Лячно, кольорово, тихо: осінь у парку 900-річчя Луцька (ФОТО)

Парк 900-річчя Луцька, що в районі проспекту Відродження та Балки восени вражає кольорами. Жовті спалахи кленів в’їдаються в очі та притягують погляд. Цей колір такий сміливий, насичений, досконалий, наче його й не може бути в природі. Наче він витягнутий у якому графічному редакторі. Але ж ні. Існує і ось я на нього дивлюся.

Жовтий переплітається з бордовим, зеленим та кольором зів’ялої трави. На воду опускається ранковий туман і здається, наче тут зовсім нікого немає.

Але є. Ворона каркає десь ліворуч так несподівано і близько, що від того стає якось лячно.

Обертаюся. На стежку виходить фігура якого чоловіка. В руці пляшка з-під пива, за плечима сумка.

Оглядаюся, аби зустрітися ще когось поруч, щоб не опинитися сам-на-сам з незнайомцем.

Мама з візочком, якісь фізкультурники.

Спокійно.

Видихаю.

Затримую погляд на листі, які кружляє вітер – і знову цілковита самотність. Ні душі.

Тут неймовірно гарно і тихо. Смертельна тиша.

Волосся пухнаститься від 100% вологості. А роса крапає з дерев, наче йде дощ, та водне плесо будять лише качки. Кросівки вже намокли.

За мною стежать ворони та якийсь чорний кіт.

Що шукаєш, малий? Щось смачненьке та ще живе?

Я знаю, що при всій няшності ти ще той хижак. Не заважатиму. І вибиратимусь звідси. Красивого в міру.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Центральний парк Луцька у ранковому тумані (фото)
• Луцьк накрив густий ранковий туман (фото)
• Осінь у луцькому парку: тиша і сплеск кольорів (ФОТО)