Звітний концерт: як децентралізація дала другий шанс культурі на Волині
Цієї неділі у Княгининку ішов дощ. Чи не вперше було справді по-осінньому холодно. Дорогою швидко мчали жовті маршрутки та легковики, а поміж їх гулом через трасу міжнародного значення доносилися звуки маршу. Його просто під дощем перед входом у Будинок культури виконували діти.
"Марш молоді", – оголосив наставник, і діти заграли ствердний мотив, який задав ритм усьому, що відбувалося за стінами колишнього сільського клубу. Тут дають звітний концерт – своєрідний підсумок роботи закладів культури, які завдяки реформі децентралізації чи не вперше за історію стали самостійними.
ПРО КНЯГИНИНІВСЬКУ ОТГ
Княгининівська об'єднана територіальна громада на Волині утворилася однією з перших на Волині у грудні 2016 року. Нині до її складу входить 9 сіл, а населення складає майже 9 тисяч осіб. Експерти визначають громаду, як середньо спроможну, ближче до високої спроможності. За минулий рік у рейтингу власних доходів на одного мешканця громада займала шосте місце на Волині. За піврічним рейтингом U-LEAD у групі до 10 тисяч населення громада займає 35 місце з 277.
Слухаючи такі показники, важко повірити, що ще 5 років тому у Княгининку, за розповідями місцевих мешканців, на спорт виділяли "аж" 15 гривень, а в керівників не знайшлося грошей, аби купити надувні кульки для потреб культури.
Саме зараз колективи цих закладів готуються вийти на сцену і показати, що інвестиції були недаремними.
ЯК СІЛЬСЬКИЙ КЛУБ СТАВ ЦЕНТРОМ КУЛЬТУРИ
Двоповерхова будівля колишнього клубу у Княгининку має концертний зал, бібліотеку, музей, класи для занять музикою та інших гуртків, клас для танців, обладнаний дзеркальною стіною, та гардероб. Схоже укомплектовані і інші будинки культури у громаді. У деяких із них тільки недавно завершили ремонт.
Завдяки фінансовій децентралізації та зростанню місцевих бюджетів комунальний заклад став окремою юридичною особою. Між собою "культурники" це називають "волею і свободою", адже чи не вперше працівники самі вирішують, як заробляти гроші і куди їх витрачати.
"Це просто надзвичайно зручно. Якщо колись культура фінансувалася по залишковому принципу, сьогодні кожен керівник культурного закладу може коригувати свій бюджет відповідно до потреб. Можна планувати щось і знати, що на це завжди будуть гроші", – пояснює директорка Центру культури та дозвілля Вікторія Мельничук.
За словами жінки, у будинку культури проводять вистави і платні концерти. Деякі приміщення здають в оренду. Таким чином сфера культури на себе заробляє. Завдяки цьому вдалося доукомплектувати штат: взяти акомпаніаторів на пів ставки і таке інше.
"З децентралізацією ми відремонтували всі клуби, укомплектували їх повністю новітньою апаратурою, медіа. У нас є шикарні мікрофони, а раніше ми 40 років на одному мікрофоні працювали... Ми закупили всі необхідні канцтовари. Ідемо в ногу з часом.
З нами стали рахуватися, нашу роботу стали більше і краще бачити, бо можливості наші зросли. Ми можемо зараз креативні технології використовувати, замовити собі банер, найняти компанію, яка нам поставить хороше світло і звук. Все може бути на рівні", – каже директорка Центру.
У просторому холі на першому поверсі на столі розкладена колекція книжок про Лесю Українку із бібліотечного фонду. З іншого боку – камерно підсвічені дерев'яні іграшки. Вони стали своєрідною візитівкою громади ще у 2018 році, коли Княгинівська ОТГ вийшла у лідери телезмагань. Потрібно було розробити, представити та продати власний унікальний, конкурентоспроможний продукт за 60 годин на столичному ярмарку.
"Ми виступили в Києві з нашою іграшкою, і взяли перше місце. Зовсім випадкові люди приходили ввечері, сиділи з нами ночами. Хтось приносив чай, печиво, хтось сідав і розмальовував із нами іграшки. Діти у школах на уроках праці їх шліфували. Тоді ми побачили, що це потрібно людям, і люди з широкою душею відгукуються", – розповідає керівниця музею села Княгининок Ірина Сардак-Бондарук.
Вона безмежно тішиться з того, як змінюється простір навколо. Як із занедбаного радянського приміщення зробили сучасний культурний центр. Добрий ремонт, нове обладнання, красивий доглянутий зал і підтримка керівництва, каже Ірина, надихають людей робити все більше і більше.
ЗВІТНИЙ КОНЦЕРТ
Напруга висне у повітрі разом зі звичним "залаштунковим" запахом лаку для волосся та парфумів. Учасники концерту з усіх п'яти будинків культури показуватимуть свої найкращі номери, а поважне журі визначить, які з них гідні бути продемонстрованими на обласній сцені у Луцьку. До концерту готувалися ґрунтовно. Він присвячений 150-й річниці від дня народження Лесі Українки.
За вікном припиняється марш. Через хвилину все має розпочатися. Мешканці села сідають у новенькі крісла. Дотримуються дистанції, бо ж карантин. Голос ведучої говорить про Лесю Українку, а на сцені повільно розсуваються нові оксамитові куліси. Жінки і чоловіки у святкових костюмах починають співати.
Номерів цього дня буде багато. Співи і танці, сценки за творами Лесі Українки. Жінки виходитимуть на сцену у нових варіаціях народних костюмів. Із залу лунатимуть гучні оплески і щирі сільські вигуки "браво!" та "на біс!". Люди люблять ці концерти. Люди відчувають, що концерти стають дедалі кращими. Люди приходять сюди з квітами для своїх артистів та артисток. Жінок, які цього дня "накрасили губи" і вийшли підкорювати сцену.
"Я пишаюся людьми. Найбільший наш капітал – це колектив, люди. Українці, які прагнуть дозвілля, хочуть співати. Бо в нас у душі завжди та пісня звучить. І жінка, натруджена городами, роботою, дітьми, вона все-таки красить губи і йде до нас на репетицію. Вони зараз переживають ще більше, ніж я. Для них це важливо", – скаже пізніше Вікторія Мельничук.
ЗАГРОЗА ЛУЦЬКА
Після шквалу овацій на сцену піднімуться двоє чиновників із Луцька. Вони подарують квіти, говоритимуть про прекрасне майбутнє громади спільно з обласним центром. Тільки люди у залі аплодуватимуть уже не так жваво.
Останнім часом у громаді тільки й мови, що про найближче приєднання до Луцька. Бо якщо перший етап реформи дав Княгининівській ОТГ потужний поштовх до розвитку, то укрупнення, яке відбудеться уже в жовтні цього року, загрожує втратою самостійності. Адже знову з'явиться хтось "нетутешній", і знову долю громади вирішуватимуть у іншому місці.
"Я застала трошки час, коли Маяки (колишня назва села – авт.) були просто Луцьким районом. Потім утворили ОТГ, і мені це дуже імпонувало. Приємно, коли приїжджають люди і дивуються, яка в нас дорога, які зупинки, яке освітлення... Мешканці кожен біля свого обійстя щось садять. Хочуть, аби було гарно. Бо роблять це для себе. Бо це наші гроші і наші проблеми, які ми швидко комунікуємо і вирішуємо. Це швидше, аніж поки якісь наші біди дійдуть до Луцька", – говорить керівниця музею у Княгининку Ірина Сардак-Бондарук. Її підтримують люди, які прийшли цього дня подивитися концерт.
А поки митці пакують костюми та музичні інструменти, змивають макіяж і роз'їжджаються по своїх селах. Хвилюватися і чекати, що про їх виступ скажуть поважні судді.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Що в будинку та з чого п'є чай власниця вінтажного дому-кафе у Луцьку Яна Тарарай (фото)
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
Замість аптеки: у центрі Луцька відкрився новий магазин «Сімі» (фото)
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
