Поділитись:

Кульчик у вусі, толерантність і «Беркут»

Четвер, 29 квітня 2021, 07:40

Вухо я собі пробив, коли вчився на першому курсі унівєра, у дев’яносто п’ятому році. Одна тисяча дев’ятсот. Коли значна кількість людей з мого нинішнього кола спілкування або пішки під стіл ходила, або ще й не народилася.

Щоб ви розуміли, носити у ті роки в провінційному Луцьку сережку у вусі було настільки ж незвично, як зараз, наприклад, ходити з татуюванням на обличчі. Радянські стереотипи тоді ще були живі, і кульчик у вусі, на думку більшості, носили лише пірати і всякі бармалеї у фільмах. Навіть моя рідна бабуся, царство їй небесне, посварилася тоді зі мною і ми майже не спілкувалися майже рік. Потім помирилися, звісно, адже не може бабуся довго сердитися на онука, а онук – на бабусю.

Звичними були ситуації, коли до мене на вулиці чи у транспорті підходили дядьки і питали: «А чьо в тебе сєрьга? Ти що, цьой во – підар?». Зазвичай я ввічливо питав у відповідь: «А ви?». Бо ж наглий був і спортивний.

А одного разу в «Шайбі» (це такий нічний клуб) зі мною через ту сережку вирішили поспілкуватися «беркутівці», які там приглядали за порядком. Уявіть, це була перша зустріч шкільних випускників: сидимо ми за столом, випиваємо і спілкуємось. До мене підходить двометровий озброєний хлопак у броніку і каже: «Підем-но, вийдемо, поспілкуємось…». Ну, я і пішов. У фоє – ще один такий «бєркутьонок». Питають, доброзичливо так: «А чьо сєрьга?». І я  починаю розповідати про козацькі традиції. А вони мені – що чули таке і про лицарські. Коротше, поспілкувалися, потиснули руки і розійшлися. Нормальні хлопці. Але уявіть, з якою радістю мене, цілого і неушкодженого, зустріли за столом дівчата!

Кстаті, ще я тоді ходив у качалку, в «Динамо». А контингент був такий тоді: студенти і бандити. Якось ми з одним з тих бандитів посперечалися через штангу. І він сказав щось за мій кульчик. Очевидно, я залишився живий – ось, пишу. Надивніше,  що я навіть не пам'ятаю точно, хто це був. Такі справи.

Так ось, вийшло так, що сережку з вуха за весь цей час я виймав з вуха аж двічі: на «срочку» в армію і на збори в ту саму армію: навіщо шокувати командирів ще й таким страшним порушенням Статуту?

***

Минули роки. Я вже лисий сивобородий дядько з оттакенним пузом. Але дівчатам все ще подобається той кульчик.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
05 травня 2021
29 квітня 2021
20 квітня 2021
19 квітня 2021
15 квітня 2021
02 квітня 2021
24 березня 2021
22 березня 2021
20 березня 2021
15 березня 2021
02 березня 2021
23 лютого 2021
20 лютого 2021