Поділитись:

Європа VS Скандинавія: чому навчання за кордоном перспективніше. Досвід лучанки

Понеділок, 05 грудня 2016, 21:15

Українська освіта давно потребує докорінної реорганізації. Вона поступається європейській за рівнем викладання наук та зацікавленості серед студентів, підходом до освітнього процесу, метою й принципами. Тож не дивно, що чимало молодих юнаків та дівчат обирають навчання за кордоном як альтернативу освіті в Україні.

Винятком не стала і героїня сьогоднішнього матеріалу – 21-річна лучанка Ілона Подляшаник. Майбутній медик розпочала власний освітній базис із Луцького базового медичного коледжу. Далі – здобуття докторської ступені у Кракові. Нині вона навчається на заочній формі біологічного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки та завдяки академічній відпустці перевелася на навчання в Норвегію.

Діловому виданню Волині "Конкурент" Ілона розповіла про те, як виникла ідея навчання в Польщі та Норвегії, складність освітнього процесу за кордоном та відмінності українсько-європейської освіти.

Медична освіта в Україні набагато краща, ніж є можливості для українського лікаря в принципі

– Ваша майбутня професія?

– Лікар. Зі спеціальністю поки що не визначилася, адже ще маю чотири роки. Спеціальність лікаря визначається інтернатурою після навчання. Перші шість років всі лікарі вивчають одне і теж. Я ще не поспішаю, хоча думаю над онкологією.

– Розкажіть, як у вас з'явилася ідея навчання за кордоном. Це самостійна організація чи навчання за програмою?

– Саме через здобуття медичної освіти в Луцьку й вирішила. Взагалі, я вважаю, що наш луцький медколедж дає дуже хорошу освіту, але мене розчарувала невідповідність медичної освіти в України та медичної системи. Вони не пов'язані настільки, наскільки повинні були б. Нам в коледжі казали: "Ви зараз вчите це так, але все рівно вас в лікарнях будуть переучувати відповідно до можливостей лікарні, матеріального забезпечення, забезпечення препаратами тощо". На практиці я теж у цьому переконалася. Медична освіта в Україні набагато краща, ніж є можливості для українського лікаря в принципі. Я розчарувалася, і саме тому за кордоном...

Я кажу всім, хто шукає якісь агентства, посередників, щоб влаштовуватися на навчання: "Зараз є інтернет". Переплачувати за інформацію, яку можна знайти в інтернеті? Навіщо? А от щодо підготовки до екзаменів, то це треба. У мене були вступні іспити.

– Як ви можете охарактеризувати учбовий процес? У чому плюси та мінуси освіти?

– Взагалі, медицина підпорядковується Міністерству охорони здоров'я, а не освіти й науки. Відповідно, система освіти відрізняється від інших наук. У мене навчання відбувалося англійською мовою. Тому те, що я зараз розповідаю, – це медичне навчання в Польщі англійською мовою. Вона мені дуже схожа на скандинавську і західно-європейську. Такі відмінності, які я виділила для себе в порівнянні з навчанням в Україні: там немає апріорі поваги до викладача, оскільки повагу студентів він повинен заслужити своєю компетентністю в питанні та професіоналізмом у педагогіці. Там немає, як у нас, що викладача слухаєш і йому не можна перечити. У Польщі, по суті, викладач служить студенту. Викладачі дуже турбуються про свою репутацію серед студентів, тому що вони весь час дають фідбек (відгук, коментар – К.) в адміністрацію про того чи іншого викладача. Якщо їм щось не подобається – у викладача будуть проблеми.

Серед студентів у Польщі дуже цінується освіта. Немає списування – про це навіть не йдеться. Ти витратив сили, щоб навчатися на тому курсі, на якому ти навчаєшся. Це не в'яжеться зі списування. Особливо медицина, особливо науки… Відпадає будь-яка повага до студента, якщо ти списуєш. Це мені теж дуже подобається!

Я пам'ятаю, що декілька років тому я брала участь у дебатах, де теза звучала так: "Червоний диплом – це марта трата часу". За кордоном такого питання не стоїть в принципі – про валідність диплома чи освіти– тому, що в них наявність диплома означає, що ти пройшов курси, отримав теоретичні й практичні навички. Роботодавець може зайти в будь-який момент і перевірити, які навики ти маєш, переглянувши диплом та додаток до нього. Немає питання, чи освіта щось дає, адже за кордоном вона дійсно валідна. А в Норвегії при влаштуванні на роботу навіть питають середній бал диплома: ти онлайн реєструєш свій сивіль, і тебе запитують середній бал.

Серед студентів у Польщі дуже цінується освіта

– Щодо навчання у Кракові. Якими були особливості навчання? Як був організований навчальний процес?

– На першому курсі в нас була велика наукова база. Було чотири наукових предмети: анатомія, гістологія, біохімія та фізіологія. Це були лекції та практичні заняття. Лекції не обов'язкові для відвідування, а це ще один показник того, наскільки добре працює викладач на лекціях і скільки студентів з'являється на його предметі. Практична база не дозволяє жодного пропуску. На другому курсі було багато роботи відведено на публічні виступи, роботу в команді, підготовку презентацій.

У нас був предмет, на якому ми проводили паралелі з Доктором Хаусом, оскільки ми ставили диф-діагноз (диференціальний діагноз – К.). Наша велика група з 80 людей була поділена, і кожній давали симптоми. Кожен учасник тієї чи іншої групи вибирав собі симптом і робив дослідження. Потім всі збиралися, кожен робив презентацію по своєму симптому та давав здогадку, яке це може бути захворювання. Наприкінці група приходила до висновку, яка це хвороба. Викладач за цим тільки спостерігав.

Форма презентацій могла бути будь-якою, аби тебе слухали і аби твоя інформація була валідною. Один студент абсолютно всі презентації з цього предмету писав пісні. Він приходив з гітарою на пари, і кожна його презентація – це нова пісня з якоїсь хвороби чи симптому.

На другому курсі в нас було багато дебатів та дискусій. Це був вступ у медицину після наукової бази першого курсу. Дуже інтенсивно розвивали вміння працювати в команді, шукати правильну інформацію з ресурсів, які в тебе є.

У нас був предмет, на якому ми проводили паралелі з Доктором Хаусом

– Як вийшло так, що навчання в Кракові ви перервали і у вас з'явилося бажання навчатися у Норвегії?

На курсі, на якому я навчаюся, 80 % моїх одногрупників із Норвегії. У них велика нестача медперсоналу будь-якого рівня, але кількість місць в медичних навчальних закладах Норвегії повністю не перекриває потребу медпрацівників. Вони своїх учнів відсилають навчатися за кордон. За два роки я доволі багато дізналася про норвезьку культуру і зацікавилася. У них безкоштовна освіта для будь-якого студента, адже законом заборонено до іноземців ставитися гірше, ніж до норвежців. Єдиний критерій – знання норвезької мови. Норвезьку мову я знаю зараз на рівні B2, а для повного переведення потрібен C1.

– Якими є матеріально-побутові умови студентів?

– В Ягелонському університеті на медичному гуртожитки на дуже якісному рівні. У кожного своя кімната. Немає такого, що в одній кімнаті два ліжка. В одному блоці розташовані дві кімнати. Кухня та душ розраховані на двох людей. Також є спортзал, кімната для навчання внизу, невеличкий кінотеатр, але й ціна відповідна. Я знаю ситуацію з гуртожитками у Кракові загалом, де і чотири людини в кімнаті можуть жити. Але санітарні умови дотримані на рівні. За свій гуртожиток я платила 1 тисячу злотих в місяць.

Мовного бар'єру не було

– Чим відрізняється щоденне спілкування серед студентів тут і там? Як поводить себе студентське середовище?

– Мені дуже подобається, що в європейських університетах відбувається сильний поділ. Ті люди, які навчаються на медицині, реально в ній зацікавлені. Відповідно, це дуже відображається на вільному проведенні часу. По суті, вільного часу в нас не було дуже багато (сміється – К.), але в ті моменти завжди торкалися теми медицини. Це і допомагає навчальному процесу, який зовсім нелегкий. Особливо, перші роки…

Наприклад, збиралися ми на традиційні "takoknights" щоп'ятниці. Хтось запрошував усіх до себе (а хост-господар кожного разу змінювався), і готував щось. Для того, щоб ти зміг взяти якісь інгредієнти, ти мав відповісти на якесь запитання. Даєш відповідь правильно – отримуєш свою порцію м'яса чи сиру.

Мені дуже подобається, що там в університети поступають люди, які вибирають спеціальність і присвячують цьому своє життя, адже хочуть цим займатися. Це, по суті, гурток за інтересами.

– Із якими труднощами доводилося зіштовхуватися під час переїзду/навчання? Мовний бар'єр був?

– Мовного бар'єру немає. Насправді, мова за таких умов швидко "підтягується", коли ти оточений цим середовищем. Найбільша проблема полягала у вільному часі. Перший курс – це було, як нам тоді здавалося, практично неможливо. Ти закінчив екзамен, і ти розумієш, що у тебе немає одного дня для перепочинку, і тобі потрібно вже готуватися до наступного тесту за три-чотири дні. І так цілий рік! На другому курсі було легше і набагато цікавіше, тому що почалася медицина більш практичного напрямку.

Норвежці влаштовували "shadowing"

– Які найкардинальніші моменти (різниця в освіті, принципах навчання) під час перебування у Польщі вас вразили?

– Мене вразило, яку норвежці на нашому курсі готові були виділяти свій вільний час на волонтерську діяльність. У нас функціонувало біля 30 гуртків (спортивних, навчальних тощо). Студенти влаштовували на волонтерських засадах "shadowing" (стеження), коли йшли в лікарню і як тінь ходили за лікарем. Все трималося на бажанні деяких ініціативних студентів витрачати час на керування такими гуртками чи клубами.

Не було необхідності брати абонемент у спортивний зал, тому що функціонували безкоштовні спортивні гуртки в університеті. Із першого курсу також можна було ходити в лікарні і дивитися на операції.

– А практика у Кракові була?

– У лікарні ми були на цих гуртках, а так – ні. Це зараз мої одногрупники інтенсивно ходять у лікарні, бо почалися у них такі предмети, як "педіатрія", "хірургія", "терапія".

– А от щодо навчання в Норвегії? Ми говорили про те, чим відрізняється медична освіта в Україні та Польщі. А яка різниця між Польщею та Норвегією у цьому плані?

– Різниця є. У Норвегії медична освіта спрямована на есе і форму "запитання-відповідь": ти або даєш повністю розлогу відповідь на запитання, або усно відповідаєш, що більше поширене, ніж у Кракові. Це основна відмінність! Медицина там викладається норвезькою мовою, але незалежно від того, який це університет, на п'ятому курсі – англійською. У Норвегії знання англійської мови просто необхідне.

У них така політика, що для іноземців все повинно бути таке ж, як і для норвежців. У Кракові – ні. Навіть при підписанні договору є пункт про те, що студент не претендуватиме на стипендії та гранти від університету.

Навчання у Кракові на медицині англійською мовою дороговартісне, та становило 11 тисяч євро за рік. У Норвегії для навчання студент все рівно повинен мати певну суму коштів на картці, щоб уряд та міграційна служба при видачі візи були впевнені, що в тебе є кошти на проживання: або показуєш виписку з рахунку, або надаєш договір від працедавця, який зазначає, що ти маєш 20 % зайнятості, і тобі вистачить на проживання упродовж цього року, або гранти чи стипендії, яких безліч.

У Норвегії також існує специфічна система кредитів. Будучи іноземцем із видом на проживання ти береш кредит, де тобі кажуть, скільки ти маєш повернути, а скільки отримуєш задарма. Серед студентів поширений грант, де 40 % забезпечення тобі "дарують", а 60 % грошей, витрачених за час навчання, ти будеш повертати.

У Норвегії знання англійської мови просто необхідне

– А норвезьку ви де вивчали?

– Сама. Знайшла хороші матеріали. Тим паче, що у мене стільки можливостей спілкуватися норвезькою, тому не було складно вивчити самій.

– Чим плануєте займатися у Норвегії, крім навчання? Можливо поєднаєте навчання з підробітком за професією?

– Із навчанням на медицині залишається не дуже багато вільного часу. Але я вже знайшла собі роботу в лікарні у Норвегії, тож планую підробляти під час навчання.

– Які професійні плани, скажімо, на 5 років можете окреслити?

– Я помітила, що у мене з року в рік змінюється позиція. Ще чотири роки – і я впевнена, що те, що я скажу зараз, може й не буде на мені. Батьки та друзі, здається, вже думають, що я сюди не повернуся. Якось відчувається це… Але що зробиш… Мені дуже подобається освіта за кордоном!

Надрукувати
мітки:
коментарів