Поділитись:

Небезпеки більше немає: луцька лікарка розповіла про сучасний наркоз (фото)

Середа, 03 листопада 2021, 09:00

Анестезія сьогодні є невід’ємною складовою хірургічних операцій. Важко уявити, як операції проходили б без знеболення. З кожним роком анестезія стає більш комфортною та безпечною для пацієнта – і це головне, що вирізняє її від тієї, якою вона була ще, скажімо, двадцять років тому.

Що таке наркоз та яким він буває, в інтерв’ю для ІА «Конкурент» розповіла лікар-ординатор відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії комунального підприємства "Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади" Валентина Фрончко. Лікарка працює на одному місці вже 31 рік: як каже – все життя.

 

– Валентино Петрівно, розкажіть, які бувають анестезії.

– Анестезії поділяють на загальні та регіонарні. Найбільш поширеними сьогодні є загальні з використанням сучасних інгаляційних анестетиків, зокрема севорану. Пацієнт швидко засинає та комфортно пробуджується. Анестезія гарно знеболює, відбувається м'язове розслаблення. Застосування севорану підняло анестезію на значно вищий рівень безпеки і комфорту для наших пацієнтів. Наша лікарня, до слова, однією з перших в Україні почала її використовувати.

Популярними є регіонарні методи знеболення – спинномозкова, епідуральна і стовбурова анестезія. Тут вже виключається больова, рухова, тактильна чутливість певної анатомічної ділянки, де проводиться оперативне втручання. Хворий в свідомості і може розмовляти. Для зняття ефекту "присутності на власній операції" пацієнт може бути седований. Регіонарні методи особливо показані літнім хворим , які мають супутні захворювання серця, легень, нирок, страждають ожирінням.

– Наскільки все ж вони шкідливі та кому зовсім протипоказані?

– Протипоказів до загального знечулення немає. Якщо пацієнту необхідна операція, анестезіолог обере найбільш безпечний метод знеболення з найменшими ризиками. Сучасна анестезія безпечна. Препарати, які ми використовуємо сьогодні, є керованими, без побічної і токсичної дії – без болю, нудоти, тривалої сонливості. А цього так бояться наші хворі. Власне, пацієнти, які оперувались, скажімо, 20 років тому, і сьогодні, відзначають, що анестезії зовсім інші. Сьогодні в операційній вже не рідкість хворі, яким 80-90 років. Їм успішно проводяться великі оперативні втручання під загальним знечуленням. І це теж є свідченням того, що анестезія стає все більш безпечною для пацієнта. У кожного хворого анестезіолог завжди оцінює можливі операційно-анестезіологічні ризики, детально інформує, обговорює можливі ускладнення.

Лікарі нашого відділення проводять близько 5-ти тисяч анестезій щорічно, кількість їх зростає.

 

 

– Валентино Петрівно, повернімося до місцевого знеболення. Воно ж також безпечне?

– Місцева анестезія показана при невеликих поверхневих операціях. Частіше її використовують хірурги, коли оперують на шкірі чи підшкірній клітковині. Анестезіологи виконують регіонарні методи знечулення, коли за допомогою місцевих анестетиків, введених в спинномозковий канал, епідуральний простір чи навколо нерва, надовго виключаються певні види чутливості. Це дає змогу хірургам тривало працювати на м'язах, кістках, судинах. Часто пацієнти саме регіонарну анестезію сприймають помилково за місцеву. Регіонарна анестезія дуже комфортна для хворого. Її люблять наші пацієнти. Хворий перебуває в повній свідомості або за бажанням дрімає. При правильному виконанні регіонарних блокад вони абсолютно безпечні. Для більшої точності сьогодні вони виконуються під ультразвуковим контролем. Регіонарні методи знеболення вже давно є популярними у хворих з травмами верхніх, нижніх кінцівок, в урологічних, опікових хворих. Низька системна токсичність місцевих анестетиків, збереження самостійного дихання, мінімальний вплив на серцево-судинну, легеневу систему робить цю анестезію методом вибору у хворих з важкою супутньою патологією.

– Анестезія містить наркотики?

– Так. Анестезія, анестезіологічне забезпечення передбачає введення наркотичних речовин для знеболення травматичних етапів операції. Ми використовуємо препарати з коротким періодом дії, які швидко метаболізуються і виводяться з організму. В післяопераційному періоді застосовуємо нетривало і обмежено. Частіше обираємо ненаркотичні анальгетики. Сьогодні актуальним є напрямок безопіоїдної анестезії, коли використовуються препарати з іншим механізмом дії. Регіонарні методи знеболення не вимагають введення наркотиків. Якщо є можливим обрати цей вид знеболення, завжди йому надається перевага. Одразу скажу, що нетривале застосування наркотичних середників не призводить до формування фізичної і психічної залежності.

– Є такий стереотип, що анестезіолог робить укол перед операцією і йде пити каву. Повертається через кілька годин – коли операція закінчилась. Розкажіть, як усе відбувається насправді.

 

– Ні, це не зовсім так. Нам приємно бачити, що все більше людей сьогодні знає, хто такий анестезіолог, проте ми частково лишаємось "бійцями невидимого фронту". Перша зустріч анестезіолога з пацієнтом може відбутись задовго до оперативного втручання – за кілька днів, тижнів, а то й місяців. Якщо операція планова, а пацієнт є важкий, має супутні захворювання, анестезіолог призначає додаткові обстеження і лікування для покращення результатів оперативного втручання і мінімізації ускладнень в післяопераційному періоді. Потім повторно оглядає і дає дозвіл на операцію.

В невідкладних ситуаціях, коли є безпосередня загроза життю хворого, анестезіолог одразу проводить корекцію порушених життєво важливих функцій – дихання, кровообігу, церебральної, ниркової систем. Анестезія має кілька етапів, лікар складає план проведення, передбачає можливі ускладнення, що можуть виникнути на кожному з етапів. В операційній анестезіолог працює з анестезистом, розпочинається введення препаратів, введення трубки в трахею. Лікар постійно контролює функції дихання, кровообігу, прохідності дихальних шляхів, адекватності анестезії. На етапі пробудження важливо, щоб пацієнт просинався спокійно і швидко. В ясній свідомості і активний хворий у супроводі медперсоналу переводиться у палату. Зазначу, що частина важких хворих госпіталізується в інтенсивну терапію, де продовжується лікування. В післяопераційному періоді анестезіолог обов'язково повторно оглядає пацієнта.

Крім того, в інтенсивній терапії анестезіолог займається лікуванням загрозливих для життя станів. Адже пацієнти нашого відділення – це потерпілі після важкої політравми, масивної крововтрати, важких опіків, повішання, утоплення, електротравми, складної церебральної патології, важкої дихальної і серцево-судинної недостатності.

– Розкажіть про свого найскладнішого пацієнта.

– Анестезіологія та інтенсивна терапія – це, насамперед, командна робота. І за кожним важким хворим стоїть тривала і складна робота всього відділення. Найскладніший пацієнт –  це той, біля якого ти провів не одну годину, день, ніч, тиждень, місяць. Розраховуєш дози ліків, підбираєш параметри вентиляції, радієш маленьким позитивним зрушенням, засмучуєшся, коли не отримуєш очікуваних результатів. А ще – це не завжди проста психологічно комунікація з родиною пацієнта. Рідним хворого потрібно донести правильні слова, підтримати. 

Пригадую, кілька років тому вночі поступив пацієнт після дорожньо-транспортної пригоди у вкрай важкому шоковому стані, з пошкодженням органів чотирьох систем. А прогнозована летальність при такій травмі – 100%. Хворий перебував 22 доби на штучній вентиляції легень, йому провели 5 операцій. Загалом в реанімації він провів 41 добу, потім лікувався в іншому відділенні. І, звичайно, коли такий пацієнт залишає відділення інтенсивної терапії, ми переживаємо велике внутрішнє задоволення. І це є найкращою мотивацією для подальшої роботи.

На жаль, бувають й інші випадки. Поступає важкий пацієнт з політравмою чи іншою патологією, яка несумісна з життям. Тоді працює велика команда фахівців, проводиться оперативне втручання, але врятувати хворого не вдається. Для всіх нас це дуже непрості моменти.

 

 

– Як підбирається доза анестезії для пацієнта?

– Доза залежить від виду оперативного втручання, маси тіла, віку пацієнта, стану серцево-судинної системи, діяльності печінки, нирок. Все це анестезіолог враховує, коли оглядає хворого.

– Валентино Петрівно, а вам довелося «пробувати» анестезію?

 

– Так. Лікарі теж бувають пацієнтами. І я знаю, що таке операційна і анестезія з точки зору хворого. Я вдячна своїм анестезіологу і хірургу за прекрасну роботу.

– Що відчуває пацієнт, коли виходить з наркозу?

– В ідеалі з останнім накладеним на рану швом або через кілька хвилин хворий на прохання відкриває очі, виконує прості інструкції. Сьогодні не спостерігаємо у хворих психомоторного збудження, нудоти, блювоти, сповільненого просинання, яке бачили раніше. І тільки за умови ясної свідомості, повного відновлення рухової активності, виконання команд на прохання персоналу хворий переводиться у відділення. Вже через хвилин 10-15 частина хворих досить активно розмовляє по телефону.

– А є такі люди, на яких не діє анестезія?

– У кожного пацієнта свій індивідуальний поріг больової чутливості. Близько 3-5% людей мають меншу природну чутливість до анестетиків. Як ми розпізнаємо цих пацієнтів? В операційному блоці лікарю допомагають контролювати адекватність анестезії анестезіологічні монітори. Це допомагає вчасно помічати, впливати і коригувати дозу анестетиків.

– А буває так, що пацієнт прокинувся серед операції?

– Я таких випадків не пам'ятаю. Дуже рідко бувають випадки, коли пацієнт, який прокидається, чує розмову медперсоналу в операційній, і це може сприймати так, ніби він прокинувся серед операції. Проте при детальному розпитуванні з'ясовується, що хворий чув розмову, коли вже просинався, тобто після закінчення оперативного втручання.

– Чи правда те, що коли роблять аборт, то анестезію роблять і дитині?

– У вагітних обмін речовинами між кровоносною системою жінки і плода відбувається через плаценту, яка формується з моменту зачаття. Тому введення анестетиків жінці при перериванні вагітності передбачає вплив і на плід.

– Скільки коштує знеболення?

– Для того, щоб провести сучасне анестезіологічне забезпечення з використанням севорану, необхідно мати в операційній, як мінімум, надсучасний наркозно-дихальний апарат, якісний сорбент, досконалу систему постійного моніторингу за хворим і кваліфікований персонал: лікаря-анестезіолога та медичну сестру-анестезиста.

Довідково:
Фрончко Валентина Петрівна народилася 20 січня 1965 року у місті Луцьк. Освіта: 1983-1989 рр – Київський медичний інститут імені акад. О.О.Богомольця, кандидат медичних наук. Асистент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного університету ім. Данила Галицького, лікар-ординатор відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії комунального підприємства "Медичне об'єднання Луцької міської територіальної громади", лікар тимчасового інфекційного стаціонару ковідного госпіталю в Боголюбах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
25 листопада 2021
18:45
20 листопада 2021
16 листопада 2021
12 листопада 2021
10:44
11 листопада 2021
10 листопада 2021
03 листопада 2021
27 жовтня 2021
11 жовтня 2021
19 вересня 2021
13:47
18 вересня 2021