Поділитись:

"Вона людей хапає за рукАва"

Понеділок, 12 квітня 2021, 07:40

Я вчу напам’ять всі вірші, які є у шкільній програмі моєї доньки. Вона навчається у третьому класі. Може, я трохи зануда, але деякі вірші мене просто шокують. Наприклад, останній вірш, який ми вчили відносно недавно, я вже розказати не можу. Вірш Ліни Костенко – надзвичайно складний.

«Шипшина важко віддає плоди.
Вона людей хапає за рукава.
Вона кричить: 
Людино, підожди!
О, підожди, людино, будь ласкава».

Це – перша частина вірша. Донька все ніяк не могла вивчити потрібний саме у цьому вірші неправильний наголос у слові «рукАва». І досі не розуміє, чому письменниця пише слова «неправильно».  І навіщо вчити той «неправильний» вірш, якщо у школі все має бути «правильно».

А ось, власне, й друга частина вірша:

«Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!
Одна пташина так мене просила!
Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.
І просто осінь щоб була красива».

Бували й величезні вірші (ну і то лі єщьо будєт), які ми вчили, прокидаючись о шостій ранку. Дійшла висновку: подібні вірші більше розвивають не пам’ять, а роздратування.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією

Надрукувати
мітки:
коментарів
23 жовтня 2021
16 жовтня 2021
10 жовтня 2021
07 жовтня 2021
29 вересня 2021
21 вересня 2021
20 вересня 2021
18 вересня 2021
06 вересня 2021
03 вересня 2021
01 вересня 2021
14 серпня 2021
10:30
12 липня 2021
05 липня 2021
28 червня 2021