Поділитись:

"Вона людей хапає за рукАва"

Понеділок, 12 квітня 2021, 07:40

Я вчу напам’ять всі вірші, які є у шкільній програмі моєї доньки. Вона навчається у третьому класі. Може, я трохи зануда, але деякі вірші мене просто шокують. Наприклад, останній вірш, який ми вчили відносно недавно, я вже розказати не можу. Вірш Ліни Костенко – надзвичайно складний.

«Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: 
Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава».

Це – перша частина вірша. Донька все ніяк не могла вивчити потрібний саме у цьому вірші неправильний наголос у слові «рукАва». І досі не розуміє, чому письменниця пише слова «неправильно».  І навіщо вчити той «неправильний» вірш, якщо у школі все має бути «правильно».

А ось, власне, й друга частина вірша:

«Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
І просто осінь щоб була красива».

Бували й величезні вірші (ну і то лі єщьо будєт), які ми вчили, прокидаючись о шостій ранку. Дійшла висновку: подібні вірші більше розвивають не пам’ять, а роздратування.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією

Надрукувати
мітки:
коментарів
06 лютого 2022
15:49
04 грудня 2021
01 грудня 2021
18 жовтня 2021
03 жовтня 2021
30 серпня 2021
09 серпня 2021
04 серпня 2021
13:05
02 липня 2021
22 червня 2021
07 травня 2021
15 квітня 2021
02 лютого 2021
09:40
01 лютого 2021
20:00