Поділитись:

Хоче 3,5 мільйона: ексдиректор не дає нормально працювати музею-скансену в Рокинях

Середа, 17 листопада 2021, 12:50

Через махінації засновника та колишнього директора Музею історії сільського господарства на Волині – скансену, що в Рокинях, Луцька міська рада не має змоги законно фінансувати та розвивати заклад.

Про це пише ІА «Волинські новини».

У квітні цього року директором Музею історії сільського господарства в Рокинях став Роман Ковальчук. На той час скансен мав борг у розмірі понад 250 тисяч гривень.

Зі слів Романа Ковальчука, зараз 51 % активів Музею історії сільського господарства Волині – скансену належить Луцькій міській раді, 45 % перебувають у власності колишнього директора музею, його засновника Олександра Середюка, а 4 % – у власності Тимофія Янка.

Він наголосив, що Олександр Середюк блокує можливість фінансування музею відповідно до штатного розпису Луцькою міською радою.

«Олександр Середюк є засновником музею. Відповідно до статуту закладу, кожен власник активів музею має пропорційну кількість голосів. За Луцькою міською радою – 51 %, за Олександром Середюком – 45 % і за Тимофієм Янком – 4 % відповідно. Для прийняття будь-якого рішення у справі музею потрібно 60 % голосів. Тобто міськрада не може нічого ініціювати без згоди Середюка. Наразі можливі лише ті зміни, на які погодився би Середюк. Міська рада запропонувала йому вийти з числа засновників, але залишити за собою право працювати, отримувати роялті. Він погодився, але зрештою захотів стати генеральним директором і отримувати зарплату в розмірі 1000 доларів», – сказав Роман Ковальчук.

Як додав, потрібно вносити зміни у статут закладу, робити його відповідним до вимог чинного законодавства, але наразі це неможливо з огляду на згадану відсоткову частку, необхідну для прийняття будь-якого рішення.

«Хоч обласна рада передала свою частку музею на баланс міської ради і, згідно з документами, відбувся акт прийому-передачі, вона досі числиться в реєстрі засновником. Аби внести зміни в реєстр, потрібно прийняти статут музею в новій редакції. Необхідно, щоб статут музею відповідав статуту комунального закладу. Луцька міська рада навіть готова була залишити Середюка засновником – просто виключити поняття «власник статутного капіталу». Через це виникла дилема: поки ми не приймемо статут у новій редакції, поки не внесемо зміни в реєстр, доти не матимемо змогу відкрити рахунок у казначействі, аби отримувати гроші. Це процес – на тиждень, але справа не зрушує з місця вже три місяці, бо Середюк хоче продати свою частку за 3,5 мільйона гривень… Справа – в тому, що Середюк вважає, що будиночки музею – це його майно. Але насправді будучи засновником і працівником музею він усе купував за музейні кошти чи гроші меценатів. Усе перебуває на балансі музею, тож власником є сам заклад, а не Середюк», – пояснив Роман Ковальчук.

Тож усе залежить від Олександра Середюка. Адже якщо керівництво музею та Луцька міська рада вирішать звернутися до суду, аби визнати статут недійсним, справа може затягнутися на роки, «допоки музей не закриється через брак фінансування, а ми – працівники скансену – будемо вимушені звільнитися».

Музей може спробувати скасувати через суд авторські права Середюка на експозиції музею та зобов’язати його повернути гроші, які він отримував протягом кількох років.

«Хоч він зареєстрував авторські права на експозиції у 2013 році, облрада тоді не підтримала його. Фактично він сам присвоїв собі ці авторські права, і це можна довести. Він підписав сам із собою договір на виплату роялті та сам же собі їх виплачував упродовж кількох років. За експозиції, створені ним у рамках виконання своїх посадових обов’язків директора скансену, за що отримував зарплату з обласного бюджету. За експозиції, що належать до основних фондів музею і є надбанням нашої культурної спадщини… Можна зобов’язати його повернути кошти, які він отримував як роялі з 2018 до 2021 року, – це 20% з кожного вхідного квитка, з кожної екскурсії. Далі потрібно проводити інвентаризацію музейних цінностей, оскільки там також є багато різних питань. Звітувалися, що в музеї нараховується сім тисяч експонатів, а в інвентарних книгах – 2,5 тисячі. Мені в цьому напрямку має допомогти краєзнавчий музей», – розказав Роман Ковальчук.

Ще один варіант – звільнити Олександра Середюка, який є провідним науковим працівником і отримує 16 тисяч гривень зарплати.

Зі слів нинішнього очільника музею-скансену, нині заборгованість закладу лише з виплати заробітної плати становить понад 400 тисяч гривень.

«Усе, що ми заробили, відколи я став директором, – а це 250 тисяч гривень – пішло на оплату праці (117 тисяч гривень), виплату роялі Середюку (50 тисяч гривень), погашення кредиторської заборгованості (близько 30 тисяч гривень) та здійснення господарської діяльності», – додав він.

У дописі у фейсбуці Роман Ковальчук перелічив те, що йому вдалося реалізувати на посаді директора музею, попри відсутність фінансування та велику заборгованість із заробітної плати:

  • залучення добровільної допомоги на покриття певної заборгованості;
  • створення нового сучасного логотипу музею, розроблення брендбуку (завдяки друзям музею, які зробили це безплатно);
  • підготовка низки професійних відеороликів про музей, створення сторінок у соціальних мережах, які функціонують без залучення коштів закладу;
  • проведення різноманітних заходів, і на платній, і на безоплатній основі, для створення інформаційного приводу та популяризації музею: фінальний козацький турнір, свято Купала, Козацьке наметове таборування в рамках «Бюджету участі», свято «З Родинного джерела», виставка про Народний рух до Дня Незалежності України та інші;
  • перекриття хати очеретом, виготовлення додаткових туалетів, ремонти і реставрація, оновлення матеріально-технічної бази (купівля мотокоси, бензопили та інших необхідних інструментів);
  • проведення двох толок (екологічна та рекреаційна), завдяки яким розчистили територію від сміття, бур‘янів та чагарників;
  • погашення кредиторської заборгованості музею, що залишилася у спадок;
  • виплата роялті за 2018-2020 рр.

Окрім того, Роман Ковальчук поскаржився, що, всупереч чинному законодавству, Олександр Середюк захотів отримувати з усіх платних послуг музею «данину», у тому числі з вхідних квитків, а коли почув відмову, почав розповсюджувати наклепи та неправдиву інформацію на нинішнього керівника й навіть звертатися до поліції та податкової.

Під дописом Романа Ковальчука у Facebook десятки користувачів залишили коментарі, у яких поділилися своїм досвідом спілкування з Олександром Середюком і висловили підтримку теперішньому очільнику скансену.

 

 

 

 

 

 

Нагадаємо: у липні 2021 року у власність Луцької міської територіальної громади із власності громад Волинської області передали 51 відсоток частки статутного капіталу Музею історії сільського господарства Волині.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
25 травня 2022
07 травня 2022
27 квітня 2022
08 березня 2022
07 березня 2022
24 січня 2022
13 січня 2022
19:51
18 листопада 2021
29 серпня 2021
30 липня 2021
25 червня 2021
26 квітня 2021
26 лютого 2021
08 січня 2021
03 січня 2021