У Африці виявили, що предки сучасних людей жили на 1 млн років раніше, ніж вважалося

Вчені дійшли висновку, що скам'янілості найдавніших предків людини в Південній Африці на мільйон років старші, ніж вважалось раніше.

Згідно з новим дослідження, останкам із печер Стеркфонтейн приблизно 4 мільйони років, 

Про це повідомляє Science Alert, пише УП.

Нове датування робить їх старшими за знамениту «Люсі» – залишки скелета австралопітека зі Східної Африки віком в 3 мільйони років.

Печери Стеркфонтейн є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, їх часто називають «колискою людства», бо там більше скам’янілостей австралопітеків, ніж будь-де у світі.

Серед цих залишків була «місіс Плес» – найповніший череп африканського австралопітека, знайдений в Південній Африці в 1947 році.

На основі попередніх вимірювань «місіс Плес» та інших скам’янілостей, знайдених на такій же глибині печери, їхній вік оцінювали у 2,1-2,6 мільйонів років.

«Але хронологічно це не було правильно, оскільки австралопітеки не мали б жити так довго», – сказав один з авторів дослідження Лоран Брюссель.

Вчений пояснює, що вже 2,2 мільйона років тому Homo habilis – найдавніший вид роду Homo, який включає Homo sapiens, вже кочував регіоном.

Оскільки скам’янілості надто старі та крихкі для перевірки, вчені аналізують осад поблизу місця, де вони були знайдені.

У дослідженні йдеться, що вчені недооцінили попередній вік скам’янілостей, оскільки вони вимірювали відкладення мінералів кальциту, які були молодшими, ніж решта частина печери.

Для останнього дослідження дослідники використали техніку, яка називається космогенним нуклідним датуванням, яка розглядала рівні рідкісних ізотопів.

Дослідники виявили, що «місіс Плес» та іншим скам’янілостям поблизу неї було від 3,4 до 3,7 мільйона років.

Раніше на думку вчених південноафриканський австралопітек вважався «занадто молодим», щоб бути предком роду Homo.

Це означало, що домівка «Люсі» у Східній Африці вважалася найбільш вірогідним місцем розвитку майбутньої людини.

Але нове дослідження показує, що у південноафриканського австралопітека було майже мільйон років, щоб перетворитися на нашого предка.

«Протягом мільйонів років, на відстані всього 4000 км ці види мали достатньо часу, щоб подорожувати, розмножуватися один з одним… тож ми можемо уявити загальну еволюцію по всій Африці», – сказав Лоран Брюссель.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Назвали 12 найважливіших археологічних знахідок десятиліття (фото)
• Знайдені археологами скелети «закоханих із Модени» виявилися чоловіками
• Вчені змоделювали обличчя за черепом австралопітека