Про любити читати/пролюбти читати

Мені здається, що у найближчому майбутньому вміння осягати великі форми мистецтва і, загалом, види подачі інформації, такі, як повнометражні фільми, книги, лонгріди тощо, даватиме величезну перевагу над тими, хто споживає малі форми – відео у TikTok, меми, твіти і все таке. При цьому перевага грамотних над неписемними буде значнішою, ніж століття тому.

Відповідно, щоб вже сьогодні підготувати свій завтрашній тріумф, треба читати книги. А щоб зрозуміти, які саме книги потрібно читати, потрібно... читати книги. Тільки так можна навчитися відрізняти книгу, яка варта уваги, від сміття.

Власне, читання може стати якщо не конструктивною національною ідеєю, то інструментом на рівні держави для досягнення цієї ідеї, і Україна досі має тут непоганий потенціал. Було б непогано витратити ті мільйони, які держава виділяє структурам на кшталт Інституту нацпам'яті чи Держкіно, саме на пропаганду «довгого читання».

Якщо, звичайно, на виході нам потрібні розумні ініціативні громадяни, а не стадо баранів, які тільки й вміють, що бекати у свої кредитні смартфони.