Поділитись:

Крах вищої школи чи євроатлантичний курс: платна освіта для волинських освітян

Середа, 07 вересня 2016, 12:00

Міністерство фінансів у серпні 2016 року звернулося до Міносвіти з двома рекомендаціями, зорієнтованими на те, щоб зекономити бюджетні кошти.

Так, з 2017 року в Мінфіні пропонували урізати витрати на стипендії, а також скасувати бюджетне навчання на магістратурі.

Незважаючи на заяву Володимира Гройсмана про те, що магістратуру не переводитимуть на платну основу, а також позицію Міносвіти, яке виступило проти скасування стипендій, поки що освітнє питання залишається в тумані.

Тож "Конкурент" поцікавився у керівництва провідних вишів Волині, чи потрібна Україні повністю платна вища освіта.

Ключова теза: вищі освітні заклади в Україні, зважаючи на економічний стан та добробут населення, поки не готові до такого типу навчання.

Освітяни стверджують, що запровадження платної вищої освіти в країні сьогодні призвело б до краху вищої школи. Крім того, називають такі питання "ризикованими" і припускають, що хтось свідомо рухає країну не в тому напрямку, пропонуючи такі нововведення.

Завідувач кафедри банківської справи ЛНТУ, професор, доктор економічних наук Наталія Вавдіюк

Як стверджує Наталія Вавдіюк, в Україні право на доступну і безоплатну освіту в державних і комунальних навчальних закладах гарантоване законом.

"Так, статтею 53 Конституції України передбачено, що кожен абітурієнт має право вибору навчального закладу, спеціальності на конкурсній основі", – пише пані Вавдіюк.

З огляду на це, вважає освітянка, нині перехід на повне самофінансування ВНЗ державної форми власності реалізувати складно.

Крім того, професор називає й інші причини: низький рівень фінансового забезпечення населення, зростання рівня безробіття, навчальна та трудова міграція, стагнація економіки, невідповідність навиків випускників потребам ринку праці.

На думку Наталії Вавдіюк, потреба в освіті належить до соціальних потреб і безпосередньо залежить від добробуту населення і держави.

"Тому державне забезпечення освіти гарантуватиме поступовий розвиток суспільства відповідно до потреб національної економіки, а отримання освіти за приватні кошти сприятимуть подальшому саморозвитку та самовдосконаленню", – підсумовує доктор економічних наук.

Заступник декана історичного факультету СНУ, політолог Тарас Літковець

Політолог Тарас Літковець зазначає, що відмова від стипендії для всіх, крім тих, хто показує особливі здобутки в навчанні та науці – типова євроатлантична практика.

"Так в США та Канаді стипендії отримує 2–5 % бакалаврів за видатні досягнення в освіті, науці, спорті, мистецтві. А магістри в усьому світі не платять за власне навчання, а отримують оплату, оскільки вважаються першою ланкою науковців", – зауважує пан Літковець.

Перехід на повністю платну вищу освіту, на думку викладача СНУ, став би для України крахом вищої школи.

"Якщо ж раптом станеться перехід на повністю платну вищу освіту для бакалаврів, то це буде крах вищої школи, і ми скотимось до рівня країн Латинської Америки, де вся освіта платна і тому доступна лише для найбагатших", – каже Тарас Літковець.

"З огляду на одвічну економічну кризу у вітчизняній економіці, стабільний ріст цін та підвищення оплати за комунальні послуги, стабільно велику інфляцію, перехід на обов'язкову оплату за вищу освіту означатиме кінець доступу до вищої освіти для пересічних громадян", – вважає політолог.

Завідувач кафедри фінансів ЛНТУ, професор, доктор економічних наук Ірина Вахович

Доктор економічних наук Ірина Вахович питання платності вищої освіти називає складним, адже воно стосується багатьох складових.

"Першою і основною складовою є студент та його спроможність оплатити навчання. Тут держава наштовхується на ризик регресу, адже фінансова спроможність і розумовий потенціал молодих людей не завжди корелюють", – вважає пані Вахович.

"Не важко уявити розвиток країни, коли у вищій школі буде навчатись не достатньо здібне, однак фінансово спроможне молоде покоління, а талановиті генії такої змоги не матимуть", – додає вона.

"Знання, інновації, стимулювання науки визначені основним фактором нарощення переробних виробництв і забезпечення довгострокового розвитку країни. Тому вважаю, що якщо такі ризикові питання піднімаються у нашій країні, хтось свідомо її рухає не у потрібному напрямі", – резюмує Ірина Вахович.

.

.

Професор кафедри української літератури СНУ, доктор філологічних наук, доцент, народний депутат України Ірина Констанкевич

Категоричну позицію в питанні платності вищої освіти займає доктор філологічних наук Ірина Констанкевич.

"Стипендія має бути, і магістратура на держзамовленні. Ми не настільки "багата" країна, щоб економити на молоді, яка прагне і може вчитися", – каже пані Констанкевич.

Доктор економічних наук, професор, викладач ЛНТУ Тарас Божидарник

Як стверджує Тарас Божидарник, повний перехід на платну основу навчання ВНЗ опустить статус вищої освіти, адже зазвичай бюджетні місця отримують найкращі абітурієнти, які борються за найпрестижніші спеціальності.

На думку професора, такі нововведення Міносвіти спровокували б відтік українських студентів до вищих навчальних закладів Польщі, які нині сильно конкурують з вишами України.

Крім того, пан Божидарник зауважує, що у вишах є ряд спеціальностей, які ледь "закривають" державні місця. Якщо запровадити лише платну форму навчання – там взагалі ніхто не навчатиметься.

"Як казав Бісмарк, краще будувати та підтримувати освіту, ніж будувати тюрми. Я цілком згідний, адже тут і соціальна складова, і зайнятість, і виховання, і знання, і перспективи, і статус", – підсумовує Тарас Божидарник

Декан факультету філології та журналістики СНУ, кандидат філологічних наук, доцент Юрій Громик

Як зауважив Юрій Громик, незважаючи на те, що влада висловилася на користь студентів щодо виплати їм стипендій, зміни принципів нарахування матеріальної винагороди таки потрібні.

"Академічна стипендія направду мала б слугувати винагородою за успішне навчання, наукову роботу. У зв'язку з цим часом не надто прозорою і переконливою видається нинішня ситуація, коли стипендію отримує студент, який на одному іспиті отримав "задовільно", а на іншому – "відмінно". Мабуть, середній бал таки варто підняти до якоїсь, правда, розумної межі або не призначати стипендію студентам, які мають оцінки "задовільно"", – розмірковує декан факультету філології та журналістики.

"Можна продумати і рейтингову систему стипендіального забезпечення, коли лише певний відсоток студентів відповідного курсу і спеціальності отримає стипендію, а саме ті молоді люди, які в межах курсу і спеціальності матимуть найкращі показники успішності. За будь-яких обставин стипендія повинна стимулювати до успішного навчання і бути винагородою", – підсумовує Юрій Громик.

Надрукувати
мітки:
коментарів