Поділитись:

Льодохреща: як освячували воду і лучан (репортаж)

Автор: Міла Роспопа |
Вівторок, 19 січня 2021, 18:44

Коронавірус і мінус шістнадцять на термометрі зробили своє. Зранку у вівторок, 19 січня перед луцьким Собором Святої Трійці людей було помітно менше, ніж зазвичай. Вони дмухали у долоні, дотепно стрибали з ноги на ногу, поки черга неквапно ішла до каплиці з освяченою водою. Енергійні рухи священників щосекунди занурювали у велику металеву ванну черпаки і не давали воді, на яку щойно зійшла Божа благодать, покритися кригою. Тим часом крижаніли рукавиці священників, краї металевої ванни і земля під ногами відчайдушних прихожан. Ці лучани попри лютий холод і пандемію, прийшли до храму у останнє із зимових свят. 

Програма святкування Водохреща у Луцьку добре знана і незмінна протягом років. Зранку - служба. У храмі моляться, з гучномовців лунають тематичні проповіді, а в дворі юрмляться лучани, аби отримати порцію святої води. Купити заздалегідь розфасовану у пляшки освячену воду також можна, однак, охочих чомусь небагато. 

Особливо багато сьогодні проповідей. З динаміків у всьому центрі Луцька лунають слова про любов, очищення від гріхів, про подолання всіх недугів і про щастя. У мікрофон Владика Михаїл питає людей: "Ви хочете бути щасливими?.То будьте, будьте щасливими!" – емоційно каже митрополит до кількох сотень людей, які його напружено слухають. 

"Бог нам дав такий гарний мороз сьогодні. Може, і хвороби повідмерзають. У Бога все має своє місце, свій час і своє призначення. Нам лише треба правильно все зрозуміти". 

Далі за програмою прихожани ідуть до води. Минулого року Владика поїхав транспортом у Рованці, і на луцький берег Стиру плив на катері. Цьогоріч Михаїл пішов на центральний пляж пішки. У колі кількох десятків найвитриваліших лучан. Священник колядував, жартував і підбадьорював людей, які в мороз ішли за ним на берег річки. І все повторював, що віруси мороз також відморозить. Схоже, він у це свято вірить, а віра, як відомо, творить дива. 

На березі людей також було менше. Були козаки. Була гармата. Були моржі і куліш. І чомусь тільки одна ополонка. Над нею священники помолилися. Із ними разом молилися священники з іншого берега, і собі освячували Стир, але в іншій ополонці. Як годиться, Владика щедро покропив людей на морозі вже святою водою, яка за час молитви встигла покритися льодом. Покропив, і пішов, залишивши на березі кілька десятків християн-відчайдухів. 

Люди роздягатися не поспішали. Черги до річки майже не було, а всі, хто занурювався, одразу вибігали і загорталися в рушники, пледи і халати. Поруч діти тішилися снігові: з криками з'їжджали з дамби. Їх крики були гучнішими за зойки тих, хто пірнав цього дня у воду. 

Серед загального галасу хтось із людей раптом згадував, чому власне всі зібралися цього дня на березі. І тихо вітався до знайомих і незнайомих словами "Христос охрестився".

В річці Йордан. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
10:00
14 червня 2021
13 червня 2021
16:10
12 червня 2021