Поділитись:

"Робімо красу": як луцька художниця розписує скло

Понеділок, 03 травня 2021, 09:00

В артлокації «Творчий калейдоскоп» тихо звучить музика. Саме тут працює луцька художниця Олександра Гусєва. Переважно вона розписує скло. Також тут можуть займатися як діти, так і дорослі. Інколи організовують дитячі сімейні свята. Олександра зауважує, що так люди починають вчитися цінувати час, проведений разом.

Художниця погодилася розповісти журналістам ІА «Конкурент» про своє захоплення, творчість та красу.

– Розкажіть, з чого усе починалося.

– З подарунка для мами у 2007 році. Я малюю з 5 років, тому у нас вдома було вже багато різних подарунків. Хотілося зробити щось цікаве і нове. На очі мені потрапили фарби для скла. І я вирішила спробувати. І це настільки захопило. Я одразу почала з об’ємного скла. Це був набір келихів.

У 5 років в Молдові я потрапила до майстерні художника, який потім сказав батькам, що цю дівчинку, мовляв, треба вчити. Отож, я таки закінчила художню школу. А вже в Луцьку – художнє училище. А потім навчалися у Києві. Я вважаю, що мені пощастило, бо на моєму шляху зустрічалися такі вчителі, які надихали мене вчитися далі. І тепер склалося так, що сама вчу діток. Років десять тому не погодилася б на це.  Але, виявляється, що я таки це можу.

– А над чим ви працюєте тепер?

– Нова робота – квіти на склі. Напевно, цей набір келихів матиме назву «Іриси». Взагалі я розписую писанки, вази, світильники, підсвічники. У мене була мрія зробити виставку писанок. Але, на жаль, я не знайшла того, хто може мені зробити це за ті гроші, які я можу запропонувати.

– Де ви купуєте скло?

– Є кілька магазинів у Луцьку.

– Олександро, скільки часу вам потрібно, щоб зробити один виріб?

– Це все відносно. Коли мені потрібно зробити щось за три дні, то я сяду і зроблю. Але якщо це робити в задоволення для себе, то це, звісно, довше. Я зараз працюю над серією робіт, вони більш живописні, то одну квіточку я роблю дві години.

– Звідки черпаєте ідеї?

– Якщо це на замовлення, то я ніколи не показую роботи в процесі і не показую ескізи на папері, тому що воно зовсім інший матиме вигляд на склі. Я розпитую про ту людину, для кого роблю виріб. Наприклад, робила замовлення для чоловіка, який підкорив Еверест. Все – цієї інформації мені було достатньо, щоб знати, що я маю робити. Було таке цікаве замовлення для дівчини, яка дуже любить читати «Замок» Кафки. Але вона після прочитання цього твору впадає в депресію. Я мусила перечитати роман, аби зрозуміти, що потрібно. І виконала замовлення так, що воно сподобалося. Інколи просто побачу квітку і мені хочеться перенести її на скло. Або, наприклад, сиджу в гостях і на скатертині сподобається візерунок. Буває, з фотографії малюю. Саме так я намалювала свою першу картинку однієї вулиці. Я дофантазувала і намалювала вулицю, тепер кожен в ній впізнає різні міста.

– У вас є улюблений виріб?

– Картина «Мрія Дитинства. Хвіст павича». У дитинстві я мріяла побачити павича з розпущеним хвостом. Не побачила, але намалювала. Раніше я робила декоративний розпис, навіть ті самі писанки, а зараз більше роблю живописний. І ці роботи мені більше подобаються.

– Часто робите на замовлення?

– Ні, купують рідко. Але я розумію, скільки часу на це витрачаю, і приємно, що є люди, які готові за мою роботу заплатити гроші.

– А що вам треба для роботи?

– Вільний час. Я вчуся планувати свій день. Все є: скло, фарби, пензлик. Але потрібна сонячна погода або багато світла. Тоді легше малювати, по-іншому фарби грають.

– Скільки виробів ви уже зробили?

– У мене все мама рахує. Має навіть спеціальний зошит, у якому все записує. Мені здається, що там більш ніж сотня назв, а це – більшість набори. До речі, у нас тут сімейна локація: мама шиє іграшки, брат Олексій влаштовує святкові концерти, він – музикант, кума Олеся Іщук займається витинанками. А мама у нас батарейка, яка заряджає. Бо саме вона підштовхнула нас: «Робімо красу».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
15:20
11:20
06 травня 2021
16:30