Поділитись:

Гроші, колесо і апендицит: три фак-апи відомих волинян (фото)

П'ятниця, 23 жовтня 2020, 16:20

Фото Миколи Цимбалюка

Розказувати про свої перемоги завжди приємно. Та далеко не кожен готовий говорити про невдачі так само весело і невимушено. Таких історій, однак, завжди більше. І уроки, які ви засвоїли "на граблях", безцінні. 

Цими уроками вже не вперше у Луцьку діляться учасники "Fuck-up Nights", які організовує Pro Business Hub. Під час атмосферної зустрічі у четвер, 22 жовтня тут розповідали про епічні фейли, які могли коштувати людям кар'єри, здоров'я, а часом навіть життя. 

"Елла, ти директорка фестивалю, ти не можеш плакати"

Директорка міжнародного літературного фестивалю "Фронтера" Елла Яцута зізналася, що її перший досвід організації фестивалю був доволі травматичним. Це історія про те, як ретельно варто підбирати партнерів, і наскільки важливо мати добрих друзів. 

Свій найперший літфестиваль Елла робила, коли їй було всього 23. До того засновниця Мистецького об'єднання "стендаЛь" організовувала хіба події: літературні зустрічі і концерти, читання віршів і таке інше. Це не порівняти із повноцінним триденним фестивалем, який вміщає в себе усе і одразу. І бюджет якого перевищує бюджет літзустрічі у сотні разів. 

"Тоді у нас був партнер. А знаєте, як буває із партнерами: спершу він каже, що гроші будуть за тиждень до фестивалю, за три дні... Потім каже, що точно віддасть у день фесту. А в день фесту говорить, що будуть одразу після фестивалю... 

Зранку у четвер приїжджають письменники, і в мене є конверти, у які треба їм щось покласти. І три години на те, аби знайти 90 тисяч гривень", – розповідає Елла. 

23-річна директорка фесту поплакала, похвилювалася і зрештою... пішла на макіяж (#вонаждівчинка). Перед тим написала всім своїм друзям, ходила у банк, де почула про заблокований рахунок, і кілька разів нервово думала, що це кінець. 

Зрештою, питання допомогли владнати друзі. А з ненадійним партнером вона більше не співпрацювала. 

"Туплять всі"

Піарниця Одеського міжнародного кінофестивалю Тетяна Власова зізнається, що в організації масштабних заходів завжди є місце несподіваним і непередбачуваним інцидентам. Як от необхідності за лічені хвилини придбати пару черевиків оператору, який на червону доріжку прийшов у сланцях. Або ж о другій ночі знайти заміну фотографу, у якого раптом запалився апендицит. 

Фотографа тоді повезли у лікарню, а вона, попри те, що дуже добре до нього ставилася, переживала більше за те, хто робитиме світлини наступного фестивального дня. 

Заміну вдалося знайти, і за добу, коли Тетяна Власова подзвонила нарешті колезі в лікарню, вона спитала, в якій руці у нього катетер. 

"А можна попросити медиків переставити його на ліву, щоб ти обробив фото?" – питання, за яке і досі соромно піарниці. 

Ця історія навчила її завжди мати запасний план і не панікувати у кризових ситуаціях. 

"По дорозі у нас просто відпало колесо"

Християнське подружжя Віталій та Оля Шипелик вже декілька років організовують молодіжні та дитячі табори. І кожного разу це виклик та випробування. Молоді люди з гумором розповідають про те, як вчилися планувати час і бюджет, рахувати наявні ресурси і думати на кілька кроків уперед.

Одна історія навчила їх, що є речі, на яких не варто економити. 

Так, вони постійно користувалися послугами одного водія. Автобус у нього був просторий, а ціна невелика. Все через те, що власник не особливо і дбав про свій транспорт, а тому бус завжди виходив із ладу. Так, декілька разів учасники табору їхали до Дніпра добу. Ще часом транспорт доводилося міняти просто десь посеред України. 

"Ми не хотіли шукати інший варіант, бо думали, що так зекономимо. Ми ж віруючі, і кожного разу молилися, щоб цього разу нам пощастило більше, і нічого не зламалося. Але Бог натякнув, що щось ми робимо не так, коли на вузькому мості з одностороннім рухом у нас просто відпало колесо", – розповідає подружжя. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
09:40
24 листопада 2020