Лайно той коронавірус

Невдоволена панянка років тридцяти гримнула пів кілограма картоплі перед касиром на стрічку.

– Я – не хвора! – почала голосно переконувати.

Так, то була чергова заїжджена ситуація, як у інших магазинах та маршрутках, коли пасажири-клієнти не хочуть вдягати маски.

Загартована від таких от сварливих жіночок касирка й оком не змигнула на той відчайдушний крик душі. Буденним спокійним тоном повторила втретє:

– Без маски не обслуговую.

З вуст симпатичної клієнтки посипалися не зовсім красиві слова про те, як її задовбали коронавіруси-пандемії-маски. Що вона могла давно купити оту картоплю і її давно б вже не було в магазині. Що на таких, як вона, наживаються касири. Але на касирку це ніяк не впливало – молода дівчина стояла на своєму.

Позаду усього цього цирку з ноги на ногу переминалися я та ще кілька покупців, усім своїм виглядом показуючи, що поспішаємо і не маємо ніякого бажання за цим всім спостерігати.

– То перш ніж купити картоплю, я маю купити у вас маску?

– Саме так.

– Цирк. Люди, то справжній цирк. Добре. Дайте вашу маску! – побачивши, що ніхто з людей у черзі не підтримує її, врешті мусила здатися.

Нервовими рухами одягла маску, але зачепила сережку та вийняла пасмо волосся з акуратно зібраного пучка на голові.

– Лайно!!! – гиркнула й пішла.

Так. Погоджуюсь: лайно той коронавірус.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією