Поділитись:

Де брати кошти на відновлення після війни?

Субота, 09 квітня 2022, 22:38

Потреба воювати і потреба відновлювати починають дедалі частіше вступати в конфлікт один з одним. Я це часто прогнозував в своїх попередніх дописах. Ні, війна не закінчилась, і вона ще дуже далека від закінчення. І ні, люди не можуть не повертатись в своє житло, не можуть не працювати, і смерть економіки настільки ж погана як і поразка у війні.

Однак, і відновлення, і війна потребують шалених ресурсів, яких звісно обмаль. Тому я спробую дати своє бачення, як би правильно було поєднати ці історії.

Війна є пріоритетом номер 1. Тобто вибираючи між цими двома – треба вибирати війну. Тут я веду мову про державні ресурси: це бюджет, це різного типу облігації, державні кредити тощо. Це в тому числі і використання ресурсу дипломатії щодо пошуку зброї. Це і публічна активність головних спікерів країни, які мають фокусувати увагу саме на перемозі у війні. Дискурс війни і все для перемоги – повинно домінувати у нас і назовні.

За таких умов постає питання: де брати кошти на відновлення? По-перше, зараз мова не йде і не може йти про повноцінне відновлення. Зараз йде мова саме про відновлення життя. Наприклад, у вас в квартирі немає вікон, і десь тріснули стіни, затекла підлога і так далі. Ви відновлюєте вікна, і починаєте жити. Все інше чекає до кращих часів. Робиться повільно і поступово. Це ж стосується і інфраструктури. Ми не можемо не відновити мости і дороги. Але можемо поки не відновлювати адміністративні будівлі, торгові центри тощо. Повноцінне відновлення: буде пізніше, тільки після завершення війни – мирного договору.

По-друге, є дуже багато великих не задіяних ресурсів, недержавного характеру.

1. Волонтери. Сьогодні волонтери досі тратяться на армію. Це зрозуміло, коли війна почалась. Потрібно було швидко відреагувати на потреби армії. Але за 40 днів війни: броніки, тепловізори, спальники, автомобілі, і багато іншого – точно мало бути закрите! 100-200 млн дол, які збирають волонтери – взагалі не гроші для масштабів державного бюджету. Тому великий волонтерський ресурс слід переорієнтувати саме на відновлення умов життя. А питання армії – таки нарешті закрити з державних коштів і міжнародної допомоги.

Для розуміння масштабів і потужностей волонтерського руху: тільки за 3 дні на нашому новому проекті добровольчі будівельні батальйони – 6500 людей зголосились допомагати у розборі завалів та на будівельних роботах. Однак, ми починаємо стикатись з тим, що держава не готова залучати цей ресурс, не вміє цього робити і хоче все робити сама.

2. Міжнародні фонди, релігійні організації, професійні асоціації. Станом на сьогодні більшість міжнародних організацій ще не запрацювали повноцінно в Україні. Частина вже з них багато років тут працює, а багато ще тільки збираються прийти. Станом на сьогодні всі ці організації нагадають “бездомних собак”, з якими ніхто не спілкується, яких ніхто не організовує, і вони самі собі думають чим їм займатись. Повірте, ця “анархія донорів” – гігантський фінансовий ресурс, який буде спущено в унітаз, якщо не побудувати нормальної роботи з ними.

3. Бізнес. Український бізнес як і волонтери з перших днів тратить шалені ресурси на війну. Це теж треба припинити. Допомога людям в питаннях відновлення – нові завдання для соціально – відповідального бізнесу. І тут не завадили б додаткові стимули, як відсутність перевірок та пільгові режими, для особливо відповідальних бізнесменів в цей критичний час. Бізнес, який тягне тягар війни – точно заслуговує на довіру держави. Сумніваюсь, що контрабандисти і обнальщики зараз вкладаються в нашу перемогу.

4. Нейтральні держави. Є держави, які можуть і мають надати нам зброю. Але є такі, які цього не зроблять за жодних умов, в силу різних обставин. Натомість вони з радістю нададуть гуманітарну допомогу. І саме на це і треба спрямувати зусилля. Сьогодні зайвої допомоги не буває. Будівельні матеріали, продукти харчування, побутові прилади – все це дуже допоможе сім’ям, які повертаються в свої зруйновані домівки.

Звісно, все це було б простіше організувати через відповідну політику і державний орган типу міністерства чи агентства відновлення. Але в будь-якому випадку має бути знайдено складний баланс між війною і відновленням. Інакше провал в одному, потягне провал в іншому.

Опубліковано з дозволу автора. Оригінал.

Надрукувати
мітки:
коментарів