Чому у Луцьку тягнуть з перейменуванням російських вулиць (відео)

фото ілюстративне

У Луцьку на громадське обговорення винесли проєкт рішення щодо перейменування вулиці Пушкіна на вулицю Вальдемара Пясецького.

Про те, чому в Луцьку, попри війну, затягнувся процес дерусифікації, розповів головний редактор ІА «Конкурент» Андрій Лучик в програмі «Слово редактору».

25 січня відбулася чергова сесія Луцької міської ради, на якій депутати перейменували понад два десятки вулиць, які були колись названі на честь російських діячів. Рішення набере чинності з 1 травня 2023 року. Крім того, на громадське обговорення винесли проєкт рішення щодо перейменування вулиці Пушкіна на вулицю Вальдемара Пясецького.

Від початку процесу дерусифікації вже багато вулиць перейменували, але ще залишилося чимало таких, які потребують зміни назви. Для цього вулиці ділять, об'єднують, перейменовують.

«В країні війна. Війна з росією. І зрозуміло, що ми повинні боротися з ворогом не лише на військовому фронті, але й економічному, політичному і в тому числі культурному. Усі переназвані вулиці носили імена російських діячів. А тому зрозуміло, що цього сміття потрібно позбуватися з наших міст», – зазначив Андрій Лучик.

Перейменування вулиць у Луцьку відбувається повільно, адже існує процедура залучення широкої громадськості в цей процес. І якщо давати вулиці іменну назву, наприклад Миколи Кумановського чи Вальдемара Пясецького, то потрібно, щоб така процедура консультацій з громадськістю була витримана. З іншого боку, додає головний редактор ІА «Конкурент», потрібно розуміти, чому рішення про перейменування набирає чинності не одразу, а через декілька місяців.

«Потрібно пам'ятати, в першу чергу, про людей, які мешкають на тій чи тій вулиці. Бо перейменування тягне за собою ще й зміну адреси. Іноді не тільки механічну зміну назви вулиці, але й номера будинку. Та й елементарно на виготовлення і заміну табличок з назвою потрібен певний час. Тому поспішати потрібно повільно, але не баритися», – зазначив Андрій Лучик.

Тож для того, щоб процес дерусифікації в Луцьку пришвидшити, громадськість повинна бути більш активною і тиснути на владу. Тому не будьте байдужими, долучайтеся до громадської активності.

Окрім того, у Луцьку дали назву двом скверам: на проспекті Волі (між буд. № 5 та № 7) тепер буде сквер Королеви Анни. Інший сквер – на вулиці Ковельській – став сквером Генерала Владислава Андерса.

Також у другому випуску програми «Слово редактору» Андрій Лучик розповів про найбільш обговорювані події, які нещодавно трапилися в Луцьку і на Волині, в Україні та світі:

• про тилових пацюків, тобто про угоду Міністерства оборони вартістю понад 13 мільярдів гривень на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у далеких від лінії зіткнення Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях;
• про небезпечне печиво з Румунії (виробник: Ro Star S.A., Romania), яке виявили в Україні, з високим вмістом акриламіду, який проявляє сильні нейротоксичні властивості;
• про черговий «зашквар» Миколи Тищенка, який полетів у Таїланд, за що його таки виключили з керівного складу фракції у Верховній Раді та з партії загалом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Гостинний двір у Луцьку: відкрити готель чи облаштувати громадський простір (фото, відео)
• Дерусифікація вулиць та передача генераторів: найголовніше з першої в 2023 році сесії Луцькради (відео)