Поділитись:

Заповісти чи подарувати: як краще вирішити майнове питання

Середа, 13 січня 2021, 08:14

У повсякденні люди доволі часто потребують вирішення майнових питань, зокрема актуальною є дилема: подарувати чи заповісти. 

Про це детальніше розповіли в Міністерстві юститції України. 

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємець отримує у власність майно лише після смерті спадкодавця. Після складення заповіту, особа й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися. Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає. При цьому кожний новий заповіт, який складе особа, скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Якщо заповітом особу позбавили спадщини, то вона не можете одержати право на спадкування, крім випадків, коли такий заповіт визнано судом недійсним.

Однак варто зазначити деякі недоліки заповіту для особи, якій майно заповідається – існує таке поняття як обов’язкова частка у спадщині, яку закон гарантує певному переліку спадкоємців за законом, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Тобто, якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач в цілому мав намір передати майно, отримає лише певну його частку. І таке право на спадщину встановлюється законом та не може бути змінено у заповіті.

Дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування може укладатися в усній, простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору. У випадку дарування нерухомого майна, договір дарування укладається у письмові формі, нотаріально посвідчується з наступною його державною реєстрацією.

Всі права на майно дарувальника переходять до обдаровуваного з моменту прийняття ним дарунку, яким він може вільно розпоряджатися.

Особа, яка дарує майно, не може встановлювати якісь обов’язки, умови чи обмеження щодо майна, яке подарувала, оскільки договір дарування це безумовний договір.

Натомість заповіт може бути з умовою, з обмеженням, з позбавленням права спадкувати і секретний.

Отож, заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один заповіт, або кілька, вказати одного спадкоємця, або декількох, заповісти все майно, або його частину, а також змінити свою думку і скласти новий.

Договір дарування скасувати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин – як, наприклад, недієздатність на момент вчинення правочину (складання договору).

Порада: не даруйте та не укладайте договір дарування, якщо ви не впевнені в самій людині (обдаровуваному), щоб потім не виникало непередбачених обставин. Поширеною є ситуація, коли родичам дарують житло, а вони просто виселяють дарувальника (колишнього власника), який на старості років не має власного житла.

Для людини, яка заповідає майно, заповіт є найбезпечнішим способом, оскільки вона до самої смерті залишається власником свого майна. Втім, універсального способу немає, необхідно аналізувати кожну конкретну ситуацію окремо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів