«Наша зарплатня – це провокація корупції», – головний екоінспектор Волині (інтерв'ю)

Рік тільки почався, а Луцьк уже сколихнула інформація про затримання хабарників. У самому центрі міста у вівторок, 12 січня затримували двох працівників державної екологічної інспекції у Волинській області. За версією слідства, чоловіки запропонували одному волинському підприємству за винагороду зменшити суму штрафу за забруднення атмосфери. 

Штраф зменшили з 420 тисяч гривень до 10 755 гривень. Двох екоінспекторів затримали, звільнили, і їм загрожує до 8 років позбавлення волі. Цікаво, однак, що підприємство, швидше за все, заплатить таки меншу суму, адже в українському законодавстві інсує прогалина, яка може стати простором для серйозних зловживань.

Про особливості скандальної справи, законодавчі труднощі та долю екоінспекторів журналісти ІА "Конкурент" поспілкувалися з керівником держекоінспекції на Волині Олександром Кралюком. 

— Олександре, розкажіть детально про ситуацію навколо корупційного скандалу. Що це за підприємство, яке перевіряли інспектори? Про який розмір збитків ідеться?

— Підприємство називати не буду, бо досі триває слідство. Сфера його діяльності - оптова торгівля паливно-мастильними матеріалами. 

Сама перевірка була проведена у березні 2019 року. Затримані нещодавно інспектори були присутні при тій перевірці. Вони виявили, що в підприємства певний час не було дозволу на викиди в атмосферу. Припис інспекторів зобов'язував підприємство надати довідку про кількість викидів у атмосферу за час відсутності дозволу. Підприємство виконало умови припису, але на державному рівні у нас змінилася методика, за якою ми нараховуємо збитки. Ми взяли в них інормацію про те, скільки вони працювали без дозволу, з розрахунками викидів у атмосферу, і на цьому ми зупинилися. Бо в нас не було механізму, яким чином їм нарахувати і виставити суму збитків, завданих довкіллю. 

Методика з'явилася через рік, і десь в травні 2020 року ми проводили нарахування збитків для всіх суб'єктів, які перевіряли протягом року. Їх було близько півтора десятка. У списку була і ця компанія. Їм рівень збитків був виставлений у розмірі 420 тисяч гривень. Але ось методика нова, а перевірка проводилася по старій методиці, вийшла юридична колізія. Бо ж при дії однієї методики це одна система нарахування і одні коефіцієнти, а вже зараз друга. Ми звернулися до держекоінспекції України за роз'ясненням, як нам далі діяти.Бо ж якщо підприємство не сплачує грошей, ми повинні звернутися до суду. Інструменту на той момент не було, яким чином нам готувати позовну заяву. Тож вирішили, що поки є термін позовної давності - три роки з моменту складання акту - ми почекаємо і пошукаємо той юридичний механізм. 

Десь в кінці серпня чи на початку вересня представник цієї компанії приходив до мого заступника із запитанням,чи можуть вони подати нові розрахунки, бо ж вони в своїх розрахунках помилилися. Є ціла формула, в якій вони в кінці вираховують кількість викидів у атмосферу забруднюючих речовин. Ми, виходячи із вимог закону, зобов'язані керуватися тільки тими даними, які надає суб'єкт господарювання на папері зі своїми печатками. 

Вперше, коли вони  надали розрахунки, ішлося про 6 тонн забруднюючих речовин. При тому виді діяльності і тому обладнанні, яке в их стоїть, ми розуміємо, що це реальний нонсенс, бо за такий час такий об'єм - це треба, мабуть, пальне просто виливати в атмосферу. Зрозуміло, що вони помилилися. Тому заступник, об'єктивно оцінивши ситуацію, сказав: "Давайте, так. Ви подавайте розрахунки об'єктивні, за тими коефіцієнтами і статистичними даними, які у вас є, а ми їх вивчимо і приймемо рішення". 

Вони подають другий розрахунок, і в ньому вже не 6 тонн, а 0,15 тонни викидів у атмосферу. Тобто, різниця колосальна. Але ось вони подали нам новий розрахунок, він повністю відповідає нормативам по складанню таких паперів, стоїть підпис директора, печатка, все. Для нас оце повністю є підставою для того, щоб ми могли проводити нарахування збитків. Вивчивши ситуацію, ми розуміємо, що 0,15 - це реально об'єктивна картина з огляду на їх технологічне обладнання і те, чим вони займаються. Ми виставили нову претензію, яка складала 10 750 гривень. 

Такі випадки бувають. Вони, як правило, - машинальна помилка людини, яка не знає, як правильно все заповнювати. І ми зобов'язані керуватися тільким цими цифрами. 

— Але ви можете їх перевірити. 

— Звичайно. Ми зобов'язані. Але, в принципі, у нас не було до них питань. Це реально була механічна помилка людини, яка не знала, як все складати правильно. 

Ми виставляємо нову претензію у розмірі 10 750 гривень. 6 січня я її підписую, а 12 січня, як грім серед ясного неба, у нас затримують двох інспекторів. При чому у мене до цих хлопців ніколи не було запитань. Це дуже фахові люди. Один працює з 2009 року, другий - з 2012 року. Люди з досвідом, молоді, амбітні, порядні. Вони ніколи не викликали в мене бодай якоїсь підозри. Весь колектив сьогодні реально важко переживає цю ситуацію, бо люди користувалися авторитетом. Але якщо хтось із інспекторів думає, що на цій абсолютно легальній роботі, яку зробила інспекція, можна поспекулювати і заробити... Вони фахові інспектори, і чітко розуміли, що ми з 420 тисяч вийдемо на меншу суму. І скорше всього, скористалися цим моментом, аби трошки підправити матеріальне становище. Я не бачив матеріалів справи, і не можу цього констатувати. Є деякі непублічні розмови з працівниками парвоохоронних органів. Із їх слів, це хлопці самі запропонували підприємству "з'їхати" на меншу суму штрафу. Ще раз підкреслюю, помилки у рохрахунках часто трапляються. Це не поодинокі випадки.

— Але ви вже перевірили цей факт? Ті цифри, які підприємство надіслало востаннє, і справді відповідають дійсності?

— Дивіться, як діє державна екологічна інспекція. У нас є планові і позапланові перевірки. Планові складаються на рік, що йде попереду. В планах на 2021 рік перевірки цього підприємства не було. На 20-й теж. Позапланова була проведена в 2019 році. Нам щоби зараз перевірити ці дані, нам потрібно знову вийти на перевірку підприємства. 

— Тобто, ці дані, які вони вам повторно надіслали, вони ще не перевірені?

— Вони не перевірені, але закон нам говорить, що ми базуємося виключно на даних, які вони  нам надають. І для інспекції це трохи проблема. 

— Ну, звісно. Тому що вони можуть вам свідомо надіслати менші цифри...

— І це не тільки вони, це всі суб'єкти... От я підходжу, наприклад, до лічильника, який показує, скільки води використано. Він показує одну цифру, а я по паперах бачу в 3, 5, 6 разів менше. Але я зобов'язаний базуваися тільки виключно на тих паперах, які надає суб'єкт господарювання. 

— А ви можете зараз провести позапланову перевірку?

— Закон говорить, що позапланові перевірки проводяться тільки за скаргами громадян. От, є скарга громадянина, що дія цього підприємства наносить йому конкретну шкоду, і ми направляємо матеріали в Київ на згоду на проведення перевірки, отримуємо згоду і виписуємо наряд і направлення на цю перевірку. 

— І навіть факт затримання двох співробітників, підозра у хабарі і спекуляціях – не підстава для перевірки? 

— У нас є закон про державний нагляд, і його стаття 6 чітко окреслює підстави для проведення позапланових перевірок. На жаль, таких підстав там немає. У нас є взагалі проблема у законодавчій базі. Це серйозна прогалина, і серйозне підгрунтя для зловживань. Але щоб встановити, чи справді були зловживання, треба йти на перевірку, яку організовують правоохоронні органи. Вони через судову ухвалу залучають нас, фіскалів...

— Тобто, зараз правоохоронці повинні організувати перевірку, аби ви з'ясували, чи ті цифри, які надіслало підприємство, правдиві?

— Я надіюся, що правоохоронці в рамках кримінального провадження і слідчих дій звернуться до цієї компанії, аби провести перевірку. Тому що для мене, як для керівника, дуже цікаво добратися до тих первинних статистичних документів, на яких вони базували свої розрахунки викидів в атмосферу. Але просто прийти і попросити ці документи я не можу. І тут реальна проблема. 

— Який період підприємство працювало без дозволу на викиди в атмосферу?

— Кількість забрудюючих речовин встановлювалася з 01.09.17 року по 10.07.18 року згідно офіційного листа підприємства. 

— Тобто, майже рік?

— Так, 10 місяців. 

— А як взагалі відбувається цей викид забруднюючих речовин у повітря?

— Є обладнання, яке має аварійні клапани, систему вентиляції, через які відбувається випаровування паливно-мастильних матеріалів у атмосферу. Досліджується стан палива чи мастила, яке є в бочці, відпрацьовується взагалі, чим вони збираються торгувати, який час вони торгували, який об'єм був у тих чи інших цистернах. І вже відповідно до всіх коефіцієнтів вираховується кількість речовин забруднюючих. Враховують ще молекулярну масу парів, яка виділяється з того чи іншого джерела, тиск, який там є. 

Ці розрахунки є досить непростими, і тому, на жаль, є не поодинокі випадки, коли суб'єкти господарювання, які цими розрахунками займаються, роблять машинальні помилки. І, як не дивно, всі ці помилки в більшу сторону, і досить суттєво. 

— Для того, аби ви з'ясували, чи справді це механічна помилка, а чи свідоме заниження, ви повинні з правоохоронними органами потрапити на підприємство. І таким, по суті, мав би бути логічний розвиток цієї справи?

— Ну, це вже компетенція правоохоронних органів. Мені хотілося б сказати про інше. Ми завжди повинні говорити про дві речі: люди не народжуються корупціонерами, і зранку він не вставав для того, щоб піти на роботу і когось в чомусь... Тобто, десь є підстави, які з людей роблять ось таке. 

Безпосередньо Тарасюк Олександр, один із затриманих, тільки за 2020 рік державі нарахував відшкодувань на півтора мільйона гривень. За безпосередньої участі Антона Поліщука і людей у його підпорядкуванні держава отримала більше 8 мільйонів відшкодувань. Зараз трапляється ось такий прикрий випадок. 

Європейці дали досить просте визначення корупції. Вони кажуть, корупція з'являється там, де немає можливості чесно заробити гроші. Якщо ми говоримо, що людина нараховує для держави мільйонні відшкодування, і займається тим, щоб держава в екологічному сенсі відповідала стандартам нашого екологічного бачення, то до такої людини треба повертатися лицем. І коли ми говоримо про зарплату у 7-8 тисяч у той час, коли він працює з мільйонними збитками – це вже прихована провокація до хабаря. Ось ця ситуація взагалі – прихована провокація. 

Я просто дуже поважаю цих людей, і в мене сформувався конгітивний дисонанс, який мені не дає відповіді на прості запитання. Бо що один, що другий порядні хлопці. 

—  Яку зарплатню вони отримують?

— 7-8 тисяч. 

— А чи мають вони якісь премії і доплати?

— Якщо все зібрати до купи, то 11 тисяч. Це максимум. А двоє маленьких дітей... Ви розумієте, той же Тарасюк - він ні квартири, нічого не має. Живе на площі у своєї жінки. І вони не жаліються, вони стали класними фахівцями. Думаю, в цей момент вони сидять і самі думають, що вони наробили. 

Звичайно, це їх не виправдовує. І в моральному сенсі відгрібають зараз 70 інших наших працівників, які не просто не мають ніякого відношення до цього, а й взагалі з осудом відносяться до таких речей... 

— А ці двоє працівників уже звільнені?

— Так. Вони написали заяву на звільнення 12 числа. У день, коли вони були затримані. І 13 числа вони вже звільнені. 

— Яка відповідальність їм загрожує?

— Я спілкувався з правоохоронцями, і вони інкримінують статтю, санкція якої – від 5 до 8 років позбавлення волі. Одразу точно можу сказати: получиться, що заслужено – точно нікого не захищатиму. Не дивлячись ні на що. Якщо дуже важко, треба шукати іншу роботу, а не переходити межі. 

І все ж, з іншої сторони, з рівнем відношення держави до державних службовців треба щось робити. Бо в нас в наглядових радах отримують сотні тисяч, мільйони зарплати. Я не розумію, чому інспектори, які ходять по лісу, які інколи навіть під сокирами браконьєрів стоять, повинні не жити, а виживати. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• У центрі Луцька "взяли" хабарників (наживо, оновлено)
• Обличчями в асфальт: кого затримали у центрі Луцька (фото)
• Дали ще місяць: полігон із луцьким сміттям переповнений і незабаром зупиниться
• У Луцьку зрубали 33 дерева: екоінспекція вважає дії незаконними