Поділитись:

Де і скільки на Волині витратили на ремонти укриттів

П'ятниця, 10 лютого 2023, 14:59
Де і скільки на Волині витратили на ремонти укриттів

З початку повномасштабного вторгнення Росії до кінця 2022 року на Волині провели понад пів тисячі державних закупівель для підготовки укриттів і бомбосховищ. Загалом на це спрямували понад 68 мільйонів гривень.

Найбільше коштів на ремонти укриттів витратили освітяни Ковеля, Нововолинська, Луцька та Підгайцівська сільська рада. Частенько договори укладали із компаніями, які пов’язані з місцевими політиками, депутатами. 

Через війну та спрощення закупівельних процедур чиновники практично відмовилися від конкурентних тендерів, на яких можна зекономити бюджетні кошти, натомість обирали постачальників та підрядників на свій розсуд. І це попри те, що 96% усіх закупівель з обладнання укриттів розпочалися лише в липні-грудні, тобто з п’ятого місяця війни.

Як готували укриття на Волині досліджував «Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

Де і скільки коштів витратили на облаштування укриттів

Повномасштабне вторгнення Росії змусило країну відстоювати не лише зовнішні кордони, але і готувати внутрішні тили. Вже з перших днів війни стало зрозуміло, що потрібні укриття для захисту від повітряних атак, а згодом – і для початку нового навчального року. Тож в укриття здебільшого перетворювали підвали та інші приміщення, які відповідали вимогам. Як мовиться, почали готувати сани ще влітку. Поодинокі закупівлі щодо облаштування укриттів з’явилися у системі Prozorro ще в березні, але більш масштабна робота почалася лише з липня. 

З 24 лютого до 31 грудня 2022 року на Волині провели 564 закупівлі, які пов’язані із ремонтом та облаштуванням укриттів. Сюди увійшли власне будівельні та ремонтні роботи, а також придбання необхідних товарів для них, наприклад, туди, де їх облаштовували власними силами: фарби, розетки, лампи, обігрівачі, медикаменти для аптечок, дашки над дверима, будматеріали, біотуалети, замки, меблі та інше. Дуже часто замовляли заміну дверей – на це бюджетні заклади спрямували щонайменше 750 тисяч гривень. Щонайменше 135 тисяч пішло лише на лавки, ціни на які коливалися від 140 гривень до 2500 гривень за штуку. 

Загальна ж сума укладених договорів становить 68,5 мільйона гривень, хоча очікувана вартість цих закупівель була значно вищою – 88,6 мільйона гривень. Процедури майже на 20 мільйонів гривень не відбулися через відсутність учасників або були відмінені з різних причин. 

Реальна масштабна підготовка укриттів на Волині почалася лише з п’ятого місяця повномасштабного вторгнення Росії. З лютого по червень на Волині провели лише 17 закупівель на 2,7 мільйона гривень. Пік підготовки припав на липень-вересень, коли навчальні заклади почали готуватися до нового навчального року. В другій половині 2022 року провели 547 закупівель на 65,8 мільйона гривень.

92% закупівель проведено за неконкурентними процедурами, тобто без проведення торгів, на яких організатор може вибрати найбільш вигідну цінову пропозицію. Лише 46 закупівель (8%) провели за конкурентною процедурою, участь в яких брали від одного до п’яти учасників.

Така кількість неконкурентних процедур певною мірою зумовлена законодавчими змінами – з перших днів війни уряд прийняв постанову, яка дозволяє укладати прямі договори на ремонти укриттів без проведення торгів. Тож замовники скористалися цим і здебільшого договори укладали з місцевими підрядниками, яких обирали на свій розсуд, або з якими вже працювали раніше. Водночас це практично вбило конкуренцію, що є головною метою публічних закупівель. 

Восени уряд прийняв нову постанову, за якою замовники вже мали проводити спрощені закупівлі. Втім, навіть після цих змін, кількість неконкурентних процедур значно перевищує кількість проведених відкритих торгів, чи спрощених конкурентних закупівель.

Левова частина коштів, яку на Волині виділили на укриття та бомбосховища, стосувалася закладів у найбільших містах регіону. Цікаво також, що на території 19 територіальних громад, серед яких і цілий ряд сусідніх з Білоруссю, судячи з Prozorro, впродовж 2022 року взагалі не виділяли коштів на укриття. Ймовірно, це пов’язано з тим, що в прикордонних з північним агресором громадах цей навчальний рік проходить онлайн.

За кількістю проведених тендерних процедур серед усіх бюджетних установ перше місце займає Департамент освіти Луцької міської ради – він провів 94 закупівлі, що у відсотковому значенні становить 16,6%. Другу позицію займає управління гуманітарної політики Локачинської селищної ради – 70 закупівель (12,41%),  третю – управління освіти Нововолинської міської ради – 46 лотів (8,16%). Четвертими за кількістю процедур опинилися освітяни Ковельської міської ради – 26 лотів (4,61%), а п’ятим – Володимир-Волинський центр професійної освіти – 22 лоти (3,90%).

А от за сумою укладених договорів на облаштування укриттів і бомбосховищ на перше місце вийшли ковельські освітяни – підписали угод на 11,5 мільйона гривень. Другу позицію займає управління освіти Нововолинської міської ради – 4,7 мільйона гривень, а третю – Департамент освіти Луцької міської ради – 3,9 мільйона гривень. Понад 3,4 та 3,3 мільйона гривень відповідно на ці послуги витратили відділ освіти Підгайцівської сільської ради та сама Підгайцівська сільська рада.

Найбільше договорів на облаштування укриттів і бомбосховищ на Волині уклали з ковельським підприємством «Ідея» депутата Волинської обласної ради, ексголови місцевої райдержадміністрації Віктора Козака, яке отримало підряди в управлінні освіти Ковельської міської ради та Люблинецькому ліцеї. Загалом на понад 7 мільйонів гривень.

Майже на 4,7 мільйона гривень бюджетні заклади уклали договорів із Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І». Фірма отримала підряди в Головному управлінні Нацполіції, Любешівському технічному фаховому коледжі та територіальному медичному об'єднанні Міністерства внутрішніх справ.

Ще понад 4,4 мільйона гривень законтрактували з приватним підприємством «Ефект». Компанія, яка вже встигла засвітитись у скандалах, отримала підряди лише від Підгайцівської сільської ради.

Четверту позицію у рейтингу підрядників для облаштування укриттів і бомбосховищ посіло ТОВ «СМ «Рембуд» з сумою 2,9 мільйона гривень. Два підряди воно отримало у володимирських школах №2 і №5.

І п'яту позицію посіла підприємиця Світлана Пінчук. Із нею бюджетні заклади уклали договорів на 2,5 мільйона гривень. Це підряди від Волинського обласного ліцею з поглибленою військово-фізичною підготовкою та Заболоттівської спецшколи.

Хто отримав найбільше підрядів на ремонт укриттів і до чого тут політика

Управління освіти Ковельської міської ради, яке вийшло на перше місце за сумою укладених договорів на облаштування укриттів, залучило до робіт місцевого підрядника з політичними зв’язками. 

На ремонт приміщення тиру під укриття у ковельській школі №8 спрямували майже 6 мільйонів гривень. Підрядником освітяни на власний розсуд обрали фірму «Ідея».

Де і скільки на Волині витратили на ремонти укриттів Де і скільки на Волині витратили на ремонти укриттів 

Так виглядає укриття, облаштоване  у приміщенні тируТак виглядає укриття, облаштоване  у приміщенні тиру
 

Також з цією фірмою освітяни уклали договір на ремонт та облаштування укриття школи №12 вартістю 737 тисяч гривень, та договір на ремонт відмостки у ліцеї №7 за 196 тисяч гривень. 

За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Ідея» зареєстроване в Ковелі у грудні 2003 року. Нині засновницею та бенефіціаром фірми є Мирослава Козак – дружина депутата Волинської обласної ради 6-го, 7-го та 8-го скликань (з 2014 року) та керівника цього ж підприємства Віктора Козака.

Варто зауважити, що активно брати участь і перемагати на тендерах «Ідея» стала впродовж 2016-2019 років, коли Віктор Козак працював головою Ковельської районної державної адміністрації.

Віктор КозакВіктор Козак
 

Такий вибір підрядника в управлінні освіти пояснюють законодавчими нормами та тим, що підприємство має досвід і ресурси для таких робіт.

– До 12 жовтня 2022 року діяла Постанова Кабміну № 169, – пояснює відповідальна за проведення закупівель співробітниця управління освіти Ковельської міської ради Наталія Савенюк. – Згідно з нею, уряд дозволив робити укриття прямими договорами, без проведення відкритих торгів. У даному випадку у нас в ліцеї був діючий тир. І для того, щоб ми могли зробити там цей ремонт, почали виготовляти документацію і прописали, що цей тир буде використовуватися під час воєнного стану як укриття. Ми уклали договір і з міського бюджету була виділена ця сума їм повністю, але погодні умови і повітряні тривоги завадили. Тому ми зробили додаткову угоду на продовження цих робіт.

– Тобто, це законодавчі норми дозволяли обирати підрядника самому?

– Так. Я ще раз повторюю, що якщо брати липень, то там проводились спрощені закупівлі і вигравалися, а вже коли закон дозволяв робити прямим договором, тоді обирали, хто зручніший, хто може це зробити, у кого є на це потужності. 

Виручив місцевий підрядник і управління освіти Нововолинської міської ради. У підприємства «Нова аркада» замовили поточний ремонт укриття ліцею №9 вартістю 177 тисяч 290 гривень. Також у цієї фірми двічі замовили і ремонт укриття у дошкільному закладі №6. Перший раз вартістю майже 350 тисяч гривень, а другий на додаткові роботи – ще на 141 тисячу гривень.

Нововолинські депутати проінспектували укриття у дошкільних закладах ще у жовтніНововолинські депутати проінспектували укриття у дошкільних закладах ще у жовтні
 Де і скільки на Волині витратили на ремонти укриттів 

Ремонт укриття вартістю 643 тисячі у дошкільному закладі освіти села Тишковичі на відкритих торгах теж виграла фірма «Нова аркада». Незважаючи на те, що її цінова пропозиція була дорожчою майже на 45 тисяч гривень, її обрали переможцем тендеру.

Фірма «Нова аркада» досить відома у Нововолинську і належить бізнесмену Ігорю Новосаду. Він є постійним підрядником нововолинських освітян. За дослідженням аналітиків впродовж 2016-2020 років замовили у нього ремонтів шкіл на понад 14 мільйонів гривень.

Ігор НовосадІгор Новосад
 

Втім, в управлінні освіти кажуть, що преференцій цьому підприємству не надають.

– У нас є група з господарського обслуговування, це вони займались питанням якого підрядника обирати, – розповідає співробітник управління освіти Валентин Бобак. – Це було на початках, коли ще діяла постанова № 169 і ми всі ці закупівлі проводили за прямими договорами. А потім, коли до цієї постанови внесли зміни і потрібно проводити спрощені закупівлі, то ми проводили відкриті процедури і всі учасники брали участь.

– Якщо простежити за закупівлями у Prozorro, то ПП «Нова аркада» досить часто є підрядником у ремонті ваших закладів освіти.

– Якщо чесно, то прямих договорів без проведення процедур було тільки декілька. У всіх інших випадках вони просто виграють. Наприклад, буває так, що ми оголошуємо процедуру закупівлі і тільки вони беруть участь. Часто є такі випадки, що вони і програють. По-різному буває, але немає такого, що ми надаємо якісь преференції.

Департамент освіти Луцької міської ради здебільшого робив поточні ремонти укриттів у дошкільних закладах. Сюди входили як суто ремонти, так і заміна дверей, вікон, люків, електромонтажні роботи, встановлення аварійного освітлення,  монтаж вентиляції та інші. До робіт залучали як місцевих підрядників, так і з інших областей. Тим не менше, 45% усіх виділених коштів де-факто отримав один підрядник – ФОП Токарчук Віктор Сергійович та його сімейна компанія «Товіс-транс-буд».

Останні п’ять років він часто співпрацює з луцькими освітянами. За цей час Віктор Токарчук та його компанія, за даними системи Prozorro, уклали з ними уже понад 250 договорів на майже 20 мільйонів гривень. Про таку стабільну співпрацю «Сила правди» писала ще у 2020 році.

Окрім Токарчука і його компанії, невеликі замовлення щодо укриттів отримали і волинський підприємець Ігор Клямар, дрогобицьке підприємство «Термопласт М» та ще ряд компаній.

Вийти на перше місце за кількістю витрачених на укриття коштів могла Підгайцівська сільська рада, однак їй довелося скасувати тендер вартістю майже 13 мільйонів гривень.

У листопаді 2022-го відділ освіти Підгайцівської сільської ради оголосив тендер вартістю понад 13 мільйонів гривень на капітальний ремонт протирадіаційного укриття у навчальному комплексі. На цих торгах конкурували два учасники: ПП «Ефект» з ціною 12 мільйонів 140 тисяч гривень та ТОВ «Альфа-Буд-Захід» з ціною 9 мільйонів 368 тисяч гривень. В результаті торгів ПП «Ефект» знизило ціну на 168 тисяч, але і після цього його пропозиція залишилась дорожчою  – 11,9 мільйона гривень. Проте, це не завадило йому перемогти. Відділ освіти обрав ПП «Ефект» переможцем. Втім, через деякий час скасував своє рішення, посилаючись на скорочення видатків.

Ще один тендер відділ освіти Підгайцівської сільради провів на ремонт даху укриття Лищенського ліцею Підгайцівської сільської ради. Вартість ремонту оцінили у 2,6 мільйона. За цей ремонт змагалося троє учасників, деякі знизили свої ціни аж до 1,6 мільйона і навіть вимагали у замовника усунути порушення та дискримінаційні вимоги. Однак, це їм не допомогло, переможцем обрали вже знайоме ПП «Ефект» з найвищою ціною – 2 мільйони 550 тисяч гривень.

Ще 1,67 мільйона Підгайцівська сільрада витратила на ремонт роздягалень спортзалу у школі для облаштування укриття. Для цього провели спрощену закупівлю і уклали договір з тим же ПП «Ефект».

Підприємство «Ефект», яке так вправно перемагає у тендерах Підгайцівської ради, належить місцевому бізнесмену з села Липини Сергію Бохонку. У 2020 році він балотувався до Підгайцівської сільської ради від «Європейської солідарності» у команді з Леонідом Гроголем, який нині є депутатом Підгайцівської сільради і працює там заступником сільського голови. Крім того, Сергій Бохонко – зять власника відомої на Волині будівельної компанії «Житлобуд-2», ексдепутата Волинської обласної ради Леоніда Стефановича.

Тим часом у сільській раді вже прозвітували про ремонт роздягалень спортзалу. Звітує про це саме Леонід Гроголь на офіційному сайті ради.

Леонід Гроголь у відремонтованому укриттіЛеонід Гроголь у відремонтованому укритті
 

Тож «Сила правди» запитала у нього про перемоги знайомої фірми.

– Зазвичай головним фактором у виборі переможця тендеру є ціна. Ціна підприємства «Ефект» є вищою, але воно перемагає у всіх тендерах на укриття. Чому так?  

– Не завжди, є і документація, і наявність працівників, і перелік робіт, і сплата податків, тому що є різне. Ми стикались з тим, що роблять роботу, яка розвалюється і ми починаємо вникати у судові справи, втрачається час і бюджетні кошти, – відповідає Леонід Гроголь.

– Є інформація, що власник ПП «Ефект» разом з вами балотувався до сільської ради. Тобто це ваші знайомі?

– …Чи знайомі мої? Ну, ми вперше познайомилися при таких обставинах, як ви говорите. Раніше ми не були знайомі.

– То цю фірму ви залучаєте тому, що знайомі?

– Ну, дивіться, взагалі цим займається тендерний комітет. Я особисто не маю відношення до цього. 

У Турійську поточний ремонт укриття також замовили у компанії з політичними зв’язками. Місцевий відділ освіти, молоді та спорту для цього уклав договір на майже 550 тисяч гривень із фірмою «Аміла» депутата Волинської обласної ради Романа Микитюка

Такий вибір тут теж пояснюють терміновістю, адже укриття треба було зробити якнайшвидше. Такі аргументи виглядають щонайменше дивно, адже договір уклали лише 7-го листопада, тобто на дев’ятому місяці війни.

Отож, якщо подивитися загалом на підготовку укриттів та бомбосховищ на Волині, то можна зробити висновок, що до 24 лютого більшість установ повідомлення про можливу агресію з боку Росії, про яку почали говорити ще в січні, сприйняли не надто всерйоз. Основна підготовка приміщень для захисту від ракетних атак стартувала лише в липні – на п’ятому місяці війни і пов’язана передусім з підготовкою до навчального року.

Конкуренції під час обрання підрядників і постачальників для облаштування таких приміщень практично не було – замовники здебільшого обирали їх на власний розсуд із тих, з ким працювали раніше. В результаті склалося так, що багато великих замовлень отримали компанії із політичними зв’язками. Застосування таких переговорних процедур, тобто неконкурентних, замовники здебільшого обгрунтовують терміновістю. Хоча є випадки, коли деякі заклади, починаючи ремонт лише у листопаді, тобто на дев’ятому місяці війни, теж обгрунтовували використання неконкурентного типу процедури терміновістю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів