Що думають про мораторій на продаж земель волинські депутати та експерти

У січні цього року закінчується дія мораторію на землю. І чим ближче до цієї дати, тим жвавіше в суспільстві обговорюють питання землі.

Історія обмеження на продаж землі в Україні почалася з 18 січня 2001 року. Хоча перші такі спроби робили ще задовго до того. Упровадження мораторію планували як тимчасовий захід, який нібито захистить український ринок від скупчення землі в одних руках. Уперше заборону на продаж землі продовжили в 2004 році (до 2007). Після цього добро на мораторій давали ще шість разів. Востаннє таке рішення прийняли у 2015, продовживши дію обмеження до 1 січня 2017.

Чи треба дати волю ринку землі в Україні сьогодні, Конкурент запитував у волинських аграріїв та експертів.

Дозволити продаж землі – втратити Україну

Роман Микитюк, депутат Волинської обласної ради від партії "Наш Край", власник Фермерського господарства "АМіЛа" у своїй позиції категоричний. Він переконаний, що обмеження на землю треба продовжувати.

"Я за мораторій. Тому що наші сільськогосподарські підприємства ще недостатньо мають потужності, щоб купляти землю", – зазначив він.

З ним солідарний і керівник ПП "РАТЬ" Віктор Шумський. Він запевняє, що все одно землю українці не купуватимуть.

"Взагалі треба заборонити продаж землі в Україні. Ми втратимо Україну, якщо дозволимо продаж землі. Українці землі не куплять, куплять її іноземці. Навіть якщо приймуть закон, що мають право купувати землю тільки українці, то через продажних українців все рівно скуплять землю іноземці", – переконаний аграрій.

Так само вважає і депутат Волинської обласної ради, директор ПОСГ ім. Т.Г. Шевченка Андрій Турак. Землевласник запевняє, що заборона мораторію принесе значні втрати державі.

"Продовжувати мораторій потрібно. У державі, де колосальна корупція, де не діє право, де судів ще нема, де криза і війна, продавати землю недопустимо. Хто від цього виграє? "Жуліки", які мають мільярди. Зараз боляче дивитися на ті села, де є так звані інвестори, а власники тих підприємств у Києві сидять", –розповів він.

Турак переконаний, що зупинка мораторію остаточно "поставить хрест на селі":

"Там (у селах, – Конкурент) ніякого розвитку немає. Молодь не тримається, бо нема роботи, закриваються школи. Не зразу, а через пару років там вже нікого не залишиться, в тих селах. Зараз є об'єднані громади, треба створювати юридичні особи, які брали б на себе відповідальність за створення робочих місць. Того, хто купує землю, не цікавить село. Оцим ми знищуємо село вже 25 років, а продажем остаточно його знищимо. Ще зараз оренда його (інвестора, – Конкурент) цікавить, бо одноосібник чи власник паю ще його десь тримає на гачечку, бо без землі він тут непотрібний. То ще якась увага до села може бути, бо він залежний від тієї людини. Не можна цього робити (заборонити мораторій, – Конкурент), бо це принесе колосальні втрати".

Продавати землю треба, але поступово

Трохи ліберальніший у своїх поглядах керівник та засновник групи компаній "Вілія" Євген Дудка. Не так давно в інтерв'ю "Конкуренту" він розповів, що не проти ринку землі, але наразі він не на часі.

"Я за ринок землі, але я проти нього зараз. На сьогодні українське суспільство ще не готове до цивілізованого ринку землі. Рано нам ще. Мораторій потрібно продовжувати", – сказав Дудка.

Натомість голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині Микола Собуцький вважає, що в Україні пора запустити ринок землі, як і в усьому цивілізованому світі.

"При мораторії земля йде наліво й направо. Мораторій є ширмою. Латифундисти зацікавлені в цьому, бо кожен день завойовують нові землі. Готують законопроект, в якому можна буде чиюсь землю в банк заставити, кредити взяти. У світі вже давно видумано і відпрацьовано прозорий публічний ринок землі при певних обмеженнях і при певних умовах. У Польщі ви рідному брату ніде землі не продасте, якшо він не має досвіду, якщо він там не проживає. Є цілий перелік питань", – зазначив він.

Микола Собуцький переконаний, що латифундії – це небезпека України. І саме це заважає побудувати українцям правову державу.

Довідка:

Латифу́ндія – велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок.

"Ми за те, щоб крок за кроком розробляти правила гри проти обмеження. Ми за ринок землі, але контрольований громадськістю, державою", – підсумував фермер.

Свою думку з цього приводу висловив і голова Волинської обласної ради Ігор Палиця.

"Так, я за мораторій на продаж землі! Випрошуючи на колінах подачки від МВФ, чиновники готові піти на все, аби якнайшвидше покласти частину траншу собі у кишені! Нас змусили підняти тарифи вище європейських, нас змусили їздити за продуктами до Європи, тому що там дешевше. Нам руйнують системи освіти і охорони здоров'я, не даючи альтернативи, нам розповідають, як себе вести із загарбником, не надаючи зброї та фінансів.... У нас вже скоро буде все, як в Європі, крім пенсій і заробітньої плати!" – написав Палиця на своїй сторінці у Фейсбуці.

З його слів, кредити в Україні – дорожчі, ніж в країнах Європи, у 18 разів, а середній клас, який, власне, міг би взяти участь в розвитку ринку землі, планово знищується. Тому альтернативи, окрім продажу за копійки, на думку Палиці, немає.

"Хіба ми хочемо стати аграрним придатком до успішної і розвинутої економіки країн – донорів МВФ?! Спочатку селянам треба надати доступ до дешевих європейських кредитних ресурсів, а вже потім знімати мораторій! Те, що ми бачимо сьогодні, – це не створення ринку землі та спасіння селян, а цинічний та чітко продуманий план повного пограбування!" – резюмував голова облради.

Власне, "укропівці" долучилися й до мітингу фермерів з вимогою продовжити мораторій на продаж землі, який відбувся 4 жовтня під стінами Верховної Ради. Серед них – і новообраний депутат від Волині Ірина Констанкевич.

Голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков пояснив пресі, що в цілому аграрії не проти запуску ринку землі, однак не в теперішніх умовах.

Загалом, за продовження мораторію на продаж землі публічно виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і "Радикальної партії". Раніше про те, що обмеження скасовувати не варто, заявляла і фракція політичної партії "Опозиціний блок". "Самопоміч" теж підтримує продовження мораторію, однак вважає, що його відміна реальна через два-три роки. Як повідомляє Цензор.Нет, про наміри підтримати продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі заявила і фракція БПП.

За підтримання продовження мораторію на продаж землі виступив спікер Верховної Ради Андрій Парубій. Крім того, він вважає, що таке рішення парламент зможе узгодити найближчим часом.

Ринок землі зробить Україну багатшою

Ідею запуску ринку землі підтримують переважно економісти. Зокрема, інвестиційний банкір Сергій Фурса пояснює, що зараз в Україні людей фактично позбавляють права розпоряджатися своєю власністю.

"При цьому ми маємо справу з кривим популізмом. Адже звичайний популізм – ми вам дамо гроші і всі будуть щасливі – логічний. Ми вам заборонимо робити щось, і ви будете щасливі – це вже з розряду мазохізму", – зазначив він.

До того ж він зауважив, що за вільний продаж земель виступають ті, у кого ця земля є, а проти – всі інші, "ті, хто слухає казки популістів про те, що прийде злий дядько і скупить всю землю". Якої, каже Фурса, у них і так нема, але її шкода.

"Сьогодні в Росії запустили Apple-pay. В Україні досі немає сертифікованих магазинів яблучної компанії, а глава податкової особисто ночами ловить людей з 7-им айфоном. Це ганьба. Точно також, як і той факт, що в Росії ринок землі працює вже років 10. І хто тут ближче до варварів? До речі, за ці 10 років ніхто не прийшов і нічого не скупив. Точно також нікуди не дінеться українська земля. Так, це прекрасний інвестиційний ресурс. І під нього в країну зайдуть мільярди доларів, які допоможуть, зокрема, тримати гривню. Приведуть до того, що можна буде швидше зняти всі валютні обмеження. Запрацює банківська система. Багато пряників. Але Баба Яга проти. І тепер не тільки вона", – зазначив банкір.

Сергій Фурса переконаний: якщо ринок землі таки запустять, то для людей, які виступають проти цього, взагалі нічого не зміниться. Хіба в кращий бік. Є ризики для агрохолдингів.

"Цікаво, але ж саме великі агрохолдинги зараз виступають проти ринку землі. Для них тут занадто багато ризиків. І багато витрат. І, здавалося б, саме з ними повинні боротися популісти. А ті, хто себе популістами не вважає, ймовірно, боряться не тільки за голоси, а й за потоки. Які можна собі виторгувати. А можна під цим соусом зробити кривий ринок землі, як приватизацію в 90-х, не допустивши велику частину потенційних покупців. Придумати різного роду права оренди на 50 років та інше. А як відомо, чим менше покупців, тим дешевше. І тим простіше простому депутату скупити рідної земельки", – міркує експерт.

З його слів, після запровадження ринку землі країна стане багатшою, і це саме те, чого бояться популісти. Адже тоді біднішими стануть вони.

Таку думку розділяє і журналіст Олександр Пасховер.

"На нашому багатостраждальному континенті залишилося тільки три країни, де держава наклала повну заборону на комерційний оборот земель сільгосппризначення: Україна, Білорусь і Північна Корея. Нічого собі компанія", – написав він у своєму Фейсбуці.

За час дії заборони на продаж ріллі, зазначив Пасховер, не постраждав жоден олігарх.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: ПРОТИ РИНКУ ЗЕМЛІ СТРАЙКУЮТЬ "ДУДКИ І ВСІ ЇМ ПОДІБНІ", – ЕКС-ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ ФЕРМЕРІВ ВОЛИНІ