного повітря. Це ціна, яку платив місцевий бізнес, аби працювати в нових умовах. 

За висновками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, відключення світла унаслідок російських атак на критичну інфраструктуру з листопада по січень стали головною перешкодою для ведення бізнесу на Волині. Так, ще минулого місяця постійні перебої з електропостачанням турбували 73% підприємств області. Величезна частина з них не працювали у години, коли світла не було. Це стало важким ударом для бізнесу, після якого не всі оговталися. 

З кінця осені волинські підприємці шукали шляхи, як з мінімальними збитками працювати в нових умовах. Найпростішим рішенням була купівля генератора. Багато міських та державних програм спрямовані на підтримку саме такого рішення. Зокрема, у бюджеті Луцької територіальної громади заклали 7 мільйонів гривень на співфінансування або часткове відшкодування витрат підприємців на закупівлю альтернативних джерел живлення. Крім того, в межах програми доступних кредитів в Україні можна придбати генератори для виробництва електроенергії, сонячні панелі, електронакопичувачі, акумулятори, вітрові генератори тощо. 

Однак, не далеко не всі підприємства можуть працювати завдяки генераторам. Ми на сайті новин Луцька та Волині «Конкурент» зібрали три історії про те, що зробив луцький бізнес, аби працювати в нових умовах, не купуючи генератори.

«ПОТУЖНОСТІ ГЕНЕРАТОРА НЕ ВИСТАЧАЄ, ЩОБ НАГРІТИ ПІЧ»

Керамічна майстерня «Ряба Вош» уже багато років працює у селі Кульчин під Луцьком. Майстриня Юлія Жолубак робить красивий посуд, домашній декор, ліпить на замовлення керамічні копії домашніх улюбленців. Для того, аби вироби з глини стали керамікою, їх потрібно випалити у печі. Коли почалися масові відключення електроенергії, це стало практично неможливо. 

Глазурована кераміка Рябої Воші до і після випалуГлазурована кераміка Рябої Воші до і після випалу
 

Технологія потребує безперервного випалу виробів протягом як мінімум 8 годин. Коли у Кульчині почали відключати світло, електроенергії в майстерні Юлі могло не бути цілу добу. Тоді майстерня зупиняла роботу. Пізніше світло стали вимикати за графіком 4/4, але працювати так теж не виходило: за 4 години, коли світла нема, температура у печі падала, і в наступні 4 години не вдавалося її підняти. Перший випал з відключеннями тривав більше доби, і коли майстриня відкрила піч, там було чимало браку. 

Піч, у якій випалюють керамікуПіч, у якій випалюють кераміку
 

 

«Найгірше траплялося з виробами, які ще не фарбовані. При різкому падінні температури у них на поверхні утворюється така павутинка тріщин, і вони не підлягають глазуруванню. З глазурованими виробами, слава Богу, все було нормально. Могло бути таке, що глазур би стекла – але, як виявилося, вона витримує. Ми цього не знали, та й не було де таке дізнатися, тому що, як виявилося, ніхто не робив таких експериментів раніше», – пригадує Юля.

Юлія ЖолубакЮлія Жолубак
 

Майстерня Юлі знаходиться поруч із домом, а для будинку сім'я придбала побутовий генератор. Та його потужності не вистачало, аби нагрівати піч. А генератор достатньої потужності бізнес Юлі не може собі дозволити. Тому довелося шукати інші шляхи, щоб працювати далі.

Рішенням було адаптуватися до нових умов і удосконалити своє обладнання. 

«Ми трохи переробили піч, щоб збільшити її потужність, і в принципі, нам вдалося вийти на те, щоб вмикати піч 4 через 4 години. За порадою друзів спробували змінити нагрівальні елементи, збільшити кількість спіралей в печі (дроту, який гріє цю піч), і трошки зменшити об'єм печі. Через це вона стала працювати швидше. Додали знизу додатковий дріт, і піч по висоті зменшилася на 10 сантиметрів. Менший об'єм і більша потужність скоротили час випалу: тепер нам потрібно не 8 годин, а, скажімо, умовно 6. Крім того, піч тепер швидше нагрівається після того, як вистигала під час вимкнення світла», – розповідає майстриня. 

Об'єм печі зменшився через додаткові нагрівальні елементиОб'єм печі зменшився через додаткові нагрівальні елементи
 

За словами Юлії, це рішення спрацювало добре, хоч зараз їй дещо бракує колишнього об'єму печі. Всі замовлення не поміщаються у піч, і графік випалів зсунувся. Тому замовникам довелося чекати на свою кераміку трошки довше, ніж зазвичай. За можливість працювати у блекаут підприємиця пожертвувала 30 літрами об'єму печі, але каже, кращого рішення для неї нема.

Відключення світла вплинули на собівартість виробів, але «Ряба Вош» вважає. що неетично зараз підвищувати ціни на товари, що не є першою необхідністю. 

«Є люди, які об'єктивно піднімають ціну, бо бізнес не витримує. У нас є, певно, запас ресурсів, щоб ще трохи не піднімати ціну. Наприклад, ми не орендуємо приміщення, а працюємо в своєму, тому це не впливає на собівартість. Таким чином ми можемо трошки менше заробити, але тримати старі ціни. Велика частка наших виробів продається за кордон. Звичайно, продажі порівняно з попередніми роками впали значно. Я не помилюся, якщо скажу, що у два рази. Але через те, що виріс курс, ми можемо платити зарплати, податки, купувати сировину – це перекриває наші збільшені витрати», – каже Юлія. 

 

КАВОВАРКА ПРАЦЮЄ ЧАСТКОВО ВІД ГАЗУ

Лучанин Костянтин має у місті кілька кавових точок. Його бізнес невеликий, і купувати генератори для підприємця було нерентабельно. Тож коли зникло світло, Костянтин звернувся до попереднього досвіду, і купив кавоварку, яка працює від газу. 

Тепер коли світло є, кавоварка працює від мережі. Коли ж світла нема – у кав'ярні вмикають інвертор, підключають його до акумулятора, і ставлять кавоварку у змішаний режим – відключаються тени, і бойлер гріється не світлом, а газом. 

 

На кавовій точці Костянтина за час блекауту з'явився газовий балон, акумулятор та інвертор. Частину цих речей підприємець вже мав, бо свій кавовий бізнес чоловік починав із такої кавоварки. 

«Я став підприємцем у 2014-му. Перший мій бізнес – це кав'ярні. Спочатку я використовував цю комбіновану кавоварку, яка працює від акумулятора і газового балона. Але невдовзі зрозумів, що повністю електрична зручніша – не треба бігати містом, щоб заряджати акумулятори, заправляти балони. Тому досить швидко я відмовився від газової», – пояснює він. 

Коли росія тільки почала обстрілювати критичну інфраструктуру України, підприємець зрозумів, що світло буде зникати часто.

Він згадав про свій попередній досвід, і купив для однієї зі своїх кав'ярень газову кавоварку.

Чоловік розповідає, що це рішення – не для всіх, адже зараз воно дороге. Особливо зараз, коли акумулятори та решта обладнання шалено здорожчали. 

 

«Інвертор в мене був. Раніше він коштував у межах 2 тисяч гривень. Коли почалися масові відключення, ця річ різко стала коштувати 20 тисяч. Акумулятор гелевий «сотка» тоді коштував 4-5 тисяч гривень, а з початку масових відключень – 17-20 тисяч. Я купив звичайний свинцевий з фури за 4 тисячі гривень. Зарядка до нього обійшлася ще в 3 тисячі гривень. Балон раніше коштував до тисячі гривень, а зараз – 4 тисячі. Заправленого балона вистачає приблизно на два тижні роботи. Заправити його вартує 600 гривень. Плюс ще редуктор 600 гривень, і кавоварка в районі тисячі євро», – підраховує свої витрати підприємець. 

 

За його словами, якщо мати частину обладнання, можна вкластися у 60 тисяч гривень. Для тих, хто збиратиме все «з нуля», доведеться витратити не менше сотні тисяч. Ці гроші бізнесмену доведеться відпрацьовувати, і вже зараз вартість кави у точках Костянтина зросла. Люди, каже підприємець, не розуміють, чому кава дорожчає, і покупців у нього стало чи не вдвічі менше. 

Він говорить, що блекаут навчив його економити гроші. Але якщо світло відключатимуть знову, він ризикує і взагалі залишитися без улюбленої справи. 

ОРБІТРЕК ПРИ СВІЧКАХ

На початку масових відключень у власників невеликого спортзалу «СпортЛайн» Олени і Віталія Чируків був шок і нерозуміння ситуації. Світло зникло, але охочих займатися у їх залі на Єршова не стало менше. Люди приходили і працювали при свічках. Робили звичні вправи – тягали гантелі, присідали і відтискалися у напівтемряві. 

 

Відключення світла не надто позначилися на бізнесі Олени і Віталія. Кілька гарних ліхтарів вирішували проблему з освітленням приміщення. Залишалося питання, що робити із біговою доріжкою – єдиним тренажером, який у їхньому залі працює від електроенергії. 

Олена та Віталій ЧирукиОлена та Віталій Чируки
 

Олена вважає, що із будь-якої ситуації можна знайти вихід. Підприємці розповідають, що генератор для них – погане рішення, адже їх спортзал знаходиться на першому поверсі житлової новобудови. Зовсім поруч – дитячий майданчик. Інший бізнес у том будинку купив генератори, і мешканці новобудови періодично скаржаться на шум і брудне повітря від них.

Рішення з'явилося швидко: людям, у програмі тренування яких була бігова доріжка, запропонували натомість іншу послугу. 

«Особливо наші тренування не змінилися. Біг ми радимо не всім. А ті, хто бігав, тепер, коли нема світла, працюють на орбітреку. Дівчата казали, що навіть цікавіше стало, коли ми займалися при свічках. Це цінні моменти», – каже Олена. 

Блекаут для підприємців був продуктивним періодом. За цей час у залі Олени і Віталія з'явилися нові види кардіо-тренувань. Так, нещодавно для учасниць проекту «Зміни себе за 8 тижнів» додали новеньке тренування з елементами боксу. 

Тепер тут є нове кардіо-тренуванняТепер тут є нове кардіо-тренування
 

ЯК ВІДКЛЮЧЕННЯ СВІТЛА ВПЛИНУЛИ НА ВОЛИНСЬКИЙ БІЗНЕС 

У понеділок, 13 лютого Інститут економічних досліджень та політичних консультацій презентував результати щомісячного дослідження «Економічні тенденції з точки зору бізнесу». Згідно з оприлюдненими результатами, проблема перебоїв з електро-, водо- або теплопостачанням вже три місяці поспіль очолює рейтинг перешкод для бізнесу. 

Старший науковий співробітник Інституту Євген Ангел розповів, що у Волинській області наприкінці 2022 року підприємства втратили 31% робочого часу через відключення світла. Це вище ніж середній показник для всієї України (23%).  При цьому 25% підприємств області не працювали більше, ніж половину робочого часу.

Станом на січень 2023 року:

  • 60% підприємств області встановили незалежні джерела електропостачання (генератори, безперебійні блоки живлення, акумулятори тощо).
  • 77% підприємств змінювали графік роботи, щоб пристосуватися до відключень
  • 12% підприємств змінювали виробничі процеси
  • 14% звільняли працівників або відправляли їх у відпустку.

У лютому від проблем з електропостачанням волинський бізнес потерпав значно менше. З середини лютого в енергосистемі країни практично не було дефіциту потужності, а тому графіки відключень по областях не вводили. Це пов'язано із тим, що інтенсивність російських ракетних атак на критичну інфраструктуру знизилася.

Але війна триває, русня існує, а отже бізнес має бути готовим до нових перебоїв з електропостачанням. І рішення, які дозволили луцьким підприємцям продовжувати роботу у найтемніші часи, ще стануть у пригоді. 

Цей матеріал створено за підтримки проєкту «Накипіло.Освіта» та DW Akademie в Україні.

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів