Елітна "рукавичка-2": хто забудував садівничий масив на березі Світязя (фото, відео)

На березі популярного серед відпочивальників озера Світязь за кілька останніх років виріс закритий дачний масив. Тут збудували свої котеджі колишні та нинішні прокурори, судді, чиновники, відомі бізнесмени, народні депутати та їхні родичі.

Журналіст ІА "Рівненське агентство журналістських розслідувань" Юрій Горбач, який нещодавно розповів про "елітну "рукавичку" у селі Лище під Луцьком, знайшов ше одну таку "рукавичку" на березі Світязя.

Елітний дачний масив загальною площею у понад 10 гектарів виріс на північному березі озера Світязь в урочищі Ступа. Місцеві звуть масив Іллічівкою, а обслуговує його створений власниками котеджів обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство".

Юридично урочище Ступа, де розкинувся дачний масив, відносять до Пульмівської сільської ради, однак територіально він розміщений за майже два кілометри від населеного пункту. Земля і котеджі тут ціняться досить дорого. Так, за одним із оголошень дачний будинок із ділянкою площею 7 соток у цьому садовому масиві цінять у 125 тисяч доларів.

Зараз дачний масив із двох боків оточують лісопосадки, з півдня – озеро. Обслуговуючий кооператив за 11 років роботи облаштував пляж, каналізаційну систему та періодичний вивіз сміття. Частина території обгороджена парканом, цілодобово працює охорона.

Хто отримав ласий шмат приозерної землі?

Як вже зазначалося, садівничий масив зараз забезпечує усім необхідним обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство". Його членами нині є 90 осіб, яким належить 103 земельних ділянки у кооперативі.

За 11 років роботи кооператив організував цілодобову охорону, водовідведення, електрифікацію, збудував сучасні очисні споруди, вуличне освітлення садового масиву. Усі роботи, за словами директора ОК "Садівниче товариство" Федора Ткачука, проводилися виключно за гроші членів товариства.

– Бюджетних грошей тут ні копієчки немає, – розповідає директор ОК "Садівниче товариство" Федір Ткачук. – Кооператив створили для того, щоб розробити генеральний план і підключити світло, збудувати каналізаційні мережі і очисні споруди. При створенні кооперативу ми збирали вступні внески, потім скидалися на електромережу і засновники давали по 15 тисяч гривень (на той час це 3 тисячі доларів, – авт.), а решта скидалися по 16 тисяч гривень на каналізацію. Всього на каналізацію освоїли 1,5 мільйона гривень.

Голова кооперативу запевняє, що мешканці Пульмо і сіл поблизу у літній час можуть вільно приходити на територію кооперативу і користуватися пляжем, який тут створений. Підтверджує, що сюди приїжджали відпочивати нардеп Степан Івахів, мер Луцька Микола Романюк, колишній голова ОДА Борис Клімчук.

Садівничий масив на березі Світязя активно почав розбудовуватися між 2004 і 2010 роками.

Земельні ділянки в урочищі Ступа роздали пакетом 98-ми особам у листопаді 2003 року. Оскільки ця територія перебувала як землі запасу у державній власності, розпорядження ними здійснювала Шацька районна державна адміністрація, а не Пульмівська сільська рада.

– Територія сільради – до меж села, а це поза селом і раніше була розпорядником землі райдержадміністрація. А зараз обласний Держгеокадастр такими землями займається, – каже сільський голова села Пульмо Руслан Кушнір.

В Держгеокадастрі підтверджують слова сільського голови.

– Первинних власників, хто отримав і приватизував ту землю, там один-два якщо є то добре, а все інше вже у треті-четверті руки потрапило. В нас перевірки щодо цього були, справу щодо цих ділянок вилучили, документів немає. Колись була в нас земельна інспекція: справу вилучили і так і не повернули… Десь згубили певно… Наскільки я пам'ятаю, це все роздавалося одним розпорядженням, скопом, – каже начальник відділу Держгеокадастру у Шацькому районі Віталій Юрчук.

Журналісту Рівненського агентства журналістських розслідувань вдалося отримати від Шацької райдержадміністрації те саме розпорядження її голови Володимира Найди від 3 листопада 2003 року, яким 98 земельних ділянок було передано у власність для ведення індивідуального садівництва ряду осіб.

Звісно, більшість людей у списку виявилися не простими, дехто навіть не мешканцями села Пульмо чи навіть Шацького району.

Однак, не всі із цих 98 осіб справді отримали ділянки аби займатися садівництвом або ж будувати дачний будинок. Дійсно, за нашими підрахунками, лише близько 20% ділянок станом на сьогодні мають того ж власника, хто й отримав землю від держави. Решта близько 80% землі невдовзі після приватизації була перепродана і передарована.

Більше того, Рівненському агентству журналістських розслідувань вдалося знайти як мінімум 2 осіб, чиї імена є у списку, однак, які стверджують, що жодної землі не отримували і взагалі вперше про це чують.

Так, серед 98 осіб ми знайшли кількох нинішніх і колишніх працівників Шацької райдержадміністрації. Це, зокрема, Василь Гірич, Віктор Редько та Олена Гуж. Василь Гірич – водій апарату Шацької райдержадміністрації з 2001 року, тобто, часів Володимира Найди. Згідно з розпорядженням голови Шацької РДА особі з прізвищем, ім'ям та по-батькові Василя Гірича виділили 6 соток в урочищі Ступа. Однак, сам водій про це нічого не знає.

– В Пульмо в мене нічого не було. Може то так вписали, може щось переплутали. В мене такого не було, – каже чоловік.

Трохи більше розповіла нинішній завідувач сектору з питань інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Шацької РДА Олена Гуж. У 2003 році Олена Гуж працювала секретарем.

– Як? Не може бути, – відповідає Олена Гуж на питання про те, як вона опинилася у пульмівському списку. – Мабуть це якась помилка, я не маю ніякої ділянки і ніколи не мала. Я працюю в РДА з 1994 року. Майже з часу створення району. Може хтось тоді скористався нашими ініціалами. Може моє ім'я й фігурує, але я нічого не маю.

Віктор Редько – ще один водій із Шацької РДА. Зараз в райдержадміністрації він не працює, проте бухгалтером там працює його дружина Любов Редько.

– Нічого вам сказати не можу, – відповідає жінка на питання про ділянку.

– Тобто ваш чоловік ніякої ділянки не отримував?

– Я не знаю про що йде мова, нічого я сказати не можу. Можете мене не питати такого.

Також у списку й багато інших прізвищ, особи з якими працюють або працювали в Шацькій РДА. Зокрема, в райдержадміністрації популярні прізвища Галух, Гарбар, Бебко.

Крім того, у списку 98-ми щасливчиків опинилося багато колишніх і нинішніх депутатів Пульмівської сільської ради, тодішній директор Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька Михайло Шумський, директор Волинського коледжу Національного університету харчових технологій Ігор Корчук, дружина колишнього керівника Любомльського районного управління юстиції Віктора Фельмецгера Світлана Фельмецгер та інші. Більшість цих людей зараз не володіє ділянками у Пульмо.

– Я по телефону коментарів не даю, все там в межах законодавства, – відповів на питання про ділянку директор Волинського коледжу Національного університету харчових технологій Ігор Корчук.

– Колись отримувала ділянку, – розповідає мешканка села, керівниця Пульмівського відділення "Укрпошти" Тетяна Німець. Коли роздавали землю жінка була заступником голови колгоспу. – Я її продала ще у 2004 році чи 2005-му. Трошки потримала, думала, буду будувати, але не платили зарплати і дочка пішла навчатися і довелося продати. Всі депутати сільської ради тоді отримували землю, багато чужих людей було, не тільки з Пульмо. І з Шацька, і з Луцька. Колишній голова колгоспу Олександр Ткачук отримував землю і має зараз. Там прокурорів багато, і з Києва багато людей.

Брат колишнього голови колгоспу Олександра Ткачука Федір Ткачук, який теж отримував тут землю, зараз і керує ОК "Садівниче товариство".

Хто-хто тепер в "Рукавичці" живе?

Засновниками обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство" згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є одинадцять осіб.

Більшість з них – добре відомі в області персони:бізнесмен з Луцька Сергій Ляшук (ТОВ "Волинькультторг"), колишній голова Ковельської РДА, брат екс-нардепа Григорія Смітюха Іван Смітюх, син колишнього першого заступника Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Віктора Шайтана Олександр Шайтан, дружина екс-прокурора Волині Андрія Гіля Тетяна Гіль, колишній керівник Любомльської та Ківерцівської районних прокуратур Володимир Лебедюк, бізнесмен і екс-депутат Луцькради Мирослав Гордійчук, дружина народного депутата Степана Івахіва Світлана Івахів та інші.

Оскільки з землі за високими парканами практично нічого не розгледіти, ми поглянули на дачний масив з повітря. Відеозйомку провела продакшн-студія "ПравдаPRO":

Найбільшою земельною ділянкою і дачею в урочищі Ступа володіє сім'я народного депутата України, обраного у 21 виборчому окрузі (центр – м. Ковель) Степана Івахіва. На його дружину на території "Садівничого товариства" записано 57,94 сотки землі. На цій землі розташовано кілька споруд із великою літньою терасою, доглянутим газоном, фонтанами, альтанками.

Цю ділянку Степан Івахів вказує у своїх деклараціях про майно і доходи з початку походу у Верховну Раду у 2012 році. Майно в Пульмо вказане і в свіжій електронній декларації.

Нардеп Івахів – виходець із великого бізнесу, який він почав разом із уже покійним Ігорем Єремеєвим ще на початку 1990-х. Степан Івахів є одним із власників паливно-промислової групи "Континіум", до якої входять підприємства нафтового бізнесу, молочні підприємства, мережі автозаправних станцій тощо.

У 2012 році Степан Івахів вперше став народним депутатом, у 2014 році переобрався у тому ж 21 виборчому окрузі. У Верховній Раді займається питаннями будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, є заступником голови депутатської групи "Воля народу". Цьогоріч журнал "Forbes.Україна" вніс Степана Івахіва до списку 100 найбагатших українців. Його статки оцінили у 93 мільйони доларів.

Ще одна ділянка в урочищі Ступа, за якусь сотню метрів від озера Світязь, записана на сина колишньої багаторічної народної депутатки України Катерини Ващук Віктора. Віктор Ващук, як і його відома матір, знаний у Горохівському районі Волині. Протягом 2010-2015 років він був депутатом Горохівської районної ради, очолював ПП "Орбіта". Його земельна ділянка площею 6 соток поки стоїть незабудована.

Цікаво, що Віктор Ващук один із тих, хто у 2003 році отримував землю безкоштовно під приватизацію, а Катерина Ващук тоді була народним депутатом 4-го скликання.

Ще одним знаним садоводом із Пульмо раніше був нинішній міський голова Луцька, колишній голова Волинської ОДА Микола Романюк. Свого часу йому належало майже 3,5 сотки землі в урочищі Ступа. Ділянку він не приватизовував, а купував. Однак, за якийсь час землю продав колишньому депутату Луцької міської ради, луцькому бізнесмену Мирославу Гордійчуку, який, зрештою, і звів тут дачний будиночок.

Окремим контингентом на садівничому масиві є ціла плеяда працівників прокуратури та митниці. Одним з таких є колишній прокурор Волинської області Анатолій Коцура. Багаторічний працівник прокуратури пригадує, що ділянку площею 6 соток купував у 2004-2005 роках, однак в кого саме, не каже.

– Знайшов ділянку через знайомих. Не було ніяких оголошень на той час. Я сам родом з Любомльського району, працював там. Мені підказали колеги чи що, що там організовується садівничий кооператив і придбав землю, – розповідає про ті події Анатолій Коцура і водночас посміхається на запитання журналіста про вартість ділянки. – Отримував пенсію і зарплату та й купив.

Водночас, Анатолій Коцура каже, що не цікавився темою законності і прозорості виділення землі в кооперативі, в якому зараз будує свою дачу.

Анатолій Коцура пропрацював прокурором Волинської області зовсім небагато: із початку квітнядо кінця липня 2014 року. На представленні прокурора 4 квітня 2014 року в.о. Генпрокурора Олег Махніцький тоді наголосив на завданні прокуратури припинити махінації із виділенням землі та незаконні будівництва у Шацькому національному природному парку та на берегах Світязя. Очевидно, Анатолій Коцура цими питанням так і не встиг поцікавитися. Разом з тим сам продовжує будуватися за якихось 150 метрів від Світязя.

Одразу дві дачі звела у кооперативі "Садівниче товариство" сім'я колишнього багаторічного прокурора Волинської області Андрія Гіля. "Садівниками" сім'я екс-прокурора стала не пізніше 2007 року, тобто коли Андрій Гіль обіймав посаду прокурора Волинської або Житомирської області. Про це свідчить той факт, що Тетяна Гіль в травні 2007 року увійшла в склад засновників кооперативу "Садівниче товариство" разом із рядом інших відомих в області осіб.

Обидві дачі Гілів розташовані на сусідніх ділянках площею по 7 соток поруч із луцьким бізнесменом Мирославом Гордійчуком. На них зведені невеличкі будиночки, альтанки. Одну ділянку за договором дарування у грудні 2013 року переоформили на заміжню дочку Галину Терещук, інша – із дачним будиночком на 70 кв. м. – продовжує залишатися записана на дружину екс-прокурора.

Цікаво, що обидві ділянки родина Гілів, швидше за все, купувала і це відбувалося у період коли Андрій Гіль працював прокурором Волинської області, бо нікого із його сім'ї немає у списку осіб, яким надавалося право приватизації цієї землі.

Згадані ділянки та дачні будиночки відображені у деклараціях дружини екс-прокурора Тетяни Гіль, яка працює в Державній міграційній службі, та їхньої дочки Галини Терещук, яка є помічницею судді у Луцькому міськрайонному суді. Однак будь-яких питань стосовно свого майнового стану дружина екс-прокурора Тетяна Гіль уникає.

Є в кооперативі і кілька колег Андрія Гіля. Одна із земельних ділянок площею 6,26 соток із будиночком належить прокурору Рожищенського відділу Маневицької місцевої прокуратури Михайлу Лебедюку. Цю землю для приватизації у 2003 році отримував його батько, тодішній багаторічний Любомльський міжрайонний прокурор Володимир Лебедюк. У 2012 році Володимира Лебедюка перевели очолювати Ківерцівську районну прокуратуру. Зараз екс-прокурор уже на пенсії. "Юрисдикція" Любомльської міжрайонної прокуратури у ті часи поширювалася і на Шаччину, де отримав землю екс-прокурор.

У декларації про майно і доходи молодого прокурора Михайла Лебедюка за 2014 рік вказані зазначена земельна ділянка в урочищі Ступа та дачний будинок площею 78,8 кв. м. Саме у 2014 році Володимир Лебедюк подарував дачу своєму сину. Крім того, Лебедюк-молодший задекларував і квартиру площею 95,5 кв. м. Її прокурор придбав нібито за 586 тисяч 95 гривень.

Прямо через дорогу від дач сім'ї Андрія Гіля збудував собі котеджик і колишній заступник прокурора Волинської області Віталій Ясельський. Віталій Олександрович був у тому ж списку отримувачів землі у 2003 році. Нині його 6 соток також не пустують: на них зведений дерев'яний котедж, альтанка.

Віталій Ясельський працював в прокуратурі з 1985 року. З 1992-го року обіймав посаду першого заступника прокурора м. Луцька, у 1996 році став Волинським природоохоронним прокурором, а невдовзі – прокурором Ківерцівського району і прокурор міста Луцька.

Уже в часи пульмівської оборудки з землею Віталій Ясельський працював заступником прокурора Волинської області. Цю посаду він обіймав з 2002 до 2008 року. Пізніше Віталій Ясельський працював начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, митної та прикордонної служби у прокуратурі Волині. На пенсію пішов у 2013 році з посади заступника прокурора Луцького району.

Син Віталія Ясельського Ігор сьогодні працює суддею в Луцькому міськрайонному суді. Сам же екс-прокурор неохоче згадує про події початку 2000-х.

– Так, в мене є там дача, – підтверджує колишній високо посадовець прокуратури.

– Можливо робота в прокуратурі вам допомогла отримати цю землю?

– Йдіть попрацюйте хоч один день в прокуратурі… Хіба я один там прокурор? Там маса людей. Все, розмову закінчено, – обрізає Віталій Ясельський.

І дійсно, Андрій Гіль та його колега Віталій Ясельський далеко не всі представники прокуратури в кооперативі. Одну із найближчих до озера Світязь ділянок отримав ще один колишній заступник прокурора Волинської області Василь Куренда. Йому дісталося 7 соток на яких також уже зведений дачний будиночок.

Ще із 70-х років минулого століття почав працювати в органах прокуратури Василь Куренда. Майже 10 років із 2000-го чоловік обіймав посаду заступника прокурора Волинської області, тобто працював і з Віталієм Ясельським, і з Андрієм Гілем.

– Все вже перевіряли. Навіть приїжджала по команді президента проводили перевірку. У відповідності з нормами закону це було виділено масив під садівниче товариство і пізніше виникло питання приватизації і кожен мав право приватизувати, – коментує Василь Куренда

– Коли ви писали заяву, ви знали що вам дадуть ділянку саме в тому місці, де вам її виділили? – цікавимося.

– Землі були виділені під масив, а відповідно тоді вже виділяли ділянки. Мав право більше, ніж інші, бо я учасник бойових дій тому мав право навіть на позачергове виділення, хоча ніколи цим не мотивував. Я не впливав на розподіл і це абсолютно не було зв'язано із моєю посадою.

Тоді Цей масив став каменем спотикання. Тоді в першу чергу наш Данілін (Сергій Данілін – заступник прокурора Волинської області у 2003-2005 роках, між тим входив до Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, згодом у 2011-2014 роках був прокурором м. Луцька, – авт.) був, саме він був в команді коли його звільнили з роботи, він був в комітеті по боротьбі з корупцією при президенті. Все це(перевірки, – авт.) почалося із цього, а не з якихось інших міркувань. Він перевіряв безпосередньо. Це ще було задовго до того як він став прокурором Луцька. Жодних порушень не виявлено тоді, хоча цілеспрямовано для цього проводилася перевірка, – розповідає Василь Куренда. – Я тут колись посадив сад, вже не будучи прокурором збудував тут будиночок, ще не закінчив.

– А з Володимиром Найдою ви якось спілкувалися тоді? Це ж його розпорядженням надавалася земля…

– Безпосередньо я не спілкувався. Враховуючи посаду я перевіряв неодноразово і встановлювали порушення закону, реагували, то в якійсь мірі доводилося з ним спілкуватися по роботі, але щоб конкретно стосовно особистих речей – ні.

Лише трьома сотками землі обзавівся в кооперативі ще один представник волинської прокуратури – Сергій Масалов. На них уже виріс і дачний будиночок.

Сергій Масалов працював у прокуратурі із 1989 року. Деякий час очолював Маневицьку, Любомльську прокуратури. З 2002 року тривалий час очолював Ковельську міжрайонну прокуратуру, згодом був заступником прокурора області, а з 2012 року очолював Луцьку районну прокуратуру.

Відповідна ділянка площею 3 сотки відображена і в декларації про майно і доходи екс-прокурора за 2014 рік. А от дачного будинку у ній немає, можливо через те, що, як видно на фото, він ще не завершений. Ні самого Сергія Масалова, ні членів його сім'ї у списку отримувачів землі немає, тож, очевидно, прокурор купував ділянку під своєю дачею.

Неподалік від дачі Сергія Масалова пустує земельна ділянка, яку у 2003 році отримав Віталій Кухтей –адвокат із Луцька, батько працівниці прокуратури Волинської області Лесі Кухтей-Хилюк і тесть нинішнього першого заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури Володимира Хилюка. Портал "Четверта влада" уже писав про цю прокурорську родину.

Кілька місяців тому про свого тестя і тещу та їхнє майно перший заступник керівника Володимир-Волинської прокуратури Володимир Хилюк відповісти не зміг. Так само як не зміг відповісти чи зараз вони уже на пенсії чи ні.

Однак не лише прокурорами багатий кооператив. Сім соток землі поруч із пляжем має дружина екс-депутата Волинської обласної ради, багаторічного директора комунального санаторію "Лісова пісня" Віктора Карпука Галина. На її ділянці розташовані два літніх будиночки.

Віктор Карпук встиг попрацювати на високих посадах. З 1986 до 1993 року він очолював колгосп "Україна", згодом до 1998 року був першим заступником голови Шацької райдержадміністрації. З 1998 до 2001 року Віктор Карпук був головою Шацької районної ради, а з 2001 року керує одним із найбільших санаторіїв на берегах Шацьких озер "Лісова пісня". З 80-х років Віктор Карпук обирається депутатом районних та обласної рад.

На 7,5 сотках збудував собі дачу в урочищі Ступа і колишній голова Ковельської райдержадміністрації, брат колишнього народного депутата Григорія Смітюха Іван Смітюх. Дача Івана Смітюха розкинулася чи не найдалі від озера порівняно з іншими. Проте, неподалік від дачі народного депутата Степана Івахіва.

На ділянці Івана Смітюха виріс чималий будиночок, доглянутий газон.

Іван Смітюх з 1999 до 2010 року працював директором ВАТ "Ковельський хлібокомбінат". З травня 2010 року він був призначений на посаду голови Ковельської райдержадміністрації, з якої пішов напередодні парламентських виборів у 2012 році. Його брат Григорій Смітюх неодноразово обирався народним депутатом, а інший брат Василь Смітюх тривалий час працює в прокуратурі у столиці.

Іван Смітюх не захотів спілкуватися із журналістами стосовно своєї дачі.

Цікаво, що сусідню ділянку з ділянкою Івана Смітюха у 2003 році отримував колишній керівник секретаріату Волинської обласної ради, заступник голови з питань організаційної та кадрової роботи, керівник апарату Волинської облдержадміністрації Станіслав Ющик. Ці посади він обіймав у 1990-2002 роках. У 2010 році повернувся на роботу в облдержадміністрацію. Між 2007 та 2010 роками працював у фірмах групи "Континіум", акціонером якої є Степан Івахів. Зараз ділянка Ющика належить іншій людині.

Однак, Станіслав Ющик не єдиний з чиновників, які отримали в Пульмо землю. У списку отримувачів землі в 2003 році є і колишній директор Шацького національного природного парку, нинішній начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук. Йому дісталося трішки більше 6 соток в урочищі Ступа. Однак, згодом чоловік продав землю своєму кумові колишньому гендиректору ВАТ "Рівнеазот" Віктору Колеснику, який вже кілька років зводить тут двохповерхове приміщення.

Олександр Ткачук з 2001 до 2004 року працював директором Шацького національного природного парку, згодом – заступником та першим заступником начальника Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області. У 2013 році став начальником Державної екологічної інспекції у Волинській області. Його кум Віктор Колесник очолював ВАТ "Рівнеазот" до 2001 року. Після того кілька років судився з підприємством за поновлення на посаді.

– Я працював директором парку в той час і думав збудувати будиночок, тому й просив про виділення землі, – каже Олександр Ткачук. – Зараз я її не маю, ще в 2004 чи 2005 році я її продав за символічну ціну кумові, бо потім мене перевели в Луцьк і там не було потреби мені будуватися та й грошей не було, я вже в Луцьку працював. Коли я працював в районі, то знав, що люди пишуть заяви, що в тому місці будуть виділяти землю. За законом можна було отримати ділянку і я скористався можливістю.

Шість соток землі і двохповерховий будиночок у Пульмо записані на такого собі Грищука Вадима Петровича. Особа з таким прізвищем, ім'ям та по-батькові у 2002-2005 роках була головою Любитівської сільської ради, а у 2005-2008 роках – головою Ковельської райдержадміністрації.

Голова Ковельської РДА Вадим Грищук став відомим у березні 2008 року, коли правоохоронці затримали його на хабарі. У власному авто він отримав від одного із підприємців 10 тисяч доларів за надання земельної ділянки площею 1,99 гектара. Того ж року чиновника засудили, кілька років він відсидів у в'язниці і вийшов на волю достроково у 2011 році. Також у чиновника конфіскували чверть належного йому майна, а це виявилися тренажер і комплект меблів. Земельну ділянку така доля, схоже, оминула.

Ще однією дачею в Пульмо володіє син колишнього директора ДП "Львіввугілля" Петра Солонинки Ілярій Солонинка. Площа його ділянки – також шість соток.

Петро Солонинка майже все життя провів у вугільній галузі. У 2008-2010 роках був генеральним директором ДП "Волиньвугілля". З 2011 до 2013 року очолював трудові колективи шахт "Червноградська" та "Степова" ДП "Львіввугілля". У червні 2013 року його призначили в.о. гендиректора ДП "Львіввугілля". В листопаді 2014 року Петро Солонинка помер на 53-му році життя. Ілярію Солонинці дача дісталася за договором дарування, очевидно, саме від батька.

Поруч із сином волинського гірника звів дачу і ще один гірник – заступник директора ДП "Держвуглепостач", син колишнього першого заступника голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Віктора Шайтана Олександр Шайтан.

Віктор Шайтан, як і Петро Солонинка, свого часу обіймав посаду генерального директора ДП "Львіввугілля" (2003-2005 рр.). З 2011 до жовтня 2014 року Віктор Шайтан був першим заступником голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, поки не звільнився за власним бажанням через ЗУ "Про очищення влади".

У червні цього року Віктор Шайтан став радником міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, а вже в липні він особисто приїжджав до Нововолинська представляти в.о. гендиректора ДП "Волиньвугілля". Як пишуть у ЗМІ, нещодавно син Віктора Шайтана Олександр, який працює заступником директора ДП "Держвуглепостач", прибував на шахту "Бужанська" з робочим візитом. Вугільники впевнені, що він вивчає виробничу ситуацію і має бажання разом з батьком приватизувати копальню.

Дачу на майже 5 сотках землі звів по сусідству з екс-прокурором Волині Анатолієм Коцурою директор пансіонату "Шацькі озера", голова правління ПрАТ "Волиньтурист" Федір Заяць.

ПрАТ "Волиньтурист" під керівництвом Федора Заяця вже кілька років судиться з прокуратуроюта Фондом держмайна за комплекс будівель пансіонату "Шацькі озера", ковельський готель "Лісова пісня" та луцький готель "Світязь". Все це майно було передано в господарське користування, а натомість опинилося в приватній власності.

Ну й звісно, який же садівничий кооператив без особи, яка безпосередньо підписувала розпорядження про розподіл і приватизації землі в ньому. Двохповерховий будиночок на ділянці площею 6,86 соток у кооперативі належить сину екс-голови Шацької райдержадміністрації Володимира Найди Віктору Найді.

Володимира Найду тричі призначали головою Шацької райдержадміністрації. Вперше ним він став одразу ж із створенням району у 1993 році. Згодом деякий час очолював адміністрацію Шацького національного природного парку, а в часи Януковича знову очолив РДА. Влітку цього року Володимир Найда став керівником бази відпочинку "Гарт" найбільшого вишу Волині. Також він є депутатом Шацької районної ради. Його син Віктор тривалий час працює лісничим, а протягом 2010-2015 років був депутатом Шацької селищної ради.

Саме розпорядженням голови Шацької РДА Володимира Найди у 2003 році землю в урочищі Ступа роздали під приватизацію 98-ми особам. Представників сім'ї екс-чиновника в цьому списку немає, очевидно, вона отримала її іншим шляхом. Сам екс-чиновник не хоче розповідати як саме.

– Я в принципі не спілкуюся з журналістами, але що вас цікавить? – почав коротку розмову Володимир Найда.

– Хотіли попитати за розподіл землі…

– Значить так, за землю будьте здорові, я не збираюся розмовляти. 200 разів перевірено, 300 разів перекручено, 400 разів перебрано.

– Звідки у вас з'явилася дача в Пульмо? На вашого сина записана…

– Ну і що як записана на сина? Яке це має значення? Він веде окреме господарство, до побачення, – закінчив розмову екс-чиновник.

"Садівниками" в Пульмо стали і кілька суддів. Так, 3 сотки землі з будиночком за даними кадастрової карти належить дружині донедавна голови Любомльського районного суду Леоніда Войтюка Маргариті Войтюк.

Леонід Войтюк працював суддею у Любомлі з 1993 року, у 2003 році був призначений суддею безстроково. Кілька років був головою цього суду, а цьогоріч пішов у відставку.

В його декларації про майно і доходи за 2013 та 2014 роки серед майна членів сім'ї вказані земельна ділянка площею 3 сотки та дачний будинок площею 131,2 кв. м. Цю земельну ділянку дружина судді, швидше за все, купувала, оскільки її немає у списку отримувачів землі для приватизації.

Свою земельну ділянкою площею 6 соток придбала у 2013 році і суддя Апеляційного суду Рівненської області Анжеліка Шеремет. На ділянці судді зведений двохповерховий дачний будиночок.

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Валентин Дмитрук теж може дозволити собі відпочити на хвилях Світязя. Йому належить половина спільної із братом земельної ділянки площею 7 соток з будинком на близько 100 кв. м.

Брат судді – Олег Дмитрук – вже багато років очолює комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації". Обоє братів є синами колишнього голови Волинської обласної ради (1998-2006 рр.), колишнього заступника голови Волинської ОДА (2006-2010 рр.) Василя Дмитрука. У деклараціях про майно і доходи судді Валентина Дмитрука за 2013 та 2015 роки вказана половина земельної ділянки у Пульмо та половина дачного будиночку площею 46,35 кв. м.