Поділитись:

Чи переросте загострення у відносинах США й Китаю у війну

Вівторок, 02 серпня 2022, 22:00

Спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі 2 серпня прибула на Тайвань у межах свого турне країнами Азії. Літак з американською делегацією сів на острові.

Чому цей візит може призвести зо збройного конфлікту між США та Китаєм, пише ТСН.ua.

Тайвань – це острів, розташований приблизно за 100 миль від узбережжя Південно-Східного Китаю з населенням 23,57 млн людей (станом на 2020 рік). Тайвань позиціонує себе як незалежна держава. Це визнає частина країн світу. А Китай вважає острів своєю провінцією, що відкололася, і хоче "повернути" її до свого складу.

27 липня стало відомо, що спікерка Палати представників Конгресу США збирається у серпні відвідати Тайвань. Тож Пентагон узявся розробляти плани на будь-які "непередбачувані обставини", що можуть трапитися під час візиту. Адже літак з Пелосі могли б просто збити.

Спершу повідомлялося про ймовірність такого візиту 30 липня, проте цього не сталося. Була інформація, що того дня літак Пелосі вилетів з бази "Ендрюс", водночас Тайбей підіймав у небо винищувачі та розгортав засоби ППО в міжнародному аеропорту "Таоюань". А Китай у свою чергу в цей момент проводив нібито навчальні стрільби в Тайванській протоці.

Того дня американська політикиня на Тайвань таки не прилетіла, а вже наступного Китай заявив про непохитну рішучість захищати свій суверенітет.

"… вона (Америка – ред.) постійно кидала виклик суверенітету Китаю. І навіть зумисне створювала напруженість в Тайванській протоці. Це зневага і порушення принципів цілей статуту ООН. Китай завжди поважав суверенітет інших країн, тому сподівається, що його власний суверенітет буде поважатися іншими країнами", – емоційно заявив заступник постійного представника Китаю при ООН Ген Шуан.

"Я сподіваюся, що відповідна країна ясно це зрозуміє і не буде грати з вогнем", – наголосив він.

У чому проблема відносин США, Китаю і Тайваню

Річ у тім, що Китай вважає самовладний Тайвань своєю власною територією і планує захопити острів у разі проголошення ним незалежності. Протистояння між КНР і Китайською Республікою неодноразово призводило до збройних сутичок. Офіційний Пекін вважає владу Тайваню сепаратистами. Тайбей же спочатку не визнавав владу Комуністичної партії і претендував на відновлення свого контролю над усім Китаєм. Хоча в останні десятиліття влада Тайваню вже не декларує таких претензій, намагаючись відстояти хоча б суверенітет острова.

Водночас США підтримують з Тайванем неформальні відносини та оборонні зв’язки, але не визнають його незалежність. Штати також надають військову підтримку Тайваню та затвердили в липні продаж військового обладнання на 108 млн дол. Китай вимагає скасувати цю угоду. 

Щодо Пелосі, то вона протягом усієї кар'єри засуджувала порушення прав людини в Китаї, проводила зустрічі з дисидентами, відвідувала площу Тяньаньмень, щоб вшанувати пам'ять жертв розстрілу 1989 року.

Загострення відносин між США та Китаєм

Ще в січні і Білому домі заявили, що адміністрація президента США Джо Байдена має намір будувати відносини з Пекіном "з позиції сили". Розмову з позиції сили з Вашингтоном намагається вести й Китай.

З початком повномасштабного вторгнення росії до України 24 лютого Китай намагався займати нейтральну позицію щодо війни. США і країни Заходу критикують КНР та її лідера Сі Цзіньпіна за те, що Пекін не засудив російське вторгнення і не підтримав санкції проти рф. Китай стверджує, що виступає за якнайшвидше припинення війни та мирне врегулювання, проте відмовляється від різкої критики кремля. 

У березні США попередили Китай про серйозні наслідки у разі надання військової допомоги росії, яка запитала в Пекіна таку допомогу: військову техніку та безпілотники. Проте тоді китайська сторона спростовувала факт такого прохання.

Відносини США та КНР загострилися під час зустрічі представників їхніх представників на Алясці 18-19 березня. Як розповіли учасники закритих переговорів, зустрічі були насправді жорсткими. Ключовими питаннязустрічі на Алясці були особливості політики Китаю щодо Гонконгу, Тибету та Тайваню. Адже Пекін обмежує права нацменшин Гонконгу та Тибету. Китаю також висунули територіальні претензії на острів Тайвань.

У квітні США попередили Китай про серйозні наслідки, якщо той надаватиме росії зброю або допомагатиме обійти санкції.

У червні США внесли п'ять китайських компаній до чорного списку експорту за порушення санкцій та надання підтримки російським військовим та оборонним компаніям до та під час вторгнення до України.

Того ж місяця представник американського Держдепу Нед Прайс звинуватив КНР у підтримці збройної агресії росії проти України.

"Китай стверджує, що є нейтральним, але його поведінка дає зрозуміти, що він все ще інвестує у тісні зв’язки з росією і стоїть на її боці. Він допомагає поширювати у світі російську пропаганду і захищає рсію в міжнародних організаціях... І все ще заперечує звірства росії в Україні, припускаючи, що вони були інсценовані", – сказав Прайс.

Своєю чергою голова МЗС Китаю Ван Ї заявив, що США винні у розпалюванні кризи навколо України, яка завершилась військовим конфліктом.

Окрім того, ще в січні з'явилася інформація, що адміністрація Байдена планує переглянути першу фазу торговельної угоди з Китаєм. Вона свого часу фактично припинила торговельну війну між Вашингтоном та Пекіном. Китай сподівався на перегляд угоди скасування санкцій щодо дослідних інституцій. Але у США заявили, що поки не планують скасовувати мита.

Після зустрічі держсекретаря США Ентоні Блінкена з керівництвом країн-членів форуму безпеки "Квадрітераль" (США, Індія, Японія, Австралія) була опублікована спільна заява про те, що чотири держави "вітають вільний, відкритий, безпечний та процвітаючий Індійсько-Тихоокеанський регіон", що, звісно, розглядається як послання Пекіну. 

Китай назвав цей союз антикитайським утворенням. А Байден оголосив про створення союзу за участю Австралії, Індії та Японії для протидії Китаю в Індійсько-Тихоокеанському регіоні. 

Ще більше напруження у відносинах США і КНР загострилося на тлі політики Китаю в регіонах Гонконг та Синьцзян. Штати заборонили імпорт із Синьцзяну, пославшись на примус до праці людей в цьому регіоні. Влада Китаю відкидає всі звинувачення, включно з переслідуванням мусульманського населення Синьцзяну.

Пелосі таки прилетіла на Тайвань

Повернімося до Тайваню. Напередодні візиту Пелосі Сі Цзіньпін під час телефонної розмови з Байденом застеріг його від "гри з вогнем" через втручання у справи Тайваню.

1 серпня в Білому домі заявили, що США ніколи не оголошували про свою підтримку незалежності Тайваню, тож поїздка спікерки Палати представників на цей острів, який Китай вважає власною територією, не змінить цієї позиції.

2 серпня Пелосі таки прибула на Тайвань та планує переночувати там, а також ще 3 серпня провести робочі зустрічі із місцевою владою. За даними ЗМІ, американська делегація забронювала цілий поверх та майже 50 номерів у Grand Hyatt на острові.

Попри заспокоєння з боку США, очікуваний візит політикині на Тайвань може викликати збройний конфлікт між КНР та Штатами. Так, у Китаї зробили нове попередження: армія не спостерігатиме осторонь, якщо літак з американською політикинею наблизиться до острова. Пекін вважатиме це грубим втручанням у свої внутрішні справи, зазіханням на суверенітет і територіальну цілісність, а також принцип "одного Китаю".  

Своєю чергою дежсекретар США Ентоні Блінкен заявив, якщо під час візиту Пелосі на Тайвань Китай створить напруженість – "відповідальність буде повністю на Пекіні".

Не обійшлося в цій історії без росії. Так, речниця МЗС країни Марія Захарова заявила, що рф розглядає можливий візит Пелосі до Тайваню як провокацію США.

Ввечері 2 серпня стало відомо, що літак Пелосі приземлився на Тайвані. За кілька годин до цього тайванські сили на західних островах перейшли в стан "бойової готовності". За інформацією ЗМІ, китайські військові стягують до острова бронетехніку та авіацію. Так, у Китаї помітили перевезення міжконтинентальної ракети DF5b. 

У МЗС Китаю заявили, що США переходять усі межі дозволеного з тайванського питання. Підрозділи Народно-визвольної армії КНР перебувають у стані високої готовності через ситуацію на Тайвані. Також відомо, що два китайські авіаносці вийшли в море. Китайські військові літаки пролетіли близько до серединної лінії, що розділяє Тайванську протоку. В цей час в небі над Тайванем для запобігання загрозі перебували винищувачі.  

Водночас в акваторії на схід від Тайваню перебувають чотири кораблі ВМС США.

Що заявила Пелосі

Пелосі та делегація Конгресу, яка її супроводжувала, заявили 2 серпня, що цей візит "вшановує непохитну відданість Америки підтримці живої демократії Тайваню".

"Наші дискусії з керівництвом Тайваню будуть зосереджені на підтвердженні нашої підтримки нашого партнера та на просуванні наших спільних інтересів, включно з просуванням вільного та відкритого Індійсько-Тихоокеанського регіону", – йдеться в заяві спікерки Палати представників. 

"Солідарність Америки з 23 мільйонами жителів Тайваню важлива сьогодні як ніколи, оскільки світ стоїть перед вибором між автократією та демократією", – додала вона.

"Перед обличчям прискорення агресії Комуністичної партії Китаю візит нашої делегації до Конгресу слід розглядати як недвозначну заяву про те, що Америка підтримує Тайвань, нашого демократичного партнера, коли він захищає себе та свою свободу", – заявила Пелосі після того, як її літак приземлився на острові.

 

Реакція Китаю 

У Китаї висловили рішучий протест у зв'язку з візитом Пелосі на Тайвань та засудили його. В МЗС КНР заявили, що приїзд політикині серйозно порушує принцип "одного Китаю і положення китайсько-американських комюніке".

Що кажуть експерти і як це вплине на ситуацію в Україні?

На думку ексголови МЗС України Павла Клімкіна, ситуація з візитом американської політикині на Тайвань не може призвести ані до збройної, ані до холодної війни США з Китаєм.

"Ні, не може. Я думаю, що навпаки це призведе до більш тісних контактів між Сполученими Штатами і Китаєм. Китай, безумовно, відповість. Китай хоче змагання зі Сполученими Штатами в цьому світі. Він поки що до нього не готовий. Буде готовий, за моїми прогнозами, десь років за 10-15. Але Китай, на відміну від росії, хоче змагання як частини світової системи, як взаємодії інь янь", – сказав Клімкін в коментарі ТСН.ua.

"Штати і Китай, звичайно, будуть підіймати ставки. Хтось буде хапатися за серце в бізнесі. Тим не менш, я думаю, що вони знайдуть мудрість і розуміння, як полаштувати ситуацію навколо Тайваню. Я відчуваю, що в Пекіні дуже б хотіла з’їсти Тайвань, але з’їсти цивілізованим шляхом, мирним шляхом, шляхом приєднання. Ну, для китайського лідера це було б шаленим звершенням у його кар’єрі в історії Китаю. Він би тоді увійшов в історію Китаю як лідер, який об’єднав Китай", – пояснив Клімкін.

"Дві фундаментальні речі: результати нашої війни і ситуація навколо Тайваню визначать цей світ на наступні років 20-25", – зауважив дипломат.

Він також висловив переконання, що Китай не допомагатиме росії зброєю, проте допомагатиме їй обходити санкції.

Клімкін також написав у Мережі про те, що "США показали зуби, коли зробили візит спікера Конгресу на Тайвань".

"США показали зуби – двічі за останні дні. Перший раз, коли знищили в Афганістані лідера "Аль-Каїди" Аль-Завахірі. Другий – коли зробили візит спікера Конгресу на Тайвань. В нас багато хто боїться, що підняття ставок американцями відволікатиме їх від нашої війни з рф. Дарма, все з точністю до навпаки. Кремлівський режим не розуміє жодної цивілізованої дипломатії, тільки силу. Зуби, які США показали Китаю та терористам, одразу побачили в кремлі. Сигнал дуже простий: ми нікого в цьому світі не боїмося і дістанемо всіх, хто нам загрожує. Просто і максимально доступно. Для всіх, і в першу чергу для кремля", – йдеться в дописі ексміністра.

Водночас на думку керівника секції Азійсько-Тихоокеанського регіону New Geopolitics Research Network Юрія Пойти, США і Китай поки не зацікавлені у переході кризи у реальний військовий конфлікт. Проте така ймовірність збільшується.

"Я думаю, що ймовірність (прямого зіткнення – ред.) збільшується. Тому що ми спостерігаємо риторику вищого керівництва Китаю про те, що Китай не буде сидіти, склавши руки, і буде навіть готовий застосувати силу і визвольну армію для захисту своїх інтересів", ­– сказав експерт, додавши, що Китай не готовий до встановлення контролю над Тайванем воєнним шляхом. 

Президент громадської організації "Ліберально-демократична ліга України" Артур Харитонов вважає, що Тайвань готовий до будь-яких наслідків після візиту Пелосі.

"Тайвань – це самодостатня демократія, це перша демократія Азії. Тайвань готовий до будь-яких наслідків. Наразі загрози вторгнення нема. Війна буде, але коли вона буде – не знає ніхто. Як говорять тайванські депутати: правда відома тільки Сі Цзіньпіну. Божевільний диктатор може робити будь-що і він не буде думати про наслідки", – розповів Харитонов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 
Надрукувати
мітки:
коментарів
28 листопада 2022
23 листопада 2022
16 листопада 2022
14 листопада 2022
13 листопада 2022
06 листопада 2022
05 листопада 2022
02 листопада 2022
28 жовтня 2022
17 жовтня 2022
16 жовтня 2022
12 жовтня 2022
25 вересня 2022
23 вересня 2022