Пішов у засвіти провідний актор Волинського драмтеатру

Від важкої хвороби помер провідний актор Волинського академічного українського облмуздрамтеатру ім. Тараса Шевченка Анатолій Романюк.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Волинського академічного українського облмуздрамтеатру ім. Тараса Шевченка.

Народний артист України пішов із життя сьогодні, 02 січня, о 07:00 год.

 

«Сьогодні о 7-ій ранку від важкої тривалої хвороби пішов з життя провідний актор театру народний артист України Анатолій Іванович Романюк. Любимо... Пам'ятаємо... Сумуємо», – йдеться в дописі.

Довідково:

Анатолій Романюк народився 14 грудня 1948 року в селі Смордва Млинівського району Рівненської області в сім’ї службовців.

Долю Анатолія Івановича визначила його мама, Віра Тихонівна, викладач української мови та літератури місцевої школи, організувавши драматичний гурток та довіривши роль маленького Тараса Шевченка своєму десятирічному синові...

В 1962 році сім’я переїжджає до міста Дубно Рівненської області, де, ще будучи учнем, пробує свої режисерські можливості у постановках шкільного драмгуртка, бере участь у виставах народного театру.

Далі – Рівненський водний інститут. Однак, любов до театру все ж бере своє і, з третього курсу, в 1970 році, успішно складає вступні іспити до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (спеціальність – актор драматичного театру і кіно) на курс засл. діяча мистецтв, професора Ірини Олександрівни Молостової, талановитого режисера і педагога.

По закінченні, у 1974 році, отримує запрошення від Рівненського облмуздрамтеатру, де працює до 1989 року.

В цей період сам Анатолій Іванович виділяє такі роботи, як: Рудольфо – «Циліндр» Едуардо де Філіппо; Карпо – «Лимирівна» Панаса Мирного; Буслай – «Поріг» Олексія Дударєва; Гуска – «Отак загинув Гуска» Миколи Куліша; Нечипір – «Пошились у дурні» Марка Кропивницького.

В 1989 році Анатолію Івановичу присвоєне почесне звання «Заслужений артист України».

З 1989 по 1994 рік його творча доля пов’язана з Кіровоградським облмуздрамтеатром ім. Марка Кропивницького: Цокуль – «Наймичка» І.Карпенка-Карого; Сталинський – «Гріх» В.Винниченка; Хома – «Ой, не ходи, Грицю...» М.Старицького; Дядя Мітя – «Любов і голуби» В.Гуркіна та інші.

З 1994 року – актор Волинського обласного, нині – академічного, музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.

Месія – «Одержима» Лесі Українки; Ной – «Ковчег» В.Босовича; Кушнір – «Здрастуйте, батьки» Р.Отколенка; Орішевський – «Северин Наливайко» П.Ластівки за мотивами творів С.Черкасенка, П.Куліша, Г.Кониського; Генрі – «Генрі ІІ» Дж.Голдмана; Янкель – «Тарас Бульба» М.Гоголя; сеньйор Ніколо – «Неаполь-місто попелюшок» Н.Ковалик; Дудукін – «Без вини винні» О.Островського; Макар – «Суєта» І.Карпенка-Карого; Сусід – «Дуже проста історія» М.Ладо, Тев’є – «Шалом Алейну – мир нам» за оповіданнями Шолом-Алейхема, Апраш – «Циганка Аза» Михайла Старицького, Свидригайло – «Присмерк» Олега Потурая, Яків – «Століття Якова: Перше кохання» (Поліська рапсодія) Володимира Лиса та інші. Здійснює постановки таких вистав, як: «Музика, любов і чорт» Ю.Грушаса; «Дуже проста історія» М.Ладо, казки «Білосніжка та семеро гномів» О.Табакова та Л.Устінова, муз. Е.Колмановського. «Ретро» О.Галіна, «Циліндр» Едуардо де Філіппо, Тев’є – «Шалом Алейну – мир нам» за оповіданнями Шолом-Алейхема ,«Голоси…» Мирона Лисака.

Наказом Президента України від 21 листопада 2008 року Романюку Анатолію Івановичу присвоєно почесне звання «Народний артист України».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Померла лучанка, яку на переході біля «Таму Таму» збив неповнолітній водій
• Пішов з життя військовий з Волині, ексзаступник обласного комісара