«Ризиковані» виші: СНУ і луцький «політех» у рейтингу – сусіди

Державна служба якості освіти України задля зменшення навантаження та попередження можливих порушень вимог законодавства розділила заклади вищої освіти за критеріями.

За цими критеріями оцінюється ступінь ризику від провадження закладу у сфері вищої освіти та визначається періодичність здійснення планових "рейдів". 

Східноєвпропейський національний університет умені Лесі Українки та Луцький національний технічний університет мають середній ступінь ризику. Це 127 і 130 місце відповідно. 

Волинська православна богословська академія Української православної церкви Київського патріархату теж має середній ступінь ризику й опинилася на 120 місці у переліку. 

До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері вищої освіти, належать:

• чисельність здобувачів вищої освіти за останні три роки;
• кількість науково-педагогічних (педагогічних) працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
• стан оприлюднення на офіційному веб-сайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
• кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• наявність відокремлених структурних підрозділів;
• наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
• частка неакредитованих спеціальностей, освітніх програм.

Служба здійснює попередній контроль діяльності ЗВО за цими сімома критеріями та 40 фактичними показниками при щорічному розрахунку ступенів ризику.

Віднесення закладу до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, за такою шкалою:

• від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;
• від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;
• від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.

У разі виникнення негативної динаміки діяльності закладу відбувається зміна його ступеня ризику у сфері (наприклад, з незначного на середній або навіть високий), що призводить до скорочення періодичності проведення планових перевірок у такому закладі. Формування та оприлюднення відкритих рейтингів закладів вищої освіти за ступенями ризику дає змогу ЗВО звернути увагу на фактори, які збільшують ризик при провадженні освітньої діяльності, провести «роботу над помилками» та уникнути в подальшому як зростання кількості балів за критеріями, так і оперативно усунути частину порушень, які могли би бути встановлені під час перевірок. 

Планові заходи державного нагляду у сфері вищої освіти здійснюються з такою періодичністю:

• з високим ступенем ризику – не частіше одного разу на два роки;
• із середнім ступенем ризику – не частіше одного разу на три роки;
• з незначним ступенем ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Президент роздав волинським освітянам звання «заслужених»
• Назвали найкращого вчителя року за версією Global Teacher Prize Ukraine
• Два професори та 8 доцентів: кому з викладачів ВНУ дали нові звання
• Як відбудеться ДПА у 2020-2021 навчальному році