Поділитись:

Які вулиці у Луцьку хочуть перейменувати: повний список (відео)

Четвер, 14 квітня 2022, 16:19
Які вулиці у Луцьку хочуть перейменувати: повний список (відео)

У Луцьку планують перейменувати 106 вулиць. При цьому іменні назви п'яти з них підпадали під декомунізацію ще з 2015 року.

Про це йшлося під час засідання ініціативної групи 14 квітня.

Представниця Інституту національної пам'яті Леся Бондарук, яка розробляла проєкт рішення, оприлюднила повний перелік вулиць, які підпадають під перейменування. Це вулиці, пов'язані із росією або російськими та радянськими діячами. Експертка проаналізувала всі вулиці та провулки Луцька, вивчила їхні старі назви, які мали місце до радянізації України. Деяким вулицям пропонують повернути історичні назви. Також для деяких вулиць вже запропоновані варіанти нових назв. Всього у списку 106 вулиць і провулків.

Номер у рєстрі вулиць міста і назва вулиці

російського походження

Стара назва вулиці, розташування

Пропозиція

нової назви

1

9. Баженова – російський архітектор (1737-1799)

(Поблизу Київського майдану)

Старої назви немає

Розташована між вулицями Повстанська (Панфілова) і Сірої дивізії (Островського)

Виникла на землях давнього хутора Варварівка (Барбарщизна).

Назву Баженова отримала у 1952 р.

 

2

11. Балакирєва – російський композитор

(Район Дубенської)

Старої назви немає

Район Дубенської. Йде від вул. Говорова до Надрічної.

Назву отримала у 1969 р.

 

3

25. Боженка – радянський військовий діяч (1871-1919), червоний командир

Старої назви немає

Боженко Василь Назарович 1871-1919 Діяч комуністичної партії, командир більшовицьких військ під час війни з УНР в 1917-1919 рр.

Магістральна

4

28. Бородіна – російський композитор (1883-1877)

(Район Дубенської)

Старої назви немає

Між двома гілками вулиці Надрічна. Назву отримала у 1969 р.

 

5

34 Брюллова – російський художник, викупив Шевченка

(Район Теремно)

Старої назви немає

Бере початок від вулиці Щусєва (між буд.23 і 25), на вулиці кілька приватних житлових будинків.

 

6

40. Вахтангова – російський театральний режисер (1883-1922)

(Район Вишкова)

Старої назви немає

Паралельна вулиці М.Заньковецької.

Названа у 1959 р.

 

7

44. Верещагіна – російський художник-баталіст (1842-1904)

(Район Теремно)

Старої назви немає

Паралельна пр.Відродження, має дві гілки, одна тупикова - від вул.Щусєва, друга - від вул.С.Ковалевської

 

8

57. Вільямса – радянський вчений грунтознавець (1863-1939)

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Потебні до вул.Баранова.

 

9

60. Волгоградська – російське місто

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Рільна

Від вул. Товарова до вул.Макарова понад ставками річки Омелянівка. Волгоградська із 1947 р.

Рільна

10

66. Вороніхіна – російський архітектор (1759-1814)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Паралельна вулиці Мазепи.

 

11

68. Гаврилюка – ідеолог КПЗБ та КПЗУ

(район Центр)

Старі назви - Пречистенська, Плоцька, Святогірська.

На Плоцькій, 20 діяла Українська гімназія, Святогірська була з 1941. Гаврилюка - у післявоєнний час

Плоцька

12

79. Глінки – російський композитор (1804-1857)

Перша назва - Нова.

Від вул.Ковельска (за буд.53) до вул.Володимирської.

 

13

81 Глієра – російський композитор лауреат Сталінської премії

(район Теремно)

Старої назви немає.

Паралельна вулиці Мазепи. Названа у 1961 р.

 

14

86. Говорова – російський генерал і маршал (1897-1955)

(Дубнівський район)

Старої назви немає

Має дві паралельних гілки від проїзду до вулиці Ставки і до вулиці Нікішева. Вулиця виникла в час розпланування кварталу індивідуальної забудови в 1960-ті рр. Назву отримала в 1961 р.

Павла Чубинського

15

89. Гончарова – російський письменник (1812-1891)

(Район Центр)

Старої назви немає

Від Градного Узвозу до Паркової, паралельна Глушець.

 

16

90. Гордіюк – волинська комсомолка розстріляна в час Колківської першотравневої демонстрації

(район Завокзальний)

Починається від шляхопроводу над залізницею, який веде з вул. Ківерцівська і закінчується кільцем на стикові двох проспектів - Соборності і Відродження. Розділяє два райони міста - Завокзальний і Гущу. Частина її належить до давньої вулиці села Гуща, що називалася Болохівська. Довжина 1460 м.

Болохівська

17

100. Грекова – російський художник-баталіст Червоної армії

(Район Дубенської)

Старої назви немає.

Від вул.Нікішева до Говорова.

Генерала Олександра Грекова

18

102. Грибоєдова – російський письменник (1794-1829)

Перша назва - Кавалерійська. Завершувалася на майдані Звитяги, який нині забудовано

Грибоєдова з 1954 р.

Звитяги

19

104. Гризодубової – російська льотчиця (1910-1993)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Паралельна вулиці Мазепи.

 

20

111. Даньшина – комісар батареї, загинув при вигнанні нацистів із Луцька, похований на Меморіалі

Біографії навіть у Вікіпедії нема

(Район Гнідава)

Стара назва - Окружна.

Значна міжквартальна вулиця від Львівської магістралі до вул.Шота Руставелі. Складається з двою частин.

 

21

115. Декабристів – російських військових-революціонерів

(район Теремно)

Старої назви немає.

Пролягає від вул.Карпенка-Карого до вул.Відродження, паралельна вул.Хурсенка і Рівненській

 

22

119. Добролюбова – російський літературний критик, високо цінував творчість Шевченка

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Чернишевського в сторону річки Омелянівка, тупикова.

 

23

122. Докучаєва – російський і український вчений-грунтознавець

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

Від вул.Потебні до вул.Даньшина.

 

24

130. Єрмолової – російська актриса (1853-1928)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Бічна від вул.Мазепи до р.Сапалаївки, тупикова. Названа у 1957 р.

 

25

131. Єршова – російський військовий, рядовий ГРС, загинув при вигнанні нацистів із Волині, похований у с.Старий Чорторийськ

(Район Гуща)

Старої назви немає.

Йде від кільця на розвилці Відродження-Соборності Гордіюк на північну околицю Луцька. Має переважно індустріальний характер.

 

26

133. Жуковського – російський вчений, основоположник аеродинаміки (1847-1921)

(Район Вишків)

Старої назви немає.

Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.

 

27

147. Захарова – російський архітектор (1761-1811) за його проектами будувалися будинки і в Україні (Херсон, Чернігів, Дніпро)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Починається від вул.В.Хурсенка, паралельна проспекту Відродження. Названа у 1954 р.

 

28

159. Ізмайлова – за радянським міфом був організатором комуністичного антифашистського підпілля в Луцьку

(Район Дубенської)

Старої назви немає.

Від вул.Говорова до вул. Нікішева.

 

29

162. Казакова – російський архітектор (1738-1812)

(район Теремно)

Старої назви немає.

Починається від вул.Рівненська (між 79 і 81) і до вул.Декабристів, далі від вул.Щусєва (17 і 19) до вул.С.Коваленської п’ять перших непарних номерів. Своєрідна вулиця-проїзд. Назву отримала у 1952 р.

 

30

165. Карбишева – російський військовий інженер, будував на Волині. Замучений у нацистському таборі Маутхаузен.

(Район Гуща)

Старої назви немає.

Між вул.Наливайка і Теремнівською. Немає жодного житлового будинка. Назву отримала у 1963 р.

 

31

169. Качалова – російський актор (1875-1948)

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Симиренка до бічної Ковельської

Пасує якась природнича назва

32

170. пров. Качалова – російський актор (1875-1948)

Старої назви немає.

Пасує якась природнича назва

33

184. Ковпака – командир партизанського зєднання

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

Від вул.Мамсурова, паралельна вулиці Боженка. Виникла, коли почали будувати ДПЗ.

 

35

187. Кольцова – російський поет (1809-1842) писав вірші й українською мовою

Старої назви немає.

Тупикова. Індивідуальні забудови.

Назву отримала у 1956 р.

 

36

191. Конякіна – росіянин, комбат, загинув під Луцьком, похований на меморіалі, ГРС

Старої назви немає.

Довга (2570 м.) магістральна вулиця від вул. Карбишева до вул.Карпенка-Карого, пересікається з Гордіюк.

 

37

196 Короленка – російський письменник-гуманіст, «Сліпий музикант», (1853-1921)

(Район Центр)

Перша назва - Короленка ще до 65-річчя письменника при житті у 1918 р.. Далі назви - Новозапроектована, Бічна Сінкевича, Сенаторська, з 1941 р. - Котляревського

Від Б.Хмельницького - до Набережної. Тупикова. Відновлено Короленка у 1944 р.

 

38

214. Крилова – російський письменник, байкар (1769-1844)

(Район Центр)

Перша назва - Жеромського, з 1939 р. - Ворошилова, у 1941 р. - Острозького, з 1944 р. - Ворошилова, з 1957 р. - Крилова.

Є пропозиція - Юзефа Лободовського

39

217. Купріна – російський письменник, трохи жив в Україні (1870-1938)

(Район Центр)

Перша назва - Київська.

Паралельна вул. Карпенка-Карого, тупикова.

 

40

218. Курська – російське місто

(Район Красне)

Перша назва - Кузнєцова, із 1960-го - Курська

За школою № 2. Від вул. Люблінська до вул.Баранова.

 

41

219. Курчатова – російський вчений-ядерщик

(Район Центр)

Перша назва - Гданська.

Від вул.Коперника до р.Сапалаївка, тупикова. Перейменована у 1960-му.

 

42

220. Кутузова – російський генерал, що переміг Наполеона

(Район Теремно)

Перша назва - Кожедуба. Із 1957 р. - Кутузова.

Йде від вул.Купріна аж до вул.Казакова. Її перетинає вул.Карпенка-Карого, а також буд.№2 на Мазепи. Тому є три групи номерів: 1-9, 11-24, 25-52.

Кожедуба

43

222. Ландау – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1962)

(Район Вересневе)

Перша назва - Молодіжна.

Від вул.Ранкова до вул.Корольова.

 

44

225. Левітана – російський художник-пейзажист

(Район Красне)

Старої назви немає.

Звивиста від перехрестя Львівська-Городецька-Даньшина до вул.Трутовського.

 

45

227. Лермонтова – російський поет

(Район Красне)

Стара назва - Модринова

Пролягає по обидва боки Львівської. Перша частина - від вул.Смирнової до Степової. Дгуга - від магістралі до Тимірязєва.

Модринова

46

230. Лескова – російський письменник

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від Ковельської магістралі до вул.Качалова і далі в сторону Симиренка. Побудова садибна

Садибна

47

239. Лобачевського – російський математик

(Район Центр)

Перші назви - Сіра, Буденна (звичайна).

Бічна вул.Коперника (між буд. 79-81), виходить до р.Сапалаївка, паралельна вул. Чехова.

 

48

240. Ломоносова – російський вчений світового значення

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Монопольна, бо поруч був монопольний винно-спиртовий завод. Ломоносова з 1961 р.

Колишнє село Красне. Від вул.Шевченка до ставків річки Омелянівка. Звивиста.

Монопольна

49

241. Лопатіна – російський прикордонник, начальник застави В-В (1915-1941)

(Район Дубенської)

Старої назви немає.

Бічна від Заводської, паралельна Дубнівській.

 

50

249. Макарова – російський командир полку 2-ї кавдивізії

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від Ковельської до вул.Рилєєва. Об’єднала дві давні назви села Красного - Новоброварну і Староброварну.

 

51

251. Маковського – два брати російські художники

(Район Красне)

Навіть не зназначено на честь котрого з братів названо.

Від вул.Львівської (за буд. 146) до Степової.

 

52

262. Мамсурова – російський командир дивізії

(Район Вересневе)

Старої назви немає.

Від вул.Потебня до вул.Межова

 

53

264. Матросова – російський солдат

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Путінцева до Омелянівського ставу. Садибна.

 

54

266. Менделєєва – російський вчений світового значення

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

У кінці Володимирської, від Фрунзе до мосту через Омелянівку. Садибна

 

55

268. Мечникова – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1908)

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул. Коханської до Городецької.

 

56

276. Мічуріна – російський біолог-селекціонер

(Район Центр)

Перша назва - Варварівка, з 1921 р. - Золота, з 1944 р. - Мічуріна.

За Київським майданом, паралельна з Рівненською, тупикова.

Золота

57

277. Можайського – російський винахідник літака

   

58

292. Нахімова – російський адмірал

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Зелені, в 1941 р. перейменували на Огіркову

В кінці Володимирської праворуч поворот перед Свято-Феодосіївською церквою. Веде до річки Омелянівки.

Зелені, Огіркова

59

295. Нестерова – російський військовий льотчик

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Берестова до Омелянівського ставу. Перетинає вулиці Фрунзе і Нахімова.

 

60

299. Нікішева – комісар генерала Потапова

(Район Дубнівська)

(Дубнівський район)

Починається від проїзду між вулицями Ставки і Садовського. Іде паралельно з Дубнівською до вулиці Говорова, а потім повертає на 90 градусів і виходить на Дубнівську. Виникла на планах детальної індивідуальної забудови в 1960-ті рр. Назву отримала 1961 р.

Старої назви немає

Нікішев Михайло Семенович (1906-1941)- член вищого військово-політичного складу РККА, член Воєнної ради 5-ї армії Київського особливого воєнного округу.

Був начальником політвідділу при комкорі Г.Жукову, відповідав за ідеологічні чистки в рядах Червоної армії, був дуже жорстоким до рядових солдатів.

Михайла Вербицького

Громадські слухання за перейменування відбулися двічі

61

315. Павлова – російський вчений, лауреат Нобелівської премії (1904)

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Баранова до Гончарівки. Паралельна зі Степовою. Виникла на полях села Малий Омеляник.

 

62

327. Петрова – заступник політрука прикордонної застави

(Район Вишків)

Старої назви немає.

Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.

 

63

330. Пирогова – російський військово-польовий хірург

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Тарасова до вул.Сєчєнова. Паралельна зі Степовою і Баранова.

 

64

 

331. Писаревського – начальник штабу Потапова

(Район Теремно)

Перша назва - Артема.

Пролягає від пр.Відродження до вул.Теремнівська.

 

65

341. Попова – російський вчений-фізик зі світовим ім’ям

(Район Кічкарівка)

Старої назви немає.

Від вул.Нахімова до Берестової.

 

66

342. Потапова – російський генерал 5-ї армії, яка стояла в Луцьку

(Район Центр)

Перша назва - Банкова. потім - Крашевського, у 1960-х - Потапова.

 

67

348. Пржевальського – російський дослідник

(Район Центр)

Перша назва - Бічна Кривої. Потім провулок Тильний. З 1953 р. Пржевальського

Паралельна ву.Комерника, від вул.Північна до Сепалаївки.

 

68

358. Путінцева – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі

(Район Кічкарівка)

Стара назва - Новоброварна, потім Легіонерів, Торчинська.

Від вул.Ковельська робить на 90 градусів поворот і йде паралельно з Володимирською до Омелянівського ставу.

 

69

359. Пушкіна – російський поет світового значення

(Район Центр)

Перша назва - Сєраковського, із 1939 р. - Пушкіна.

Бічна від вул. Лесі Українки, тупикова.

 

70

363. Рахманінова – російський композитор

(Район Вересневе)

Старої назви немає.

Від вул. Дачна до вул. Крушельницької

 

71

291 Народних Дружинників

Перша назва - Листопадова

 

72

367. Рилєєва – російський поет-декабрист, автор поем «Войнаровський» і «Наливайко»

(Район Кічкарівка)

Стара назва - Монопольова (там були спиртові склади).

Від вул.Кічкарівська до вул.Макарова.

 

73

377. Салтикова-Щедріна – російський письменник-сатирик

Старої назви немає.

Бічна від вул. Героїв УПА до вул. Руданського.

 

74

384. Сенатора – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі

Перша назва - Бульварна, потім - Старобульварна, Львівсько-Млинарська, із 1921 р. - Сонячна. Потім - Лесі Українки. з 1970 р. - Сенатора.

На перехресті з вул.Коперника житловим будинком розлідена на ліву і праву частини.

 

75

386. Сєченова – російський вчений

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від перехрестя Баранова і Потебні до вул.Лисенка.

 

76

391. Скрябіна – російський композитор

   

77

393. Смєлякова – російський поет, ідеолог комсомолу, книга «День Росії»

(Район Теремно)

Перша назва - Артема

Тупикова вул.від вул.Струтинської, паралельна вул.Писаревського

 

78

394. пров. Смєлякова – російський поет, ідеолог комсомолу, книга «День Росії»

(Район Теремно)

На карті міста видає лише провулок Смелякова, вулицю не видає

 

79

395. Смирнова – російський військовий

(Район Красне)

Старої назви немає.

Має форму бумеранга. Йде від вул.Лєрмонтова до вул. Баранова, біля православного храму Петра і Павла.

 

80

400. Софії Ковалевської – російський математик

(Район Теремно)

Старої назви немає.

Починається з мальовничого берега Сапалаївки і проходить через весь квартал. І виходить на пр.Відродження. Названа у 1957 р.

 

81

401. Софії Перовської – російська революціонерка

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

 

82

410. Старова – російський архітектор

   

83

421. Стрельникова – російський композитор

(Район Вересневе)

Старої назви немає.

Від Корольова до Крущельницької.

 

84

423. Струтинської – партизанська мати НКВД

(Район Теремно)

На карті не показує. Звірити на яку перейменована

 

85

426. Сурикова – російський художник

(Район Теремно)

Старої назви немає.

Від вул.Щусєва до вул.Кн.Острозьких.має гарно оглядову місцевість. Названа у 1960 р.

 

86

429. Тарасова – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі

(Район Красне)

Перша назва - Омелянівська

Паралельно з Володимирською йде від вул.Львівська до межі міста.

 

87

434. Тимірязєва – російський вчений

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

Між вул.Потебні і вул.Даньшина.

 

88

440. Трункіна – російський військовий, ГРС, похований на меморіалі

(Район Дубенської))

Старої назви немає.

Починається від вул.Дубенської вбік. Там розташований пам’ятник Героям Крут.

 

89

445. Туполева – російський авіаконструктор

(Район Вересневе)

Старої назви немає.

Від вул.Ольжича до вул.Далека.

 

90

446. Тургенєва – російський письменник

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Володимирська до вул.Тарасова. Однобічна забудова.

 

91

452 Ушинського – російський вчений-педагог

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Марії Склодовської-Кюрі, з 1941 -го - Овочева, з 1961 р. - Ушинського.

Бічна від вул. Шевченка

 

92

454 Федорова – командир партизан, генерал НКВД і секретар обкому

Федоров Олексій Федорович (1901-1989) - парт. і держ. діяч, один із організаторів і керівників партизанського руху в Україна в роки Другої світової війни.

Генерал-майор НКВС (1943) , активно боровся не лише проти німецьких окупантів, але й проти УПА. Помер у 1989 р. в Києві. Варто пам’ятати, що в молодості О. Федоров у складі Червоної армії воював у 1920–1921 рр. проти армії УНР.

Двічі Герой Рад. Союзу (1942, 1944).

Рекомендовано перейменувати Інститутом історії НАН.

Старої назви немає.

Район Завокзальний. Вулиця, що виникла у 1980-х рр. у процесі розбудови Завокзального району на території колишнього танкодрому. Пролягає від вулиці Конякіна (між буд. 11 і 15а) до вулиці Кравчука (між буд 9 і 11). Паралельна з вулицею Гордіюк.

Назву вулиця отримала в 1997 р.

Героїв-добровольців

93

462 Хакімова - військовий, рядовий ГРС, загинув при визволенні Волині

(Район Центр)

Стара назва - Міщанська, Дольна

Паралельна Глушець до вул.Кривий Вал.

Із 1970 р. - узбека Хакімова, який загинув у бою з нацистами у с.Старий Чорторийськ і там похований.

 

94

464. Хотимська – етимологія невідома

Старі назви – Перша польова, Іванчицька

Район Кічкарівки. Паралельна з Кічкарівською, з’єднується з нею проїздом.

 

95

467. Ціолковського – російський вчений космонавтик

(Район Вишків)

Старої назви немає.

Йде від вул. Героїв УПА до Авіаторів.

 

96

468. Чайковського – російський композитор світового рівня

(Район Центр)

Перша назва - Петра Скарги (єзуїтський проповідник, публіцист), з 1941-го - Тобілевича, з 1944 - Чайковського.

Пролягає від вул.Заповітна до вул.Короленка.

Тобілевича

97

470. Чекаліна – російський партизан

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

Від вул.Потебні до вул.Даньшина.

 

98

471. Челюскіна – російський дослідник

(Район Красне)

Старої назви немає.

Від вул.Рєпіна до вул.Тарасова. Паралельна зі Степовою і Педагогічною.

 

99

474. Чернишевського – російський письменник

Старої назви немає.

Район Кічкарівка. Довга вулиця – 2600 м, від вул. Ковельська до вул. Шевченка. Виникла у 60-х роках. Розташовані школа № 13, служба охорони здоров’я УМВС, пожежна частина.

 

100

475. Черняховського – російський генерал

(Район Гнідава)

Об'єднала вулицю Радієву (Петра Могили) і Довгу.

Від вул.Потебні. Має дві гілки. Розташований ліцей № 14.

 

101

477. Чехова – російський письменник

(Район Центр)

Виникла у 1895 р. Перша назва - Познанська. Із 1941 р. - Клеванська. З 1952 р. - Чехова

 

102

481. Шишкіна – російський художник

(Район Красне)

Від вул. Волинська до вул.Степова. Паралельна вул.Володимирська та Рєпіна.

 

103

486. Щепкіна – російський актор

(Район Центр)

Перша назва - Торуньська. Із 1960 р. - Щепкіна.

Бічна від вул.Коперника до р.Сапалаївка. Тупикова.

 

104

488. Щусєва – російський архітектор

(Район Теремно)

Старої назви немає.

Веде від вул.Мазепи 8 до пр.Відродження. Назву отримала в 1957 р.

 

105

489. Янки Купала – білоруський письменник, який писав в дусі радянського офіціозу

(Район Кічкарівка)

Перша назва - Винокурна, потім Винярська

Від вул.Ломоносова до вул. Шевченка (за обласною інфекційною лікарнею)

 

106

406 Станіславського - рос. режисер.

(Район Гнідава)

Старої назви немає.

Від вул.Львівська до вул.Боженка.

 
 

492. Ярощука

Юхим Ярощук – (1922-1972) - голова викопкому Волинської обласиої ради депутатів трудящих з 1952 р. по 1972 р. Народиєся а с. Сереховичі Старовижівського райану. У роки Другої Світової війни в тилу (у Башкирії) займався політико-виховною роботою, зокрема, був заступником політрука у стройбаті. Після війни навчався у Львівській партійній школі КП(б)У. Потім був назначений секретарем Рожищенського обкому КП(б)У, потому – очолював виконком Волинської обласної ради депутатів трудящих. Був депутатом Верховної Ради СРСР чотирьох скликань.

Попередні назви – Сільська, Яна Матейка

Район Центральний. Внутрішньоквартальна вулиця, що відходить від вулиці Суворова за головним корпусом Волинського СНУ(між буд. 13, 15), пересікає річку Сапалаївку і виходить на вулицю біля меморіалу Вічної слави. Виникла ця вулиця на місці колишньої дороги, що вела до поміщицької садиби у село Волиця Підлуцька (Сапалаївська).

Сергія Тимошенка

Громадські слухання відбулися

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів