Згубний вплив емоційного вигорання на мозок

Добре відомими симптомами гострого хронічного стресу є – труднощі з концентрацією уваги, проблеми з пам’яттю, ломота в тілі, безсоння, відсутність емоційної стійкості. Однак нейрофізіологічна робота щодо довгострокових наслідків такого стану для функцій мозку не проводилась.

Про це пише сайт волинських новин Конкурент з посиланням на Technology.org.

Арміта Голкар та її колеги з Каролінського інституту у Швеції, провели невеликий експеримент для виправлення становища. Науковці досліджували тридцять двох осіб з хронічним вигоранням, робочий графік яких складав 60-70 годин на тиждень. Окрім того, вони мали ряд проблем – дратівливість, безсоння, втома та когнітивні порушення протягом понад 12 місяців і через що втратили принаймні 6 місяців роботи через це. Отримані дані порівнювались із даними 61 здорової підконтрольної групи.

Було розроблене завдання для оцінки емоційної регуляції. Учасникам показували картинки негативного чи нейтрального характеру до та після інструкційного сигналу, та одночасно з цим застосовували техніку голосних звуків, щоб оцінити їхні реакції моргання за допомогою електроміографії. Сигнал вказував на посилення або зниження емоційної реакції на негативний стимул, тобто реакція на друге зображення була більш або менш чіткою, в той час, як для підконтрольної групи просили підтримувати стабільну реакцію після картинки нейтрального характеру.

Під час посилення чи зниження реакції обидві групи демонстрували однакову відповідь. Однак, учасники з емоційним вигоранням, яке пов’язане з роботою, проявляли більшу напруженість під час зниження реакції ніж здорова група, а також вони повідомляли про труднощі із приборканням стресу у випробуваннях з підвищеною регуляцією.

Пізніше науковці взялись за дослідження лімбічної системи, яка відповідає за обробку емоцій в мозку. Вони використовували функціональну МРТ у стані спокою, для оцінки зв’язку у мозку, зосередившись на мигдалині – області, яка відповідає за переживання страху та тривоги, яка є збільшеною у людей із хронічним професійним стресом. Сканування показало, що мозок пацієнтів з вигорянням, як правило, має слабкіший зв’язок між мигдалиною та префронтальною корою, ділянкою мозку, яка бере участь у виконавчій функції. Проте, було виявлено протилежну закономірність щодо зв’язку мигдалини з острівком, який є також частиною лімбічної системи. Більш того, чим міцніше були пов’язані мигдалина та острівець, тим вищими були рівні стресу, за оцінками пацієнтів.

Це дослідження є важливим, адже доводить важливість стану виснаження організму, яке часто ігнорується. Зокрема, це є прикладом того, що різні емоційні порушення дійсно мають нейробіологічні корені, і не слід ставитися до них легковажно.

Можливо, через певні обмеження багато інших факторів, окрім професійного вигорання, не контролювалися між двома групами пацієнтів. Крім того, експеримент був зосереджений, в основному на одній області мозку – мигдалині, хоча, безсумнівно, є виправданим в цьому виді дослідження, але він не показує, яких інших змін, мозок міг зазнати в результаті хронічного стресу. Однак, сподіваємось, що у найближчому майбутньому ми зможемо відкоригувати це питання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Вірус вражає мозок: психіатр розповів про можливі наслідки COVID-19
• Осінь, холод, темнота: як вберегтися від втоми і стресу
• Запаморочення в церкві, то не кара Божа: в ПЦУ спростували черговий міф