Лучанам розповіли, як втілювати в реальність підприємницькі мрії

12–13 листопада у Школі інновацій та соціального підприємництва при СНУ імені Лесі Українки відбувся третій навчальний модуль "Start-up: цінності, фандрайзинг, соціальна промоція". Під час занять слухачі дізналися, як втілити свої підприємницькі мрії, а саме: сформувати команду однодумців, знайти кошти для проекту, організувати промоцію товару чи послуги на ринку.

Міжнародна короткострокова сертифікована навчальна програма "Школа інновацій та соціального підприємництва" – спільний проект Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) та Української соціальної академії (м. Київ), – повідомляє відділ зв'язків із громадськістю СНУ ім. Лесі Українки.

У ці дні працювали такі тренери: Ольга Афанасьєва, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економічної кібернетики Української академії банківської справи Сумського державного університету, керівник Української асоціації венчурного капіталу та приватних інвестицій, Наталія Марчук, кандидат політичних наук, асистент кафедри журналістики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Олександр Рябцев, маркетолог і керівник проекту Startup.In.UA, Co-Founder & Co-Owner в Kyiv Hi-Tech Cluster, засновник в U-color , Гліб Буряк, кандидат економічних наук, викладач Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка й Українсько-американського гуманітарного інституту "Вісконсинський міжнародний Університет (США) в Україні" та Наталія Балакіна, начальник відділу організації профорієнтації Волинського обласного центру зайнятості.

Першою вступне заняття, присвячене історії успіху українських стартапів, провела Ольга Афанасьєва. Вона представила теоретичні концепти поняття "стартап", навела алгоритм утілення бізнес-ідеї, розповіла про венчурний капітал, підкріпивши теорію яскравими прикладами реалізованих українцями проектів – "Petcube", "Сlickky", "Preply", "GitLab 9" й інші. Також пані Ольга більш детально зупинилася на історії успіху "мекки" стартапів – Кремнієвої долини в США, де розміщені два університети – Стенфордський та Каліфорнійський. При цьому наголосивши, що багато глобальних компаній починали розвиватися саме з університетів. Отож, перший складник розвитку стартапів – ВНЗ, які випускають високоякісних випускників, другий – державна підтримка.

У другій частині заняття лектор як керівник Української асоціації венчурного капіталу та приватних інвестицій розповіла, що ця організація покликана об'єднувати інвестиційні фонди, які фінансують проекти, просувати ідеї українських винахідників. "Венчурні інвестиції – високоризикові інвестиції, ризик неповернення коштів надвисокі з огляду на те, що стартап знаходиться в пошуку "всього". Найчастіше венчурні інвестиції асоціюють з ІТ-сферою, але це не зовсім так. А зумовлено це тим, що сучасні спартапи навіть у сфері АПК нині не можливі без розробок із цієї сфери", – пояснила Ольга Борисівна.

"Щодо роботи над стартапом існує кілька перешкод, радше сказати оман. По-перше, це думка про те, що в стартапі головне – ідея. Але варто пам'ятати, що інвестують не в ідею, а в людей, команду яка працює над проектом. Власне, без ідеї рухатися вперед теж складно, але гадати, що як тільки з'явиться ідея, то ви вже маєте хороший стартап – помилка. Важливо знайти людей, які "хворітимуть" вашою ідеєю разом із вами, адже досить тривалий час над стартапом потрібно працювати без великих прибутків. Ще один стереотип – вік. Багато людей вважає, що вже пізно, нічого не вийде адже нема необхідних знань, навичок. Для прикладу, пані Ольга розповіла про проект, який їхня організація представляла на конкурсі в Кремнієвій долині, – його створила команда лікарів, котрим далеко не тридцять чи двадцять років. Не святі горщики ліплять. Але пам'ятайте, без праці нічого не вийде" – підсумувала Ольга.

Приготувала пані Ольга й подарунок найактивнішому учаснику – книгу Жені Сисоєва та Жені Ленга про взаємодію ІТ-сфери з інвесторами. Власником видання став студент факультету економіки та управління Владислав Козлов.

Наталія Марчук розповіла про фінансування стартапу, зокрема про фандрайзинг, краудфандинг та як знайти свого Angel Investor. Керуючись власним досвідом пошуку джерел фінансування та партнерів, викладач порадила таке: "Вам потрібно заохотити донора, аби ваша співпраця тривала й після реалізації проекту. Збалансованість інтересів – аби кожен з учасників отримав свої вигоди. Завжди пам'ятайте про людський чинник. Якщо донори інвестували в проект, кошти з якого пропали, а ідею не реалізовано, то сподіватися на другий шанс не варто. Потрібно починати з маленьких проектів, набиратися досвіду".

Основний принцип фандрайзингу – це те, що людина інвестує в людей. Ключовим беніфеціаром повинна бути людина. Донори теж люди, в котрих є проблеми, які вони хочуть вирішити, тому й інвестують в те, що їх хвилює. Інвесторів теж варто стимулювати відзнаками і потрібно вміти дякувати. "У нас всі люблять тільки успіх, але пам'ятаймо про донора у важкий час для нього, чимало компаній після певних фінансових проблем знову успішно розвиваються", – Наталія Марчук.

Не останню позицію посідають й інформаційні приводи для ЗМІ, а для цього потрібно перш за все створити гарну картинку – флешмоб, акцію. "Чим буде яскравішою ваша акція, тим більше ЗМІ напише про ваш проект. Важливі рекламні проспекти з великою й доступною інформацією. Але найважливішим є особисте спілкування: якщо ви не знаєте людину особисто,, вам кошти ніхто не дасть" – підсумувала лектор.

У другій половині суботнього дня зі слухачами працював Олександр Рябцев. Тематика його занять стосувалася інкубаторів та акселераторів start-up-проектів та бізнес-моделі стартапа, зокрема Customer Development.

У неділю третій модуль продовжився лекціями від кандидата економічних наук, викладача Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка та УАГІ "Вісконсинський міжнародний Університет (США) в Україні" Гліба Буряка на тему "Формування плану розвитку вашого стартапу: ринки, товари/послуги, ресурси, операційна та управлінська системи" та "Основні складові розвитку та масштабування біснес-проекту". Науковець розповів про базову фінансову модель ведення бізнесу, пропозицію та попит, бар'єри входу на ринок, товари-субститути та -комплементи, масштабування компанії, роботу з постачальниками, покупцями та характер конкуренції. Як приклад було розглянуто діяльність кампанії "Nokia".

Певною мірою підсумком двох днів роботи над темою стартапів у Школі інновацій та соціального підприємництва і третього модуля стало заняття Наталії Балакіної "Start-up як інноваційна форма бізнесу. Філософія якості". Завершився третій модуль "LAB IDEAS: пітчинг підприємницьких ідей", який провів Гліб Буряк.

Через два тижні, 3–4 грудня, учасники школи навчатимуться за програмою четвертого модуля, під час якого заплановані заняття такої тематики:

• проектний підхід в управлінні бізнесом;
• структура команди проекту та обрання підходу для управління;
• життєвий шлях, фази та стадії проекту;
• фінансовий менеджмент бізнес-проекту: бюджетування та взаємодія з фінансовими установами;
• міжнародний бізнес і світові продовольчі ринки;
• інвестиційний менеджмент; тендери – нові умови для бізнесу;
• "дорожня карта" виходу власного бізнесу на глобальні ринки;
• міжнародний бізнес і світові продовольчі ринки;
• LAB IDEAS: як знайти ідею для успішного бізнесу?