Місяць – це планета?

Що робить планету планетою? Відповідь на це питання залишається спірною.

Про це пише сайт волинських новин «Конкурент», посилаючись на Technology Org.

За визначенням Міжнародного астрономічного союзу планета повинна відповідати 3 критеріям: 

• повинна обертатись навколо Сонця;

• перебувати в гідростатичній рівновазі;

• бути гравітаційно домінуючою, тобто не мати інших тіл схожого розміру, крім природних супутників.

Згідно з цим визначенням у Сонячній системі є 8 планет, за виключенням Плутона. Це твердження збурило астрономів та посіяло ряд суперечок. Внаслідок, було запропоновано декілька альтернативних визначень, але щоб повністю впевнитись у своїх здогадках потрібно звернутись до історії.

Об’єкт, який певний час рухається проти зірок – таким було перше визначення планети. Історична астрологія підтверджувала існування зірок, тимчасових об’єктів таких як комети та планети. Виходячи з цього, Сонце та Місяць вважались планетами, але тільки не Земля. З появою геліоцентричної моделі, об’єкти, які обертаються навколо Сонця, були планетами, тобто Земля була планетою так само як і Місяць. Це було загальноприйнятою істиною протягом 1600-х і 1700-х років. Галілео, під час відкриття чотирьох супутників Юпітера назвав їх супутниками Галілео. Коли Кассіні відкрив супутник Сатурна – Титан, він назвав його новою планетою.

 

В цей період також було прийнято використовувати поняття «місяць» до усіх космічних тіл. Галілео ввів цей термін у 1632 році. На його думку, місяць – це планета, яка обертається навколо іншої планети названої в її честь. Це і не стало виключенням для Місяця та планет. Спостереження вченого продемонстровані у 1611 році доводили, що зірки сяють власним світлом, тоді як планети лише відбивають його.

Це твердження існувало і до 1800-х років. Під час відкриття астрономами у 1801 році Цецери, Паллади, Юнони та Вести, які вважались планетами та не могли бути зірками. Але після того як між Юпітером і Марсом було знайдено десяток галактик, більшість астрономів засумнівались у правильності своїх тверджень та припустили, що це не планети, а астероїди.

Це надало поштовх до ідеї, що планети є великими тілами, які обертаються навколо Сонця. Спираючись на це, астероїди та супутники не слід вважати планетами. Відкриття Плутона у 1930 році збентежило вчених, адже він не був ні астероїдом ні місяцем, отже вважався планетою. Але наприкінці 20 століття визначення планети стало неактуальним. Було з’ясовано, що багато супутників Іо є геологічно активними. Титан володіє атмосферою товщою за земну. На Плутоні існують гори та складна геологія, але він за розмірами менший за Місяць. Жодна з них не відповідає стандартному визначенню планети, але не виключено, що вони не такі складні, як Марс чи Венера.

Отже, що робить планету планетою? На основі вище перерахованих даних, визначення Міжнародного астрономічного союзу недостатньо коректне. Громадськість це обурює, тому що Плутон не вписується у міжнародне визначення, ба більше багато вчених натомість називають планетами такі космічні тіла як Титан, Цицера.

Здається, що єдиним вирішенням буде вивчення геології та геофізики, які приведуть до правильного рішення.

Нагадаємо, четверо астронавтів SpaceX повернулися на Землю після 6-тимісячного перебування у космосі на Міжнародній космічній станції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Телескоп Hubble показав знімок зірки, що вмирає (фото, відео)
•  Кристали часу набувають популярності: що це та для чого
• Телескоп NASA показав пульсар у сузір'ї Цефея (фото)