Другий день "Бандерштату" у фотографіях

Ще один день фестивалю українського духу "Бандерштат" пройшов із децибелами якісної музики та зустрічами із цікавими людьми.

6 серпня близько 11 години дня сонний "Бандерштат" тільки-тільки прокидався. Хтось уже встиг зробити ранкову зарядку й пішов до літературної сцени, а інші утворили справжню чергу, вишикувавшись за найдешевшими охолоджувальними напоями – лимонадом або квасом, що продавали біля входу-виходу на іподром.

"Покажіть, що у вас у рюкзаку! Ноутбук, фотоапарат.. Бачте, мушу сам здогадуватись", – говорить мені охоронець при вході і пересвідчившись, що не несу ні алкоголю, ані потенційної небезпеки для учасників та гостей фестивалю, пропускає далі.

Очі розбігалися від неймовірної кількості всякої-всячини, що пропонували спробувати чи придбати привітні продавчині. Окрім того, на "Бандерштаті" діяла дитяча зона, де найменші українці та україночки могли повчитись малювання, пограти в різні ігри або ж зробити фото на пам'ять з поліцейськими.

На частині території іподрому, де дають неформальну освіту, всі: від малого до старого уважно слухали, що таке інформаційна війна, пропаганда та інструменти впливу на свідомість громадян.

Поки співак Олексій Казанцев пояснював присутнім на своєму прикладі, як правильно треба худнути, поїдаючи смажену картоплю після шостої вечора, у "фудзоні" "бандерштатівці" активно наминали смачну їжу, ховаючись від пекучого сонця. Втім, поціновувачі важкої музики не злякались неймовірної спеки й активно збивали в димову завісу пилюку під своїми ногами, коли зі сцени звучали потужні пісні. Ведучий urban сцени Жора Потапчук періодично "освіжав" любителів "хеві-металу", поливаючи їх холодною водою із пластикової пляшки.

Та ж таки важка музика періодично вривалась і на гутірки, де якраз виступав журналіст Вахтанг Кіпіані. Однак це йому не заважало говорити, а гостям –слухати.

Найбільше на гутірковій сцені, напевно, чекали не нардепа Володимира Парасюка чи головного поліцейського міста Рівне Сергія Мерчука, а колишню полонянку Путіна льотчицю Надію Савченко. Оскільки босонога і у вишиванці Надія зібрала біля себе цілий аншлаг, а для запитань до Савченко вилаштувалась більша черга, аніж за найдешевшим квасом на фестивалі в найспекотнішу обідню пору.

Поки Надія Савченко спілкувалась з "Бандерштатівцями", то за межами іподрому страждав один дідусь, який скаржився продавцю християнських книг поблизу церкви, що йому сказали заплатити 200 гривень, щоб послухати Савченко, а він же "Порошенка і то слухав безкоштовно".

Коли сонце потроху ховалось за хмари, які насувалися на іподром із загрозою дощу, на сцені з'явився гурт "Жадан і собаки", які "запалили" публіку одразу з першого акорду. Зразу видно, що відвідувачі фестивалю знають, люблять і поважають цю компанію талановитих людей.

Єдине, що пісень було мало і, відспівавши їх, музиканти Веремій, "Карна", "О.Torvald" та інші хутко покидали сцену.

Увечері "бандерштатівці" мали можливість відпочивати біля "тихої сцени", або ж йти на нічний кіноперегляд фільмів, або вечеряти у "фудзоні", гріючись біля вогнища, чи йти відпочивати у наметове містечко, у якому теж могли як нагодувати, так і поспівати під гітару чи навіть продати футболку із емблемою фестивалю. Загалом, там бурлить життя зрання до світання. І коли із заходом сонця Луцьк вже бачить десятий сон, то "Бандерштат" не спить ніколи.